АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-ц-692-Ф/08

                                           Головуючий суду першої інстанції                        Кустова І.В.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції                                                    Мудрова В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м.  Феодосії в складі:

головуючого - судді                   Ломанової Л.О.,

суддів                                          Притуленко О.В.,

Мудрової В.В.,

при секретарі                              Петриченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики,  за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Нижньогірського районного суду АР Крим від 9 січня 2008 року про скасування заходів забезпечення позову,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики.

Ухвалою Нижньогірського районного суду АР Крим від 31 березня 2005 року зазначений позов був забезпечений шляхом накладення арешту на автобус «Богдан» модель А 09211,  20о4 року випуску,  кузов НОМЕР_1,  який належить ОСОБА_2

10 грудня 2007 року представник відповідача звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову. Заява мотивована безпідставністю заходів забезпечення позову,  оскільки заборгованість перед позивачем погашена у повному обсязі.

Ухвалою Нижньогірського районного суду АР Крим від 9 січня 2008 року заяву задоволено - скасовано заходи забезпечення позову.

На вказану ухвалу позивач подав апеляційну скаргу,  в якій просить ухвату суду скасувати та постановити нову - про відмову у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову.

Апелянт вважає,  що оскаржувана ухвала суду є незаконною та необгрунтованою. Зазначає,  що у нього є підстави для звернення суду з позовом до відповідача про стягнення упущеної вигоди,  а тому скасування заходів забезпечення позову перешкоджає йому в забезпеченні можливого відшкодування упущеної вигоди і морального збитку.

Заслухавши суддю-доповідача,  дослідивши матеріали справи,  доводи апеляційної скарги,  вислухавши пояснення позивача,  колегія суддів дійшла висновку,  що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку про те. що необхідність у забезпеченні позову відпала,  тому заходи забезпечення позову необхідно скасувати.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів.

Відповідно до частини 3 статті 154 Цивільного процесуального кодексу України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом,  який розглядає справу.

 2

З матеріалів справи вбачається,  що рішенням Нижньогірського районного суду АР Крим від 28 липня 2005 року,  яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 19 грудня 2005 року,  стягнуто з відповідача на користь позивача 37459 грн. та державне мито (судовий збір) в розмірі 11,  50 грн. (а.с.  25,  66). З довідки Начальника Відділу державної виконавчої служби Нижньогірського районного відділу юстиції АР Крим № 01-10/8193 від 4 вересня 2007 року вбачається,  що вказана заборгованість погашена у повному обсязі (а.с.  77). Постановою вказаного відділу від 18 травня 2005 року закрито виконавче провадження щодо накладення арешту на вказаний автобус у зв'язку з повним виконанням рішення суду.

За таких обставин,  висновок суду першої інстанції про те,  що необхідність у забезпеченні позову відпала,  слід визнати обгрунтованим.

Твердження апеляційної скарги щодо наявності підстав для звернення до суду з позовом до відповідача про стягнення упущеної вигоди,  у зв'язку з чим скасування заходів забезпечення позову перешкоджає в забезпеченні можливого відшкодування упущеної вигоди і морального збитку не береться колегією суддів до уваги,  оскільки вказані вимоги не ґрунтуються на законі та не мають відношення для вирішення питання про скасування забезпечення позову у даній справі.

Викладене вище дозволяє колегії суддів дійти висновку,  що оскаржувана ухвала постановлена з додержанням вимог закону,  тому підлягає залишенню без змін,  а апеляційна скарга - відхиленню.

На підставі вказаного і керуючись статтею 303,  пунктом 1 частини 2 статті 307,  пунктом 1 частини 1 статті 312 та статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України,  колегія суддів судової палати у цивільних справах

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Нижньогірського районного суду АР Крим від 9 січня 2008 року про скасування заходів забезпечення позову залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню.