копія
Провадження № 11-кп/792/287/14
Справа № 676/1824/14-к Головуючий в 1-й інстанції Черепахін В. О.
Категорія: ч.2 ст.186 КК України Доповідач Дуфнік Л.С..
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 липня 2014 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Дуфнік Л.М.,
суддів Ващенка С.Є., Кобріна І.Г.,
з участю секретаря Крисюк В.С.,
прокурора Лугового О.П.,
обвинуваченого ОСОБА_1,
захисника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 10 квітня 2014 року, -
В с т а н о в и л а:
Вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 10 квітня 2014 року
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше судимого Керченським міським судом Автономної Республіки Крим :
- 14 березня 1996 року за ч.1 ст.82 КК України (1960 року) на 2 роки виправних робіт з відрахуванням в дохід держави 15% заробітку з конфіскацією всього належного на праві власності майна;
- 01 жовтня 1996 року за ч.3 ст.81, ст.43 КК України (1960 року) на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;
- 28 березня 2001 року за ч.2 ст.140 КК України (1960 року) на 2 роки позбавлення волі без конфіскації майна, звільненого по амністії 05.07.2001 року;
- 14 січня 2002 року за ч.1 ст.309 КК України (2001 року) на 2 роки позбавлення волі;
- 26 лютого 2004 року за ч.2 ст.185 КК України (2001 року) на 3 роки позбавлення волі;
- 26 травня 2004 року за ч.1 ст.263, ч.4 ст.70 КК України (2001року) на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, звільненого умовно-достроково 30.06.2006 року;
- 21 грудня 2007 року за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.188, ст.70, ст.71 КК України (2001 року) на 5 років 6 місяців позбавлення волі;
- 14 січня 2008 року за ч.2 ст.15 ч.2 ст.186, ч.4 ст.70 КК України (2001 року) на 6 років позбавлення волі, 12 вересня 2013 року звільненого від відбування покарання умовно-достроково на 1 місяць 13 днів, -
визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.186 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
Долю речових доказів вирішено відповідно до ст.100 КПК України.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 ухвалено рахувати з 10 квітня 2014 року, зарахувавши до нього час перебування ОСОБА_1 під вартою з 13 лютого 2014 року по 09 квітня 2014 року включно.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 залишено попередній - тримання під вартою.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 13 лютого 2014 року близько 22 год. 20 хв., знаходячись в приміщенні магазину «Принцип-23», що розташований по проспекту Грушевського,42-а в м. Кам'янець-Подільському, з корисливих мотивів, з метою відкритого викрадення чужого майна, зайшов за торговий прилавок, де, застосувавши до продавця зазначеного магазину - потерпілої ОСОБА_3 насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, що виразилось у нанесенні одного удару кулаком правої руки в обличчя та спричинення внаслідок цього потерпілій легкого тілесного ушкодження у вигляді крововиливу фіолетового кольору в області слизової оболонки нижньої губи зліва, поверненої в порожнину рота, намагався повторно умисно відкрито викрасти належні ПМП «Принцип» металевий ящик вартістю 490 грн., в якому знаходилися грошові кошти в сумі 1160 грн. 25 коп. Однак, виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, а саме вийнявши металевий ящик з грошовими коштами з-під торгівельного прилавку та покинувши з ним приміщення магазину, не довів свій злочинний намір до кінця з причин, що не залежали від його волі, так як відразу ж після вчинення грабежу біля приміщення магазину був затриманий ОСОБА_4 та ОСОБА_5
У апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1, вважаючи вирок місцевого суду щодо нього незаконним, ухваленим з упередженим ставленням до нього (із зазначенням усіх попередніх судимостей ), просив його скасувати та призначити йому покарання як за хуліганство, посилаючись на те, що судом невірно кваліфіковано його дії за ч.2 ст.15 ч.2 ст.186 КК України як закінчений замах на грабіж, вчинений повторно, оскільки потреби в грошах у нього на той момент не було, а інкриміновані йому діяння він вчинив у стані психічного напруження, викликаного хворобою його матері, сімейними обставинами, що склалися. Крім того, обвинувачений зазначає, що місцевий суд за відсутності обставин, що обтяжують його покарання, не в повній мірі врахував обставини, що його пом»якшують: зізнання у вчиненому, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, не взяв до уваги, що він став на шлях виправлення, про що свідчить його позитивна характеристика з місця останнього відбування покарання та умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі, має на утриманні неповнолітню дитину.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, які, підтримавши частково апеляційну скаргу обвинуваченого, просили пом»якшити покарання, застосувавши ст.69 КК України, враховуючи наявність декількох обставин, що пом»якшують покарання, а також вчинення злочину внаслідок збігу тяжких сімейних обставин , думку прокурора, який заперечив проти доводів сторони захисту та просив залишити вирок без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Висновки суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.186 КК України, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами і, враховуючи , що обвинувачений із захисником підтримали апеляційні вимоги лише частково та просили пом»якшити покарання, застосувавши ст.69 КК України, ними не оспорювалися.
Покарання обвинуваченому ОСОБА_1 призначено з дотриманням вимог ст..65 КК України, з врахуванням обставин, що пом»якшують покарання, в тому числі і тих, на які обвинувачений посилається в апеляції: визнання винуватості у вчиненні злочину, щирого каяття, активного сприяння розкриттю та розслідуванню злочину, відсутності будь-яких претензій з боку потерпілих, а також характеристики обвинуваченого за місцем проживання, перебування його на обліку у лікаря-нарколога з приводу вживання опіоїдів із синдромом залежності.
Підстав визнавати , що ОСОБА_1 вчинив злочин 13 лютого 2014 року внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, колегія суддів не знаходить. З наданих апеляційному суду ксерокопій документів вбачається, що мати обвинуваченого ОСОБА_6 з 2007 року отримує пенсію за віком, хворіє, в зв»язку з чим проводилась комп»ютерна томографія головного мозку 10.02.2010 року і 12.06.2013 року та 12.07.2013 року. Медичних довідок про стан здоров»я матері обвинуваченого на час вчинення ним злочину, які б підтверджували доводи ОСОБА_1 , що злочин він вчинив саме внаслідок збігу тяжких сімейних обставин (мати і брат тяжко захворіли на той момент) , суду не надано. Не може бути визнано обставиною, що пом»якшує покарання , і те, що на той час , як зазначається в апеляції, ОСОБА_1 посварився зі своєю дівчиною.
Не може бути підставою для пом»якшення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 і наявність у нього неповнолітньої дитини, яка, як пояснив обвинувачений в апеляційному суді, проживає з його матір»ю та знаходиться під її опікою.
Ніяким чином не підтверджені і доводи обвинуваченого, що він мав постійне місце роботи в м.Кам»янці-Подільському.
Суд першої інстанції своє рішення про відсутність підстав для застосування статей 69 та 75 КК України при призначенні покарання обвинуваченому належним чином мотивував. При цьому обґрунтовано враховано наявність у ОСОБА_1 цілого ряду непогашених судимостей за умисні корисливі злочини проти власності та злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, а також те, що новий злочин вчинений ним незадовго (через 5 місяців) після звільнення з місць позбавлення волі, що свідчить про небажання ставати на шлях виправлення.
Правильно у вступній частині вироку судом першої інстанції зазначені всі непогашені судимості обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки не повинні заноситись до вступної частини вироку лише дані про зняту чи погашену судимість. Дані відомості про особу обвинуваченого мають значення для справи, в тому числі для правильної кваліфікації його дій, характеристики його як особи, схильної до вчинення злочинів.
З врахуванням викладеного підстав для застосування ст..69 КК України та пом»якшення покарання колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 407 КПК України, колегія суддів,-
П о с т а н о в и л а:
Вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 10 квітня 2014 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу обвинуваченого - без задоволення.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3 місяців з дня її проголошення, а засудженим, що перебуває під вартою,- в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області Дуфнік Л.М.