У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :

Головуючого судді : Гордійчук С.О.

суддів : Буцяка З.І., Боймиструка С.В.

секретар судового засідання : Ковальчук Л.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корецького районного суду Рівненської області від 03 червня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності,стягнення моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів

в с т а н о в и л а :

Рішенням Корецького районного суду від 03 червня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності,стягнення моральної шкоди відмовлено.

В поданій на рішення апеляційній скарзі позивач вказує на його незаконність, оскільки висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам закону. Суд не врахував, що відповідач в судове засідання не з'являвся та не спростував факт поширення недостовірної інформації. Вважає, що заподіяна моральна шкода підлягає відшкодуванню, оскільки висловлювання відповідача на його адресу були принизливими та непристойними.

Просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції обґрунтовано виходив з вимог ст. ст. 277, 297, 1167 ЦК України, оскільки згідно з роз'ясненнями, наведеними у п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» звернення відповідача із заявами до Корецького РВ УМВС є реалізацією нею конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції України, а не поширення недостовірної інформації.

Також проаналізувавши інформацію, яку просить спростувати позивач, районний суд правильно дійшов висновку про те, що відповідач під час сварки висловила свою суб'єктивну думку щодо поведінки позивача.

Згідно з п. 19 наведеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Такі висновки суду є правильними, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права, які судом вірно застосовані.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 та ч. 1 ст. 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування моральної шкоди, потрібна наявність таких елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; моральної шкоди (фізичні та душевні страждання, приниження честі і гідності фізичної особи); причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та моральною шкодою; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано жодного доказу заподіяння йому та членам його сім'ї моральної шкоди з боку відповідача, а також відсутні інші складові відповідальності за заподіяння моральної шкоди такі, як: противоправна поведінка заподіювача шкоди (порушення суб'єктивного права позивача), наявність причинного зв'язку між противоправною поведінкою правопорушника і її результатом - шкодою, вина заподіювача шкоди.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Корецького районного суду Рівненської області від 03 червня 2014 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий :

Судді :