Справа № 130/1815/14-ц Провадження № 22-ц/772/2633/2014Головуючий в суді першої інстанції Вернік В. М.

Категорія 50 Доповідач Сало Т. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2014 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого Сало Т.Б.

суддів Денишенко Т.О., Зайцева А.Ю.,

при секретарі Руденко О.М.,

за участю ОСОБА_2, ОСОБА_3 та її представника,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 30 липня 2014 року ухваленого у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

встановила:

До суду звернувся ОСОБА_2 із зазначеним позовом в якому просив змінити розмір стягуваних з нього аліментів - з 1/3 частки від заробітку на 1/6 частку.

Позовна заява мотивована тим, що позивач отримав групу інвалідності безстроково в зв'язку з чим йому необхідна постійна стороння допомога.

Рішенням Жмеринського районного суду Вінницької області від 30 липня 2014 року позов задоволено частково, зменшено розмір стягуваних аліментів до 1/5 частки від заробітку.

Не погодившись з даним рішенням ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував всіх обставин у справі, які мають значення для вирішення спору по суті. Зокрема, не враховано те, що позивач є засновником двох приватних підприємств, від діяльності яких він отримує прибутки, те що позивач має велику кількість рухомого майна, яке здається ним в оренду, має нерухоме майно, яке теж використовує в комерційних цілях. Суд не врахував те, що розмір пенсії у позивача збільшився. Крім цього, позивач не довів ряд обставин, якими обґрунтовує свої позовні вимоги, зокрема, що йому хтось надає сторонню допомогу за що він сплачує кошти.

В судовому засіданні ОСОБА_2 заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав викладених у позові.

ОСОБА_3 підтримала апеляційну скаргу і пояснила, що підстав для зменшення розміру аліментів не має.

Разом з тим, в судовому засіданні зазначила, що усвідомлює, що стан здоров'я ОСОБА_2 погіршився, і не заперечує, щоб зменшити аліменти до ? частки від заробітку.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1 і 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 29.09.2010 року стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дочки в розмірі 1/3 від заробітку.

Відповідно до довідки МСЕК від 22.04.2014 року ОСОБА_2 встановлено першу групу інвалідності безстроково внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Визначено необхідність постійного стороннього догляду.

З виписки історії хвороби ОСОБА_2 вбачаються лікарські рекомендації позивачу щодо вживання певних лікарських засобів.

Згідно записів трудової книжки позивача, він звільнений з останньої займаної посади директора ПП «Імпульс ВВ» за власним бажанням.

Зазначені обставини, стали підставою суду першої інстанції для задоволення позову.

Однак, колегія суддів дослідивши всі докази у справі, не погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки останнім в основному були взяті до уваги докази надані позивачем, при цьому не надана оцінка доказам, наданим відповідачем.

Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України суд під час ухвалення рішення про стягнення аліментів повинен вирішити такі питання як: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_2 є засновником ПП «Імпульс ВВ», яке на даний час існує, неліквідоване, про що не заперечував сам позивач.

Відповідно до довідки Жмеринської ОДПІ від 25.07.2014 року вказане підприємство отримувало доходи з 2010 року. Інформація, яка міститься на сайті ПП «Імпульс ВВ» і датована липнем 2014 року, свідчить про існування даного підприємства та про його працездатність.

І хоча в трудовій книжці ОСОБА_2 є запис про його звільнення з посади директора даного підприємства, на вказаному сайті зазначено контактну особу - ОСОБА_2. Вид діяльності - послуги охорони об'єктів будь-якої власності. Об'єм продажу послуг - 200 тис. - 500 тис. дол. США. (а. с. 55-56).

Відповідно до відповіді на адвокатський запит від 24.07.2014 року наданим Жмеринським центром надання послуг при УМВС України у Вінницькій області, за ОСОБА_2 зареєстровано три вантажні автомобілі марки КАМАЗ, один вантажний автомобіль КРАЗ, три причепи та один мотоцикл.

Також в судовому засіданні ОСОБА_2 не заперечував, що у його власності дійсно є адміністративна будівля, яку він використовував для комерційних потреб.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, ОСОБА_2, зареєстрований як особа-підприємець, і у витягу зазначено вид діяльності - вантажний автомобільний транспорт; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; надання в оренду вантажних автомобілів.

Отже, встановлено, що позивач займається підприємницькою діяльністю, від якої має прибутки.

Разом з цим, суд бере до уваги, що при наявності доходів від підприємницької діяльності, ОСОБА_2 сплачував аліменти в примусовому порядку лише через Пенсійний фонд України, а саме 1/3 частку від отриманої ним пенсії (довідка про доходи пенсіонера ГУПФУ від 13.03.2014 року (а. с. 19).

Пенсію він отримує з 20.01.2010 року, про що свідчить довідка з Головного УПФУ від 08.05.2014 року.

Судом встановлено, що розмір пенсії у ОСОБА_2 збільшився, про що свідчать повідомлення про надходження поштового переказу на ім'я ОСОБА_3, в яких зазначено розмір переказу за 06.02.2014 року - 1398,51 грн. та за 06.08.2014 року - 2484,5 грн.

Сам факт підвищення розміру пенсії підтвердив ОСОБА_2, який пояснив, що пенсія збільшилась в зв'язку з отриманням інвалідності.

ОСОБА_2, відповідно до довідки МСЕК, необхідна стороння допомога, і як пояснив останній, цю допомогу йому надає його теперішня дружина.

Його твердження, про те, що він платить стороннім особам за те, що вони його доглядають, не знайшло свого підтвердження.

Також не знайшли свого підтвердження фактичні витрати понесені ОСОБА_2 на ліки, про які він зазначає у позові.

Судом першої інстанції не взято до уваги, що донька, на утримання якої з позивача стягуються аліменти, проживає з матір'ю. ОСОБА_2 не надав доказів, що він якимось іншим чином допомагає доньці, у якої теж виявлено захворювання, що потребує лікування.

Крім цього, з незрозумілих суду причин, у ОСОБА_2 наявна заборгованість по сплаті аліментів, яка останнім не погашена, і дана обставина теж береться до уваги.

Приймаючи до уваги все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зменшення розміру аліментів.

Однак, колегія суддів, при ухваленні рішення, бере до уваги ставлення ОСОБА_3 до проблем позивача по здоров'ю, внаслідок чого остання не заперечувала проти зменшення розміру аліментів з 1/3 частки заробітку на ? частку, а тому колегія суддів прийшла до висновку про зміну рішення суду першої інстанції.

У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Відповідно до п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставою для зміни рішення суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 30 липня 2014 року змінити, виклавши в наступній редакції:

«Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Змінити розмір стягуваних з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 за рішенням Жмеринського міськрайонного суду від 29.09.2010 року аліментів на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення дитиною повноліття, визначивши їх в розмірі ? частки заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити».

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

Згідно з оригіналом: