Справа 22-1068 /2008                Головуючий першої інстанції Хаустова Т.А.

Категорія   30                              Доповідач Денисенко Л.Л.

УХВАЛА

Іменем України

3 березня 2008 року       Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого ДенисенкоЛ.Л.

суддів Солодовник О.Ф.   Лоленко А.В.

при секретарі Проляпа О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу по апеляції відповідача ОСОБА_1

на рішення Слов'янського міськрайонного суду

від 22 листопада 2007 р.

по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1,  треті особиОСОБА_3,  Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Локомотив",  Відділ громадянства,  еміграції і реєстрації фізичних осіб про виселення з квартири.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду від 22 листопада 2007 року позовні вимоги задоволено,  виселено ОСОБА_1 з АДРЕСА_1 без надання іншої жилої площі,  зобов'язано Відділ громадянства,  еміграції і реєстрації фізичних осіб Слов'янського MB УМВС України у Донецькій області зняти ОСОБА_1 з реєстрації у вказаній квартирі.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просе скасувати рішення суду,  постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову,  посилаючись на те,  що 22 листопада 2006 року між сторонами сталась бійка і вони нанесли один одному тілесні ушкодження,  18 грудня 2006 року він залишив ключ в дверях,  бо вважав,  що позивачка і дочка не прийдуть

додому ,  а не заблоковував двері,  як вказує позивачка. Суд не врахував те,  що до нього не застосовувались заходи громадського впливу та попередження і те,  що позивачку також було попереджено про недопустимість сварок.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 підтримував апеляційну скаргу,  позивачка ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просили рішення суду залишити без зміни.

Вирішуючи справу суд виходив з того,  що сторони колишні подружжя,  мають дочку ОСОБА_3,  1980 року народження,  проживають в АДРЕСА_1. Шлюб розірваний. Відповідач систематично порушує правила співжиття в квартирі. 22 листопада 2006 року він у нетверезому стані причинив тілесні ушкодження ОСОБА_2,  18 грудня 2006 року відповідач зчинив перешкоди ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у користування квартирою,  внаслідок чого вони не могли зайти в квартиру і викликали працівників міліції. До відповідача застосовувалисть заходи попередження органами міліції,  але і після цього він 28 травня 2007 року побив позивачку ОСОБА_2 Обставини справи підтвержено доказами: довідками міліції про пепоредження відповідача,  довідкою лікарні про лікування позивачки,  актами експертизи,  поясненнями свідків. Тому суд виселив ОСОБА_1 з квартири і зобов"язав відповідні органи зняти його з реєстрації.

Заслухавши доповідь судді-доповідача,  пояснення відповідача ОСОБА_1,  позивачки ОСОБА_2,  третьої особи ОСОБА_3,  дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає,  що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно вимог  ст. 116 ЖК України якщо наймач,  члени його сім"ї або інші особи,  які проживають разом з ним систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання із ними в одній квартирі чи одному будинку,  а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними,  виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб проводиться без надання іншого жилого приміщення.

Матеріалами справи встановлено,  що позивачка ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_1 колишні подружжя,  мають дочку ОСОБА_3,  1980 року народження,  і разом проживають в АДРЕСА_1. Шлюб розірвано.

Відповідач ОСОБА_1 зловживає спритними напоями і стоїть на обліку у нарколочіному диспансері з цього приводу.

У нетверезому стані ОСОБА_1 в квартирі вчиняє сварки з колишньою дружиною та драки. 22 листопада 2006 року відповідач у нетверезому стані побив ОСОБА_2,  що підтвержено постановою від 27 листопада 2006 року про відмову у порушені кримінальної справи та висновками судово-медичної експертизи обстеження позивачки.

18 грудня 2006 року відповідач ОСОБА_1 перешкоджав позивачці та дочки зайти в квартиру і вони звертались за допомогою до міліції. Це

підтвержено довідкої органів міліції від 28 грудня 2006 року,  згідно якої з відповідачем ОСОБА_1 проведена бесіда і його попереджено про недопустимість порушень правил співжиття ті спричинення тілесних ушкоджень.

Незважаючи на те,  що відповідно до нього вже були застосовані заходи впливу,  відповідач ОСОБА_1 28 травня 2007 року побив позивачку ОСОБА_2,  що підтвержено постановою від 1 червня 2007 року про відмову у порушені кримінальної справи за фактом спричинення тілесних ушкоджень,  актом судово-медичної експертизи обстеження позивачки від 28 травня 2007 року.

У судовому засідання свідки підтвердили,  що відповідач систематично зловживає спритними напоями,  у нетверезому стані вчиняє в квартирі драки,  збиває позивачку,  внаслідок чого вона з дочкою не можуть бути в квартирі і змушені покидати житло,  також свідки підтвердили,  що відповідач приводе в квартиру сторонніх жінок,  чим також перешкоджає позивачці користуватись житлом.

В апеляційну інстанцію позивачка представила копію листа Слов"янського MB УМВС України у Донецькій області від 15 лютого 2008 року,  яким також підтвержено,  що відповідач ОСОБА_1 неодноразово попереджувався про недопустимість порушення правил співжиття в квартирі.

Тому суд обгрунтовано визнав,  що відповідач ОСОБА_1 порушує правила співжиття в квартирі,  а заходи попередження виявились безрезультатними і постановив рішення про виселення відповідача з квартири і зняття з реєстрації.

Доводи відповідача про те,  до нього не застосовувались заходи громадського впливу безпідставні,  оскільки згідно закону може бути застосовано один з передбачених заходів.

Відповідач не представив додаткових доказів,  які б спростовували висновки суду.

Рішення суду постановлено у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не знайдено.

Керуючись  ст.  ст. 307, 308, 315 ЦПК України,  апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Слов"янського міськрайонного суду від 22 листопада 2007 року залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційну інстанцію протягом двох місяців після набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.