Єдиний унікальний номер 271/7211/13-ц Номер провадження 22-ц/775/5660/2014
Головуючий у 1 інстанції Кулик Т.Г.
Доповідач: Биліна Т.І.
Категорія 19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 серпня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Биліни Т.І.
суддів Пономарьової О.М., Папоян В.В.
при секретарі Чекіній А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» на рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 20 травня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», Приватного підприємства «Аргумент», тертя особа Червоногвардійський відділ державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції про визнання договору недійсним,
В С Т А Н О В И В :
17.12.2013 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до Публічного акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК»(надалі ПАТ«КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») , Приватного підприємства «Аргумент»(надалі ПП «Аргумент»), тертя особа Червоногвардійський відділ державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції(надалі Червоногвардійський ВДВС Макіївського МУЮ) про визнання договору недійсним. Позовні вимоги обґрунтувала тим, що в Червоногвардійському ВДВС Макіївського МУЮ знаходиться виконавче провадження №36360583, за яким державний виконавець, згідно постанови від 26.03.2013 року, для проведення оцінки нерухомого майна, призначив суб'єктом оціночної діяльності ПП «Аргумент», в особі Хмари С.М., який знаходиться в договірних стосунках з ПАТ«КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК». Просила визнати недійсним договір про надання послуг з незалежної оцінки нерухомого майна за №11-04/2013/ДЦ від 10.04.2013 року, укладений між ПАТ«КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ПП «Аргумент».
Рішенням Червоногвардійського районного суду м.Макіївки Донецької області від 20 травня 2014 року вказані позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені. Визнано недійсним договір №11-04/2013/ДЦ від 10.04.2013 року, укладений між ПАТ«КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та суб'єктом оціночної діяльності ПП «Аргумент» в особі Хмари С.М. про надання послуг з незалежної оцінки майна.
В апеляційній скарзі ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» просить скасувати рішення Червоногвардійського районного суду м.Макіївки Донецької області від 20 травня 2014 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» зазначив, що при винесенні рішення, суд не врахував, що укладання договору між іпотекодержателем та суб'єктом оціночної діяльності передбачено як договором іпотеки так і Законом України "Про іпотеку», сам по собі договір про проведення оцінки, в повній мірі відповідає вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Суд не визначився, що по суті оскаржуються дії виконавчої служби, яка прийняла висновок суб'єкта оціночної діяльності, проведеної на підставі договору укладеного з банком, а не сам договір, який є цілком законний і не містить порушень будь-чиїх прав та законних інтересів.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, докази вказаного мають місце в матеріалах справи на аркушах 106,107.
Представник ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» надав заяву про розгляд справи у його відсутності, доводи апеляційної скарги підтримав, просив скаргу задовольнити.(а.с.108-110)
Зважаючи на положення ч.2 ст.305 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, та перевіривши наведені в скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції не повно встановив обставини у справі, не вірно визначив матеріальні норми, якими регулюються спірні правовідносини, застосував неналежний закон та дійшов до помилкових висновків щодо задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності, тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Судом першої інстанції встановлено, що 10.04.2013 року між ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ПП «Аргумент» був укладений договір №11-04/2013/ДЦ про надання послуг з незалежної оцінки майна, а саме двокімнатної квартири загальною площею 46,8кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1, яка є власністю ОСОБА_2 Рішення про залучення суб'єкта оціночної діяльності було прийнято за заявою стягувача ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» від 25.03.2013 року, а сам договір №11-04/2013/ДЦ укладено 10.04.2013 року.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець призначив суб'єкта оціночної діяльності не на конкурсних засадах, тобто в порушення положень ст.58 Закону України «Про виконавче провадження» та ч.2 ст.10 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
З висновком суду першої інстанції не можна погодитися, оскільки він не відповідає обставинам справи та не ґрунтується на законі.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не розібрався, яким чином договір укладений між ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ПП «Аргумент» порушує права та законні інтереси позивача.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивача не влаштовує оцінка майна, прийнята до відома державним виконавцем.
Тобто, навіть, якщо б суб'єкт оціночної діяльності був визначений на конкурсних засадах, його б висновок все одно не влаштував би позивача. Крім того позивач не довела яким чином обрання суб'єкта оціночної діяльності не на конкурсних засадах порушує її права.
З наведеного витікає, що позивач не згодна ніскільки з суб'єктом оціночної діяльності, залученим не на конкурсних засадах, скільки з висновком прийнятим до відома державним виконавцем, а як наслідок саме дії державного виконавця порушують права та законні інтереси позивача.
Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Особливості звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки за виконавчим написом нотаріуса або за рішенням суду встановлені статтею 62-1 Закону України "Про виконавче провадження", п. 5.13 Інструкції про проведення виконавчих дій, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року N 74/5.
Положення п.5.13 вказаної Інструкції передбачають, що звернення стягнення на предмет іпотеки і його реалізація для задоволення вимог іпотекодержателя здійснюються відповідно до умов іпотечного договору.
Згідно п. 2.2.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, експерт має бути віднесеним до Реєстру атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян.
У відповідності до положень ч.ч.1,2 ст. 13 Закону України Про виконавче провадження, для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання. Як експерт або спеціаліст може бути запрошена будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі.
З урахуванням положень ч. 8 ст. 54 Закону України від 21 квітня 1999 р. N 606-XIV "Про виконавче провадження" та ч. 6 ст. 3 Закону України від 5 червня 2003 р. N 898-IV "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку примусового виконання здійснюється за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - іпотекодержателя, який має пріоритет перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки, на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки (постанова судових палат у цивільних, адміністративних та господарських справах Верховного Суду України від 9 квітня 2014 р. у справі N 6-13цс14)
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 58 вищевказаного Закону від 21 квітня 1999 р. N 606-XIV визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.
У відповідності до положень ст..4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб визначений законами України.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Отже, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Позивач, позинна була оскаржити дії державного виконавця, який прийняв до відома висновок суб'єкта оціночної діяльності, а не з позовом про визнання недійсним договору укладеного між ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ПП «Аргумент».
Обрання стороною неправильного способу захисту своїх прав та інтересів є підставою для відмови у позові.
У відповідності до положень ч.ч.1,2 ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Оскільки позивач обрала неправильний спосіб захисту своїх прав та інтересів, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд,
В и р і ш и в :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» задовольнити.
Рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 20 травня 2014 року скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», Приватного підприємства «Аргумент», третя особа Червоногвардійський відділ державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції про визнання договору недійсним - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цим рішенням.
Головуючий: Т.І. Биліна
Судді: О.М. Пономарьова
В.В.Папоян