Єдиний унікальний номер 225/5488/14-ц Номер провадження 22-ц/775/5245/2014

Головуючий в 1 інстанції Мамедова Л.М.

Доповідач Биліна Т.І.

Категорія 30

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Биліни Т.І.

суддів Пономарьової О.М., Соломахи Л.І.,

при секретарі Чекіній А.А.,

за участю

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна» на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 18 лютого 2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна», Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 18 лютого 2014 року задоволено частково позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна»(надалі ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна»), Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(надалі ПАТ «Європейський страховий альянс») про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Стягнуто з ПАТ «Європейський страховий альянс» на користь ОСОБА_4 страхове відшкодування в сумі 10545,20 грн. Стягнуто з ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна» на користь ОСОБА_4 у відшкодування матеріальної шкоди 19858,80 грн. та відшкодування моральної шкоди 1500 грн. В задоволенні вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовлено. Вирішено питання щодо судового збору.

В апеляційній скарзі ТОВ «Метро кеш енд кері Україна», посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 18 лютого 2014 року в частині, що стосується стягнення з ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна» на користь ОСОБА_4 у відшкодування матеріальної шкоди 19858,80грн., моральної шкоди 1500 грн., витрат на правову допомогу в сумі 853,34 грн. та судового збору в розмірі 428 грн. скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна» зазначив, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а саме неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи. Судом не враховано, що дорожньо-транспортна пригода сталася під час дії договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного з ПАТ «Європейський страховий альянс» 01 серпня 2012 року, який діяв до 31.07.2013 року. Застрахованим транспортом керував працівник ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна». Страхування цивільно-правової відповідальності було здійснено з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих, тому саме страхова компанія повинна була її відшкодувати в межах обов'язкового ліміту відповідальності і що тільки у разі його недостатності, вимога може бути пред'явлена до страхувальника. Апелянт вважає, що приведені в рішенні розрахунки страхової виплати без врахування фізичного зносу та ПДВ є невірним. Розрахунки проводилися із суми вказаної в оцінці збитків, наданих самою страховою компанією, а не фактично понесених позивачем, підтверджених рахунком-фактурою. Крім того усі витрати позивача, а саме моральна шкода та витрати на правову допомогу мають бути стягнуті у рахунок страхової виплати.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні просив скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, докази вказаного мають місце в матеріалах справи на аркушах 79-82.

Позивачі надали заяви про розгляд справи у їх відсутності.

Зважаючи на положення ч.2 ст.305 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача ОСОБА_1, дослідивши матеріали цивільної справи, та перевіривши наведені в скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 14.02.2013 року о 16 годині 50 хвилин, на 52 км. автошляху Слав'янськ-Донецьк-Маріуполь за участю водіїв транспортних засобів DAEWOO LANOS НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_5 та Ford НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6, власником якого є ОСОБА_4 сталося ДТП, за наслідками якого автомобілі отримали механічні ушкодження. Винним у ДТП, постановою Дзержинського міського суду від 06.03.2013 року визнано ОСОБА_5, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 340 грн. Зазначена постанова, сторонами не оскаржена. Відповідно полісу №АВ/8204903 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страхувальник ТОВ«Метро Кеш Енд Кері Україна» застрахував в ПАТ «Європейський страховий альянс» ризик своєї цивільної відповідальності на період з 01.08.2012 року по 31.07.2013 року. Ліміт відповідальності на одну особу за шкоду, спричинену життю і здоров'ю -100000грн., майну 50000,00грн., франшиза 0грн. Позивач, згідно рахунку фактури №8 та акту прийому-передачі витратила на ремонт автомобіля 26404,00грн. Згідно звіту страхової компанії про оцінку розміру збитків спричинених пошкодженням транспортного засобу позивача №29-01/04.2013р., вартість відновлювального ремонту автомобіля Ford НОМЕР_2 номерний знак НОМЕР_2 з урахуванням фізичного зносу та без урахування ПДВ дорівнює 10545,20грн. (а.с.44-49)

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що згідно довідки інспектора ВДАІ Костянтинівського МВ, транспортний засіб Ford Fiesta Trend 311 номерний знак НОМЕР_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримав механічні пошкодження лівої передньої двері, лівого переднього крила, переднього бамперу, лівого переднього колеса, рульового колеса.(а.с.5) Винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_5.(а.с.7) За ремонт вказаного автомобіля позивачем сплачено 26404,00грн.(а.с.6) Згідно звіту про оцінку розміру збитків спричинених пошкодженням транспортного засобу від 29.04.2013 року вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням ПДВ дорівнює 23500,80грн., вартість матеріальної шкоди, спричиненої володільцю внаслідок аварійного пошкодження на момент оцінки з урахуванням ПДВ дорівнює 12654,23грн., без урахування ПДВ дорівнює 10545,20грн. (а.с.44-49)

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції повно встановив обставини у справі, вірно визначив матеріальні норми, якими регулюються спірні правовідносини, застосував належний закон та дійшов правильних висновків щодо часткового задоволення позовних вимог.

Судом апеляційної інстанції встановлені обставини аналогічні обставинам встановленим судом першої інстанції.

Згідно ч.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені ст. ст. 1166, 1167 ЦК України.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч. 1 ст. 1167 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Як роз'яснено у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Висновки суду першої інстанції узгоджується і з нормами ч. 1 ст. 1172 ЦК України та ч. 2 ст. 1187 ЦК України.

Статті 1187, 1188 ЦК України відносяться до спеціальних деліктів, які передбачають особливості суб'єктного складу відповідальних осіб (коли обов'язок відшкодування шкоди покладається не на безпосереднього заподіювача, а на іншу вказану у законі особу - власника джерела підвищеної небезпеки) та встановлюють покладення відповідальності за завдання шкоди незалежно від вини заподіювача.

Так, ст. 1187 ЦК України встановлює особливого суб'єкта, відповідального за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України таким суб'єктом є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Не є таким суб'єктом і не несе відповідальності перед потерпілим за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, так і захисту майнових інтересів страхувальників.

З огляду на зазначене, доводи апеляційної скарги, що судом не враховано, що дорожньо-транспортна пригода сталася під час дії договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного з ПАТ «Європейський страховий альянс» 01 серпня 2012 року, який діяв до 31.07.2013 року і що тільки у разі недостатності страхового ліміту, вимога може бути пред'явлена до страхувальника - неспроможні.

У відповідно до ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Відповідно до ст.ст.29, 32 Закону оцінка шкоди має бути проведена з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та без урахування втрати товарної вартості.

З урахуванням зазначеного зі страхової компанії стягнута сума відшкодування в розмірі 10545,20 грн.

Оскільки шкода спричинена працівником ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна», який керував транспортним засобом, відповідальність по відшкодуванню спричиненої шкоди покладено саме на апелянта.

Доводи апеляційної скарги, що страхова компанія повинна була її відшкодувати в межах обов'язкового ліміту відповідальності і що приведені в рішенні розрахунки страхової виплати без врахування фізичного зносу та ПДВ - не ґрунтуються на законі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно роз'яснень, викладених у п. п. 14, 15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 1 березня 2013 року № 4, згідно яких при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Як при відшкодуванні шкоди в натурі, так і при відшкодуванні реальних збитків потерпілий має право вимагати відшкодування упущеної вигоди.

Пунктом 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 N 142/5/2092, визначено, що величина втрати товарної вартості дорожнього транспортного засобу (ВТВ) - це умовна величина зниження ринкової вартості дорожнього транспортного засобу, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, у порівнянні з ринковою вартістю подібного непошкодженого дорожньо-транспортного засобу.

Відповідно до п.8.6 величина ВТВ характеризує фізичний знос, який виникає у разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту унаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду, а також унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих елементів складових частин, захисних властивостей покриттів або застосування для ремонту складових частин, які були в ужитку чи в ремонті, 8.6.1 - величина ВТВ нараховується у разі потреби проведення ремонтних робіт з відновлення пошкоджених складових частин усіх типів КТЗ.

Заявлена позивачем до стягнення сума, яка включає в тому числі і величину втрати товарної вартості автомобіля, яка є деліктною (позадоговірною) відповідальністю відповідача за завдану майнову шкоду в повному обсязі, в тому числі і відшкодувати збитки, пов'язані з втратою товарної вартості пошкодженого автомобіля. Страховик не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу.

Доводи апеляційної скарги, що розрахунки проводилися із суми вказаної в оцінці збитків, наданих самою страховою компанією, а не фактично понесених позивачем, підтверджених рахунком-фактурою неспроможні, оскільки висновок щодо розміру заподіяної шкоди виготовлений експертоно - технічним відділом ТОВ «Європейський альянс» апелянтом не оскаржувався.

Не ґрунтуються на законі і доводи апеляційної скарги, що моральна шкода має бути стягнута зі страхової компанії, оскільки у відповідності до положень п.22.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілому відшкодовується моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України ( 435-15 ). Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України.

Згідно п.п. 1, 2 ч.2 ст.23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Апелянтом не доведено, що шкода передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України була спричинена позивачам.

Доводи апеляційної скарги, що судовий збір та витрати на правову допомогу мають бути стягнуті у рахунок страхової виплати не ґрунтуються на законі, оскільки вказані витрати судом першої інстанції були визначені з урахуванням положень ст.88 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених вимог.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини, що склалися між сторонами і їм надана належна оцінка, в судовому рішенні повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до помилкового судового рішення.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення немає.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна» відхилити.

Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 18 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.

Головуючий: Т.І. Биліна

Судді: О.М. Пономарьова

Л.І. Соломаха