ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10943/14 23.07.14

За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро"

про стягнення 258 502,62 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 дов. №4128 від 26.06.2014р.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" про стягнення з останнього заборгованості за Договором транспортного перевезення №157/т-пос від 01.11.2013р. у розмірі 258 502,62 грн., крім того просив судові витрати у розмірі 5 170,06 грн. також покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору транспортного перевезення №157/т-пос від 01.11.2013р. позивач надав послуги з перевезення, а відповідач належним чином своє грошове зобов'язання по оплаті виконаних перевезень не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 258 502,62 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2014 порушено провадження у справі №910/10943/14 та призначено розгляд справи на 02.07.2014.

У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. у відпустці, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 02.07.2014 справу було передано в провадження судді Якименку М.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2014 суддя Якименко М.М. прийняв справу №910/10943/14 до свого провадження та призначив судове засідання на 23.07.2014.

У зв'язку з поверненням судді Митрохіної А.В. з відпустки, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 07.07.2014 справу №910/10943/14 було передано для розгляду судді Митрохіній А.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2014 справу №910/10943/14 прийнято до свого провадження суддею Митрохіною А.В.

В судове засідання 23.07.2014 представник позивача з'явився, надав пояснення по справі, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача в судове засідання призначене на 23.07.2014 не з'явилися, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі №910/10943/14 від 06.06.2014 не виконали, про причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань не подавали.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/10943/14.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 23.07.2014 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

01.11.2013 між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (надалі - Перевізник, Позивач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" (надалі - Замовник, Позивач) було укладено договір транспортного перевезення №157/т-пос, умовами якого передбачено, що Перевізник зобов'язується надати Замовнику послуги з перевезення вантажу на умовах, визначених в даному Договорі, а Замовник - прийняти й оплатити належним чином виконані Перевізником послуги з перевезення.

Тарифи на перевезення та автотранспорт, яким виконуються перевезення, визначені Додатковими угодами до договору перевезення.

Відповідно п. 3.3 Договору оплата наданих Перевізником послуг здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на поточний рахунок перевізника протягом 10 днів після підписання акту виконаних робіт.

Протягом лютого 2013 Позивачем надано Відповідачеві послуг перевезення вантажів на загальну суму 313 502,62 грн., що підтверджується підписаними Сторонами та скріплені печатками Актами виконаних робіт (Акт №1 від 07.11.2013 року, Акт №2 від 13.11.2013 року, Акт №3від 18.11.2013 року, Акт №4 від 22.11.2013 року, Акт №5 від 29.11.2013 року), відповідач частково сплатив послуги з перевезення вантажу на суму 55 000,00 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг по перевезенню, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 258 502,62 грн.

Договір є договором перевезення вантажу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 32 Господарського кодексу України та Глави 64 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною 2 ст. 307 Господарського кодексу України встановлено, що договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Пунктом 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Суд звертає увагу на відсутність підпису уповноваженої особи Відповідача на наданій для судового розгляду копії Договору транспортного перевезення №157/т-пос від 01.11.2013 року., проте матеріали справи не містять доказів недійсності Договору, а наявні в матеріалах справи товарно-транспортні накладні, є належним підтвердженням укладення договору перевезення вантажу.

Матеріалами справи підтверджується надання послуг по перевезенню вантажу (акти виконаних робіт (надання послуг) та рахунки-фактури) відповідачу на спірну суму 258 502,62 грн. Зазначена сума підтверджується сторонами в акті звірки від 01.01.2014 р.

Статтею 916 Цивільного кодексу України визначено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Вартість наданих послуг по перевезенню вантажів погоджена сторонами в підписаних актах виконаних робіт (надання послуг).

Відповідно до п. 3.3 Договору оплата наданих Перевізником послуг здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на поточний рахунок перевізника протягом 10 днів після підписання акту виконаних робіт.

З урахуванням дат складання та підписання сторонами актів виконаних робіт (надання послуг) та враховуючи приписи п. 3.3 Договору, грошове зобов'язання по оплаті відповідачем наданих послуг по перевезенню вантажу наступило через 10 днів після підписання кожного акту виконаних робіт.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 258 502,62 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ "Лотуре-Агро" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ "Лотуре-Агро" суми основного боргу у розмірі 258502,62 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" (03022, м. Київ, пр-к Жуковського, 13/16, код ЄДРПОУ 34287465) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 258 502,62 грн. заборгованості за договором транспортного перевезення №157/т-пос від 01.11.2013 р.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" (03022, м. Київ, пр-к Жуковського, 13/16, код ЄДРПОУ 34287465) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 5 170,06 грн.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Дата складання повного рішення 01.08.2014.

Суддя Митрохіна А.В.