ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10021/14 23.07.14

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"

до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 16 555,25 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

від позивача: Дмітрієв Р.І. дов. №13/2806 від 28.10.2013

від відповідача - не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" про відшкодування шкоди в порядку регресу 16 555,25 грн., крім того просив судові витрати у розмірі 1 827,00 грн також покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ "СК "Провідна" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №06/0639773/1012/11 від 27.07.2011 р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - "ДТП") виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки Toyota Avensis, реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - мікроавтобус «Богдан А-092», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, застрахована ПрАТ «СК «Провідна» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/854975, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.05.2014 порушено провадження у справі №910/10021/14 та призначено розгляд справи на 16.06.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2014 розгляд справи відкладався до 02.07.2014 року відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

17.06.2014 року Відповідачем до Господарського суду м. Києва подано відзив на позовну заяву, у якому Позивач частково заперечує проти позовних вимог: визнає суму позову в розмірі 13 708,76 грн. та просить відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. у відпустці, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 02.07.2014 справу було передано в провадження судді Якименку М.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2014 суддя Якименко М.М. прийняв справу №910/10021/14 до свого провадження та призначив судове засідання на 23.07.2014.

У зв'язку з поверненням судді Митрохіної А.В. з відпустки, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 07.07.2014 справу №910/10021/14 було передано для розгляду судді Митрохіній А.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2014 суддя Митрохіна А.В. прийняла справу №910/10021/14 до свого провадження.

В судове засідання 23.07.2014 представник позивача з'явився, надав пояснення по справі та просив задовольнити позовні вимоги.

Представники відповідача в судове засідання призначене на 23.07.2014 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, проте 17.06.2014 через відділ діловодства суду подали відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги у розмірі 14 218,76 грн. визнали, проти решти позовних вимог заперечували.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/10021/14.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 23.07.2014 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

27.07.2011 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Провідна" року (надалі - Страховик, Позивач) та Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №06/0639773/1012/11 (надалі - «Договір»), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: автомобілем Toyota Avensis, реєстраційний номер НОМЕР_1, на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП.

Вигодонабувачем за Договором є Відкрите акціонерне товариство "ВТБ Банк"

В перелік застрахованих транспортних засобів за Договором страхування включено, серед іншого, автомобіль Toyota Avensis, реєстраційний номер НОМЕР_1.

04.10.2011 о 13:10 год. на вулиці Мельникова в м. Києві сталася ДТП за участі застрахованого автомобіля Toyota Avensis, реєстраційний номер НОМЕР_1, та мікроавтобуса «Богдан А-092», реєстраційний номер НОМЕР_2, а саме: ОСОБА_2, керуючи мікроавтобуса «Богдан А-092», не дотримався безпечної безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем Toyota Avensis, під керуванням ОСОБА_3, в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження. Факт скоєння ДТП підтверджується довідкою інспектора з дізнання ВОМ ДТП Відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території Шевченківського району АТІ підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України в м. Києві та довідкою про дорожньо-транспортну пригоду Відділу ДАІ з обслуговування Шевченківського району м. Києва №8888920 від 17.10.2011. ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 22.10.2011 р. у справі №3-10051/2011, відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до наданого позивачем Актуалізірованого звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди, спричиненої пошкодженням транспортного засобу № 06270/КВ, складеного 04.04.2011 р. суб'єктом оціночної діяльності - ОСОБА_5 (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача НОМЕР_3, видане Фондом державного майна України 05.04.2010 р.), вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Toyota Avensis, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при спірному ДТП, складає 14 218,76 грн.

На підставі страхового акту №1 1001/06/30018/71447 від 09.12.2011 р. у відповідності до розрахунку суми матеріального збитку, калькуляції №1001/06/30018 від 06.12.2011 р. та заяви страхувальника №1001/06/30018 від 04.10.2011 р. про факт настання події позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, перерахував на користь ФОП ОСОБА_6 за Договором суму страхового відшкодування у розмірі 16 555,25 грн., що підтверджується платіжним дорученням №0061051 від 20.12.2011 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ПрАТ "СК "Провідна" перейшло в межах суми 16 555,25 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із матеріалів справи, вбачається, що транспортний засіб - мікроавтобус «Богдан А-092», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Toyota Avensis, реєстраційний номер НОМЕР_1, належить Комунальному підприємству «Київпастратнс», та знаходився під керуванням водія ОСОБА_2.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала мікроавтобусом «Богдан А-092», реєстраційний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність власника мікроавтобус «Богдан А-092», реєстраційний номер НОМЕР_2, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу мікроавтобуса «Богдан А-092», реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована - ПАТ «СК «Країна» на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/854975.

Доказів неправомірного володіння ОСОБА_2 забезпеченим за вказаним полісом транспортним засобом на момент настання ДТП матеріали справи не містять.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс № ВЕ/854975) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000,00 грн., франшиза - 510,00 грн.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Toyota Avensis, реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 16 555,25 грн., та позивачем виплачено страхове відшкодування у розмірі 16 555,25 грн.

У своєму відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що визнає позовні вимоги у розмірі 13 708,76 грн. (14 218,76 грн.-510,00 грн., де 14 218,76 - вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу, 510,00 грн. - сума франшизи).

При цьому, суд відзначає, що зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (копія якого наявна в матеріалах справи) та безпосередньо Договору вбачається, що автомобіль Toyota Avensis, реєстраційний номер НОМЕР_1, - 2008 року випуску (дата реєстрації транспортного засобу - 11.08.2010 р.), тобто строк його експлуатації на момент настання ДТП не перевищував 5 років. Тому, з огляду на положення п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача суму страхового відшкодування, розмір якого визначено без врахування коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого автомобіля.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно з пунктом 36.2 статті 36 вказаного Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Претензією № 04-09/14172 від 08.10.2012 р. позивач звернувся до відповідача разом із заявою, до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 16 555,25 грн.

Враховуючи визначені полісом № ВЕ/8549475 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також розмір шкоди, право на вимогу якої перейшло до позивача, відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 16 045,25 грн. (ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 510,00 грн. франшизи за полісом) у строк до моменту звернення ПАТ «СК «Країна» до суду.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ПАТ «СК «Країна» на користь ПрАТ "СК "Провідна" суми страхового відшкодування у розмірі 16 045,25 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" (04176, м. Київ, вул. Електриків, 29-а, код ЄДРПОУ 20842474) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (03049, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 25, код ЄДРПОУ 23510137) суму страхового відшкодування у розмірі 16 045 (шістнадцять тисяч сорок п'ять) грн. 25 коп. та судовий збір у розмірі 1 770 (одна тисяча сімсот сімдесят) грн. 72 коп.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Дата складання повного рішення 01.08.2014.

Суддя Митрохіна А.В.