апеляційний суд

автономної республіки крим

у м.  Феодосії

Справа № 22-а-331-Ф/08 Головуючий суду першої інстанції                     Чулуп О.С.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції                                                 Мудрова В.В.

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

18 березня 2008 року колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м.  Феодосії у складі:

головуючого,  судді                   Ломанової Л.О.,

суддів:                                         Притуленко О.В.,

Мудрової В.В.,

при секретарі                              Петриченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.  Феодосії справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військового комісаріату Автономної Республіки Крим,  Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим,  про визнання права та зобов'язання вчинити певні дії,  за апеляційною скаргою Військового комісаріату АР Крим та ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду АР Крим від 17 грудня 2007 року,

 

ВСТАНОВИЛА:

 

ОСОБА_1 .3вернувся до суду з адміністративним позовом до Військового комісаріату АР Крим,  Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим про перерахунок пенсії до рівня,  визначеного чинними нормативно - правовими актами України,  прийнятими після його звільнення зі служби,  зокрема з урахуванням щомісячної надбавки у розмірі 40 % посадового окладу,  встановленої Указом Президента України № 847/99 від 14 липня 1999 року з 01 вересня 1999 року; 100 % щомісячної надбавки грошового забезпечення,  встановленої Указом Президента України № 173 від 23 лютого 2002 року з 1 січня 2003 року; 90% щомісячної надбавки за безперервну службу,  встановленої Указом Президента України від 05 травня 2003 року № 389/2003 з 01 травня 2003 року; 33, 3 % премії,  яка передбачена п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року № 829 і наказом Міністра оборони України від 05.03.2001 року № 75 з 01 березня 2001 року; 40% надбавку за вислугу років згідно Постанови Кабінету Міністрів від 22 травня 2000 року № 829. Визнати право на доплату пенсії за 2005 рік та зобов'язати відповідачів зробити доплату 50 % недорахованої пенсії за 2005 рік без обмеження відсоткових надбавок і премії.

Крім того,  просив суд визнати його право на доплату надбавки за безперервну службу за 2005 рік та зобов'язати відповідачів з 01.01. 2005 року по 21.03.2005 року зробити доплату в розмірі 50 % недорахованої надбавки,  виходячи з її максимального розміру,  встановленого законодавством України для військовослужбовців,  що мають безперервну службу понад 25 років; визнати його право на доплату надбавки за вислугу років у розмірі 40 %,  як військовослужбовцю,  що має вислугу понад 25 років,  згідно додатку 4 до постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року № 829,  та зобов'язати відповідачів доплатити цю надбавку з 16 травня 2000 року. Зазначає,  що щомісячна надбавка за вислугу років нараховувалась та виплачувалась у розмірі 35 %,  замість 40 %. у наслідок чого розмір його пенсії був розрахований без врахування 40 % надбавки.

Позовні вимоги мотивовані тим,  що він з 21.04.1986 року був звільнений в запас.  З 16.05.1986 року йому була призначена пенсія за вислугу років,  тобто він є пенсіонером Міністерства оборони України і йому встановлена пенсія згідно з вимогами Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців...». Не зважаючи на вказані збільшення грошового утримання військовослужбовців,  відповідач відповідні перерахунки пенсії не зробив,  що суперечить вимогам  ст.   ст.  43,  63 Закону України «Про пенсійне забезпечення

 

 2

військовослужбовців,  осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».

Постановою Кіровського районного суду від 17 грудня 2007 року позов задоволений частково -зобов'язано Військовий комісаріат АР Крим провести перерахунок пенсії позивача з урахуванням надбавки до окладу грошового утримання за вислугу років в розмірі 40 % з 01.01.2005 року по 21.12.2006 року провести доплату недорахованої пенсії; в задоволенні решті позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з вказаною постановою суду позивач та Військовий комісаріат АР Крим подали апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі позивача ставиться питання про скасування вказаної постанови з прийняттям нової - про повне задоволення позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційній скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зазначає,  що оскаржувана

Постанова суду не відповідає основним вимогам здійснення правосуддя,  при її прийнятті не були взяті до уваги загальні конституційні принципи соціальної захищеності пенсіонерів,  закріплені Конституцією України та пенсійним законодавством України.

В апеляційній скарзі Військовий комісаріат АР Крим,  посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права,  просить суд скасувати постанову та прийняти нову -про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. Вказує,  що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови не врахував те,  що відповідно до п.13.2 Наказу Міністра оборони України від 5 березня 2001 року № 75 «Про затвердження Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України» строкова служба за період з 25.07.1955 року по 28.10.1958 року не може бути включена в період військової служби,  який може бути зарахований в строк вислуги років для виплати відсоткової надбавки за вислугу років.

Обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи,  колегія суддів дійшла висновку,  що апеляційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення,  а апеляційна скарга Військового комісаріату АР Крим - задоволенню,  з таких підстав.

Згідно з частиною 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної

скарги.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_1,  суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги щодо перерахунку пенсії позивача у період з 2005 по 2006 рік з урахуванням 40 % надбавки за вислугу років.

З урахуванням того,  що позивач під час проходження служби не одержував додаткові види грошового забезпечення,  встановлені після його звільнення зі служби,  дії вищевказаних указів на нього не поширюються,  суд відмовив у задоволенні іншої частини його позовних

вимог.

З висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується частково з наступних

підстав.

Так,  згідно роз'яснень,  які містить п.8 постанови № 4 Пленуму Верховного Суду України «Про окремі питання при застосуванні судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби),  осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і деяких других осіб» від 15 квітня 2005 року виходить,  що законодавством з питань пенсійного забезпечення,  яке діяло до 01 січня 2005 року,  не була передбачена можливість перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку з введенням після звільнення військовослужбовців і осіб,  які мають право на пенсію у відповідності до Закону України № 2262-ХП «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців,  осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб»,  нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення,  яких вони не одержували під час служби,  а також премій.

Закон № 1769-IV «Про внесення змін до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців,  осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб»,  який набрав чинність з 01 січня 2005 року,  не має зворотної сили і тому вимоги про перерахунок пенсії з врахуванням введених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премій за минулий час,  тобто з 01 січня 2005 року,  задоволенню не підлягають.

 

 3

Відповідно до пункту 2 розділу 2 Прикінцевих положень Закону України № 1769 «Про внесення змін до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців,  осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» особи,  яким раніше було призначено пенсії згідно із Законом № 2262,  з 1 січня 2005 року мають право на перерахунок цих пенсій та виплату їм 50% від суми перерахованої пенсії,  а з 1 січня 2006 року - 100 % цієї суми. У разі,  якщо внаслідок перерахунку за нормами Закону № 1769 розмір пенсії виплачуваної в період з 01 січня 2005 року до 01 січня 2006 року її частини зменшується,  пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

З матеріалів справи вбачається,  що позивач був звільнений з військової служби і з 16 травня 1986 року отримує пенсію як військовий пенсіонер.

На підставі статті 63 Закону України № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців,  осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» розмір призначеної пенсії підлягає перерахунку з кожним підвищенням грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців.

Підвищення раніше призначених пенсій особам даної категорії проводиться на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 25.10.2002 року № 1576 «Про заходи про підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців,  осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» та від 27.08.2003 року № 1350 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців,  осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і деяких других осіб».

Відповідно до  ст.  63 Закону України № 2262 "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців,  осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" і п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 перерахунок раніше призначеної пенсії військовослужбовцям і прирівняних до них особам проводиться у звязку із зміною розміру грошового забезпечення,  з якого обчислюються пенсії,  що було зроблено після звільнення їх зі служби.

При цьому слід мати на увазі,  що при збільшенні розміру окладів грошового забезпечення (посадового окладу і окладу за воїнське спеціальне звання) підлягає перерахунку як процентна надбавка за вислугу років,  так і другі додаткові види грошового забезпечення,  які враховувалися при обчислюванні пенсії та розмір яких визначається у відсотках від вказаних окладів грошового забезпечення (за класність,  роботу з секретними документами,  умовами служби тощо).

Таким чином,  з наведених обставин виходить,  що щомісячна 100% надбавка,  встановлена Указом Президента України від 23 лютого 2002 року № 173 і надбавка за безперервну службу,  яка встановлена Указом Президента України № 389 від 05 травня 2003 року,  та виплата премії в розмірі 33, 3 % грошового забезпечення,  яка передбачена пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України відносяться до додаткових видів грошового забезпечення і приймаються в розрахунок при обчисленні пенсії особам,  які одержували їх під час проходження служби і звільнені після їх встановлення.

Безперечно встановлено,  що під час проходження служби позивач ні 100% надбавку,  встановлену Указом Президента України № 173/2002 від 23 лютого 2002 року,  ні премії в розмірі 33, 3 % грошового забезпечення,  ні надбавки за безперервну службу,  встановлену Указом Президента України № 389 від 05 травня 2003 року не одержував. Тому дія Указів Президента України № 847/1999,  № 173/2002,  № 389/2003,  а також

Постанова Кабінету Міністрів України № 829 від 22 травня 2000 року на нього не може розповсюджуватися,  оскільки встановлення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення після звільнення військовослужбовця зі служби і яких він не одержував під час служби,  не може бути підставою для перерахунку раніше призначеної пенсії.

З січня 2005 року відповідно до пункту 2 розділу 2 Прикінцевих положень Закону України № 1769 позивачу був призведений перерахунок пенсій та сплачувалась 50% від суми перерахованої пенсії.

За таких обставин,  оскаржена

Постанова суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позовних вимог визначених у пунктах 2-5 позову ОСОБА_1 (а.с.  7) не підлягає скасуванню,  оскільки фактичні обставини справи судом встановлені і дослідженні в повному обсязі,  норми матеріального та процесуального права застосовані правильно.   

 

4

А відтак,  колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те,  що при прийнятті оскаржуваної постанови не були взяті до уваги загальні конституційні принципи соціальної захищеності пенсіонерів,  закріплені Конституцією України та пенсійним законодавством України.

Також колегія відхиляє як нікчемне твердження вказаного апелянта про те,  що

Постанова суду не відповідає основним вимогам здійснення правосуддя.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 частково,  суд першої інстанції виходив з того,  що період строкової військової служби включається у вислугу років для обчислення розміру пенсії,  а тому зобов'язав Військовий комісаріат АР Крим провести перерахунок його пенсії з урахуванням надбавки до окладу грошового утримання за вислугу років в розмірі 40 % з 01.01.2005 року по 21.12.2006 року та провести доплату недорахованої пенсії.

Даний висновок суду першої інстанції є помилковим з наступних підстав.

З частини 3 статті 43 вказаного раніше Закону України № 2262 випливає те,  що рішення щодо розміру пенсії особам,  які мають право на пенсію по цьому Закону,  визначається Кабінетом Міністрів України.

З пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років,  призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу,  прапорщикам,  мічманам,  військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом,  особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» випливає те,  що відсоткова надбавка за вислугу років відноситься до основного виду грошового забезпечення,  а тому повинна обчислюватися з урахуванням вимог «Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України»,  затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 березня 2001 року № 75.

У пункті 13.2. вказаного положення зазначений виключний перелік періодів військової служби,  які зараховуються до вислуги років військовослужбовців для виплати їм відсоткової надбавки,  вбачається,  що період у строковій військовій службі не включається у вислугу років для обчислення розміру спірної надбавки.

З матеріалів справи вбачається,  що у період з 25 липня 1955 року по 28 жовтня 1958 року позивач проходив строкову військову службу (а.с.  90). Тобто загальна вислуга років позивача,  за яких повинна обчислюватися спірна надбавка складає,  23 років 2 місяці 23 дні.

За таких обставин,  колегія суддів приймає до уваги твердження апеляційної скарги Військового комісаріату про те,  що вказаний період строкової служби позивача не включається в період військової служби,  який може бути зарахований в строк вислуги років для виплати відсоткової надбавки за вислугу років.

А відтак,  оскаржувана

Постанова суду підлягає скасуванню у частині зобов'язання Військового комісаріату АР Крим провести перерахунок пенсії позивача з урахуванням надбавки до окладу грошового утримання за вислугу років у розмірі 40 % з 01 січня 2005 року по 21 грудня 2006 року,  відповідно до положень пункту 1 та 4 частини 1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України,  з прийняттям нової в цієї частині - про відмову у задоволенні позовної вимоги вказаної у частині 6 позову ОСОБА_1

На підставі наведеного,  Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців,  осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб»,  постанови Кабінету Міністрів «Про порядок обчислення вислуги років,  призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу,  прапорщикам,  мічманам,  військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом,  особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей»,  керуючись статтями 195,  196,  частиною 3 статті 198,  пунктами 1 та 4 статті 202,  статтями 205 та 207 Кодексу адміністративного судочинства України,  колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м.  Феодосії,

 

ПОСТАНОВИЛА:

 

Апеляційну скаргу Військового комісаріату АР Крим задовольнити,  апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

 

 5

Постанову Кіровського районного суду АР Крим від 17 грудня 2007 року у частині зобов'язання Військового комісаріату АР Крим провести перерахунок пенсії позивача з урахуванням надбавки за вислугу років в розмірі 40 % скасувати та прийняти в цій частині нову - про відмову у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання за ним права на доплату надбавки за вислугу років у розмірі 40 % як військовослужбовцю,  що має вислугу років понад 25 років,  згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року № 829 «Про грошове забезпечення військовослужбовців» та зобов'язання Військового комісаріату АР Крим з 16 травня 2000 року зробити доплату.

В решті постанову суду - залишити без змін.

 

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня проголошення,  однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.