УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №1-11    2007 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада  2007  року  судова колегія у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого-судді   -   Денисенко Л.М. ,

судді   -   Шабовської В.А.,

народних засідателів - Андрієнко Л.М. ,  Літвін О.Ю.,

Садової Л.О.,  при секретарях - Гринь А.В.,  Микитенко С А.,  техсекретарів - Васько М. В.,

з участю прокурорів - Кашициної О.Є.,  Петрова В.Г.,  адвоката   -ОСОБА_1 ,  захисника    - ОСОБА_2,  потерпілих    - ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5,

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  м. Полтаві  справу  про обвинувачення

ОСОБА_6,  ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Комсомольська Полтавської області,  українця,  громадянина України,  нежонатого, непрацюючого,  проживаючого в АДРЕСА_1,  раніше судимого вироком військового місцевого суду Черкасько­го гарнізону від 12 жовтня 2005 року за  ст. 186 ч.1 КК України з застосуванням  ст. 69 КК України на 6 місяців арешту; 26 квітня 2006 року звільненого в зв'язку з закінченням строку,

у скоєнні злочинів,  передбачених  ст. 115 ч.1; ч.2  ст. 15; п.9, 13 ч.2  ст. 115 КК України,  -

 

2

встановила:

 

Підсудний ОСОБА_6 в ніч з 1 на 2 липня 2006 року в АДРЕСА_1,  разом з господарем

квартири ОСОБА_7 та ОСОБА_3,  яка тимчасово проживала в цій квартирі,  розпивали спиртні

напої.                                                              

В той час,  коли ОСОБА_3вийшла до ванної кімнати,  ОСОБА_6,  перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння,  під час сварки з ОСОБА_7,  яка виникла раптово,  на грунті неприязнених відносин,  схопив кухонний ніж,  що знаходився в господарстві ОСОБА_7 та бажаючи вбити,  наніс йому чисельні удари в життєво важливі органи -голову,  шию та грудну клітину.

Під час вбивства ОСОБА_7 з ванної кімнати ввійшла потерпіла ОСОБА_3,  яка побачила,  що ОСОБА_6 скоює злочин,  стала кликати на допомогу.

З метою приховати вбивство ОСОБА_7,  ОСОБА_6 підбіг до ОСОБА_3,  з метою її вбивства цим же ножем наніс їй удари з великою силою в життєво важливі органи - голову, шию,  грудну клітину.

Після нанесення ударів ножем ОСОБА_3,  ОСОБА_6,  вважаючи,  що довів свій злочинний намір на її умисне вбивство,  з місця скоєння злочину зник.

Однак,  злочин не було доведено до кінця з причин,  що не залежали від його волі,  так як ОСОБА_3 була своєчасно надана медична допомога,  внаслідок чого вона залишилась жива.

Згідно висновку судово-медичної експертизи - смерть ОСОБА_7 настала в результаті проникаючих поранень лівої половини грудної клітини із пошкодженням навколо сердечної сорочки,  легеневої вени та верхньої долі лівої легені,  що ускладнилося гострою масивною зовнішньою та внутрішньою крововтратою.

Згідно висновку судово-медичної експертизи ОСОБА_3 було спричинено проникаюче ножове поранення грудної клітки зліва з пошкодженням лівої легені,  що ускладнилося гемопневмотораксом і по ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 вину у вчиненні злочину,  передбаченого ч.1  ст. 115; ч.2  ст. 15; п.п.9,  13 ч.2  ст. 115 КК України не визнав та не заперечував факту умисного заподіяння потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_3 тілесних ушкоджень за викладених обставин,  але пояснив,  що умислу на вбивство потерпілих не мав,  а заподіяв їм умисне тяжке тілесне ушкодження.

Дослідивши та перевіривши в судовому засіданні зібрані по справі докази в їх сукупності,  судова колегія приходить до висновку,  що винуватість підсудного у вчиненні злочинів за обставин,  викладених вище,  доведена повністю та підтверджується наступним.

 

3

Так,  дослідження в судовому засіданні показань підсудного ОСОБА_6,  які він давав на досудовому слідстві в явці з повинною,  в якості підозрюваного та обвинуваченого,  його показання в судовому засіданні -доводить його причетність до вчиненого.

Ці показання об'єктивно узгоджуються з іншими доказами: показаннями потерпілої,  свідків,  протоколами огляду,  виявлення та вилучення речових доказів,  відтворення обстановки та обставин події злочину,  даними судово-медичних експертиз.

Так,  перевіряючи показання ОСОБА_6 при відтворенні обстановки та обставин події злочину з застосуванням відеозапису,  який було проглянуто судовою колегією,  ця слідча дія підтверджує висновки суду про доведеність вини підсудного по даній справі,  оскільки його показання повністю узгоджуються між собою щодо місця,  обстановки та способу вчинення злочину (т.1,  а.с.  122-131).

Дані,  отримані при відтворенні обстановки події злочинів з підсудним ОСОБА_6,  співпадають з об'єктивними даними,  встановленими при огляді місця пригоди,  за яким в АДРЕСА_1 було виявлено труп ОСОБА_7 з ознаками насильницької смерті (т.1, а.с. 4-14).

З перегляду в судовому засіданні відеозапису вказаної слідчої дії вбачається,  що перед тим,  як провести дану слідчу дію,  ОСОБА_6 вказав,  що показання дає добровільно в присутності адвоката.

Зайшовши до квартири та розповідаючи про обставини скоєння злочину вказав,  що обстановка в кімнаті змінилась (вдовж стіни,  перпендикулярної до стіни з дверним отвором,  до самого кутка кімнати стояло ліжко (диван),  перед диваном стояли разом два стільці,  на стільцях були напівпусті тарілки,  горілка та ніж).

Далі,  в ході відтворення ОСОБА_6 самостійно вказав,  в якій послідовності і яким предметом наносив удари обом потерпілим,  де взяв ніж.

З матеріалів справи вбачається,  що дані,  які були зафіксовані 2 липня 2006 року при огляді квартири ОСОБА_7 повністю співпадають з показаннями про положення трупу ОСОБА_7 та залишену обстановку ОСОБА_6,  які він дав в ході зазначеної вище слідчої дії (т.1,  а.с. 4-15).

Висновок суду про доведеність вини підсудного також підтверджується висновками судово-психологічної експертизи відеозапису відтворення події злочину з його участю,  згідно яких діяльність ОСОБА_6 під час відтворення обстановки та обставин події злочину характеризується психологічними ознаками істотної визначеності,  категоричності,  послідовності,  конкретності,  докладності,  наявністю значної кількості загальних та специфічних деталей про місце,  осіб,  об'єкти й характер відтворюваних дій.

Свої висновки експерт-психологОСОБА_8 підтвердила в судовому засіданні.

 

4

Показання підсудного ОСОБА_6 про механізм та характер заподіяння потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_3 тілесних ушкоджень об'єктивно підтверджуються висновками судово-медичних експертиз,  згідно яких на тілі ОСОБА_7 виявлено два колото-різаних поранення лівої половини грудної клітини з пошкодженням навколо сердечної сорочки,  легеневої вени та верхньої долі лівої легені,  що ускладнилося гострою масивною зовнішньою та внутрішньою крововтратою. Вказане тілесне пошкодження утворилось від дії колюче-ріжучого предмету (клинок якого мав лезо з однієї сторони та найбільшу ширину по протяжності до рівня погружения близько 17 мм),  що діяв не менше 2-х разів із силою,  достатньою для їх утворення,  про що свідчить їх характер та дані медико-криміналістичного дослідження. Вказані тілесні ушкодження по ступеню тяжкості відносно живої людини відповідають тяжким тілесним ушкодженням,  небезпечним для життя в момент їх заподіяння.

Взагалі під час проведення судово-медичного дослідження трупу ОСОБА_7 виявлено 10 ран,  які були заподіяні при житті

Смерть ОСОБА_7 настала в результаті проникаючих поранень лівої половини грудної клітки із пошкодженням навколо сердечної сорочки,  легеневої вени та верхньої долі лівої легені,  що ускладнилося гострою масивною зовнішньою та внутрішньою крововтратою.

Приймаючи до уваги характер,  локалізацію,  морфологічні особливості тілесних пошкоджень та безпосередню причину смерті,  експерт прийшов до висновку,  що потерпілий після заподіяння йому тілесних ушкоджень,  міг жити певний період часу,  який залежить від індивідуальних особливостей організму та швидкості наростання крововтрати та міг обчислюватися хвилинами. В цей час малоймовірно,  що він міг вчинювати будь-які цілеспрямовані дії (самостійно пересуватися,  чинити активний фізичний опір,  кричати та інше (т.2 а.с. 5-8).

Згідно висновку судово-медичної експертизи на тілі потерпілої ОСОБА_3 виявлено проникаюче ножове поранення грудної клітки зліва з пошкодженням лівої легені,  що ускладнилося гемопневмотораксом,  рана якого знаходиться в третьому міжреберні по навкологрудинній лінії зліва,  яке утворилося від дії колюче-ріжучого предмету,  яким може бути ніж,  і по ступеню тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень,  небезпечних для життя в момент заподіяння. Вказана рана проходить в горизонтальній площині довжиною до 5 см,  направлення раневого каналу спереду назад і зліва направо раневого каналу спереду назад і зліва направо та проникаюче до лівої плевральної порожнини (т.2,  а.с.  14-16).

Крім того,  за висновком додаткової судово-медичної експертизи показання ОСОБА_6 дані ним в ході відтворення обстановки та обставин події злочину відповідають даним,  отриманим в ході проведення судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_7 (т.1,  а.с. 136).

Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 148 від 24.11.2006 року,  в разі ненадання потерпшій ОСОБА_3 своєчасної

 

5

спеціалізованої медичної допомоги,  гарантувати настання сприятливого для її життя наслідку неможливо (т.2,  а.с.  198-204).

Судова колегія вважає ці висновки обгрунтованими і вірними.

Показання підсудного щодо знаряддя злочину,  яким були заподіяні потерпілим тілесні ушкодження,  також об'єктивно узгоджуються з висновками медико-криміналістичних експертиз № 63 від 15.07.2006 року,  згідно якого на чоловічій сорочці ОСОБА_7 виявлено сім колото-різаних пошкоджень,  які утворились від дії колюче-ріжучого предмету,  клинок якого мав лезо з однієї сторони та обушок з протилежної,  найбільша ширина якого по протяжності до рівня погружения становить від 13 до 22 мм (т.2,  а.с. 31-35) та № 61 МК від 15.07.2006 року,  згідно якого на жіночій майці потерпілої ОСОБА_3 наявні три колото-різані пошкодження,  що розташовані на передній поверхні,  які утворилися від дії клинка ножа,  що мало лезо з однієї сторони,  і обушок з протилежної,  найбільша ширина якого по протяжності до рівня погружения становить 19 мм,  7 мм та 10 мм (т.2,  а.с. 40-42).

Винність підсудного також підтверджується: -   висновком імунологічної експертизи № 355 від 18.07.2006 року,  згідно якого в крові трупу ОСОБА_7 виявлений антиген А (т.2,  а.с. 60-61);

-    висновком імунологічної експертизи № 343 від 14.07.2006 року,  згідно якого кров ОСОБА_3 належить до 3 групи,  якій властиві антиген В та ізогемаглютинін анті-А (т.2,  а.с. 66-67);

висновком імунологічної експертизи № 408 від 27.07.2006 року,  згідно якого кров ОСОБА_6 належить до 2 групи,  якій властиві антиген А та ізогемаглютинін анти-В (т.2, а.с. 73-74);

висновком імунологічної експертизи № 346 від 18.07.2006 року,  згідно якого на шортах,  що були вилучені у ОСОБА_6 під час його затримання,  виявлена кров людини,  яка могла походити від ОСОБА_3 (т.2,  а.с. 132-134).

З матеріалів справи вбачається,  що ці висновки не протирічать даним,  викладеним в явці з повинною ОСОБА_6,  де він зазначив,  що в день скоєння злочину був одягнений в шорти (т.1,  а.с. 59) та даним протоколу вилучення і огляду речей у ОСОБА_6 (т.1,  а.с. 65).

Згідно висновку цитологічної експертизи № 156 від 28.07.2006 року,  при дослідженні зразка слини ОСОБА_6 виявлений антиген А (т.2,  а.с. 132-134).

Згідно висновку цитологічної експертизи № 146 від 04.08.2006 року на представлених на дослідження недопалках сигарет,  вилучених з місця події 02.07.2006 року в кількості 3 штук,  виявлено сліди слини,  яка може походити від ОСОБА_6 (т.2,  а.с.  164-168).

З показань потерпілої ОСОБА_3 вбачається,  що в ніч з 01 на 02 липня 2006 року вона знаходилась в квартирі ОСОБА_7,  де також перебував ОСОБА_6,  вона стала свідком того,  як ОСОБА_6 завдав смертельні ножові поранення ОСОБА_7 Після чого вона вибігла в коридор будинку

 

6

та почала кликати на допомогу,  а ОСОБА_6 наздогнав її та почав бити її ножем в груди,  внаслідок чого вона почала втрачати свідомість.

Такі показання потерпілої об'єктивно підтверджуються:

протоколом огляду місця події від 02 липня 2006 року,  згідно якого перед входом в АДРЕСА_1 була виявлена на дерев'яній підлозі,  на відстані 50 см від порогу пляма бурого кольору,  схожа на кров,  у вигляді крапель загальною довжиною 8 на 4 см (т.1,  а.с. 4-8);

картою виїзду швидкої допомоги від 02 липня 2006 року в АДРЕСА_1 (т.1,  а.с. 243-244),

медичною картою стаціонарного хворого ОСОБА_3,  де зазначено,  що вона поступила на приймальне відділення Комсомольської міської лікарні у важкому стані з діагнозом множинних колото-різаних ран голови,  шиї,  рук,  грудної клітки та лівої ноги (т.1,  а.с. 211-227).

протоколом відтворення обстановки та обставин події злочину з участю потерпілої ОСОБА_3 про обставини скоєння злочину ОСОБА_6 (т.1,  а.с.  122-131),  відеозапис якого було переглянуто в судовому засіданні;

висновком судово-психологічної експертизи відеозапису відтворення з участю потерпілої ОСОБА_3,  згідно якого діяльність ОСОБА_3 під час відтворення обстановки та обставин події злочину характеризується ознаками істотної визначеності,  конкретності,  послідовності,  наявністю загальних та специфічних ознак про місце,  осіб,  об'єкти й характер відтворюваних дій (т.З,  а.с. 23).

Свої висновки експерт-психологОСОБА_8 підтвердила в судовому засіданні;

протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання потерпілій ОСОБА_3,  згідно якого вона вказала на фото ОСОБА_6,  як на фотографію особи,  яка скоїла злочин стосовно неї та ОСОБА_7 (т.1, а.с. 142-144);

-           показаннями свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10,  працівників

швидкої допомоги,  які пояснили,  що потерпіла ОСОБА_3була

доставлена до приймального відділення Комсомольської міської лікарні із

чисельними ножовими пораненнями та говорила,  що це вчинив „ОСОБА_6";

·        показаннями свідків ОСОБА_11 - матері підсудного та ОСОБА_12 - його тітки,  про те,  що вночі 02.07.2006 року він повернувся додому в знервованому стані та повідомив,  що когось вбив,  потім забрав свої речі та пішов із дому;

·        показаннями свідка ОСОБА_13 про те,  що 02.07.2006 року біля 5 години ранку до нього додому прийшов ОСОБА_14,  який був дуже знервований та повідомив,  що когось порізав,  залишився в нього пожити. Через декілька днів ОСОБА_14 був затриманий у нього на квартирі працівниками міліції.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_14 заявляв,  що на досудовому слідстві до нього застосовувались недозволені методи слідства.

 

7

Заяви підсудного ОСОБА_15 про застосування до нього не дозволених методів слідства ретельно перевірялися прокуратурою м. Комсомольска в порядку судового доручення,  а також в судовому засіданні,  однак не знайшли свого ствердження.

В порядку перевірки таких заяв були встановлені всі без винятку працівники міліції,  які виконували по справі оперативно-розшукові заходи та слідчі дії.

Всі допитані категорично заперечили факти застосування до ОСОБА_6 недозволених методів слідства.

Результати прокурорської перевірки,  в свою чергу,  перевірялись в судовому засіданні,  але будь-яких об'єктивних даних,  які б свідчили про обгрунтованість заяв ОСОБА_6 про застосування до нього недозволених методів в судовому засіданні не добуто.

Виходячи з наведеного,  колегія суддів приходить до висновку,  що заяви підсудного ОСОБА_6 про застосування до нього недозволених методів слідства,  які перевірені всебічно,  повно та об'єктивно,  позбавлені підстав,  а тому зроблені підсудним з метою уникнути відповідальності за вчинені злочини.

За наслідками перевірки заяв підсудного заступником прокурора м. Комсомольска від 28 квітня 2007 року відносно працівників Комсомольського РВ МУ УМВС України в Полтавській області відмовлено в порушенні кримінальної справи за відсутністю такої події.

При дослідженні та аналізі матеріалів справи не виявлено даних,  які б могли свідчити про штучне створення слідчими органами доказів винності ОСОБА_6 у вчинених ним злочинах,  або про можливу фальсифікацію доказів у справі. Зібрані докази у справі суд визнає належними,  допустимими і достовірними.

Твердження підсудного про те,  що,  наносячи удари ОСОБА_7 ножем,  він діяв в стані необхідної оборони є неспроможними,  оскільки спростовуються показаннями самого ОСОБА_6 даними в ході судового слідства,  за показаннями якого,  він наніс перший удар ОСОБА_7 ножем,  від якого він впав. Наступні удари наносив йому в лежачому положенні. Таким чином,  з боку ОСОБА_7 було відсутнє суспільно-небезпечне посягання,  ніякої загрози життю чи здоров'ю ОСОБА_6 не було. А відтак у нього не було підстав для захисту.

Відповідно до судово-медичного освідчення ОСОБА_6 (т.2,  а.с. 26) у нього не виявлено ніяких тілесних ушкоджень,  що свідчить про відсутність нападу з боку потерпілого ОСОБА_7

Судова колегія не може прийняти також до уваги твердження підсудного ОСОБА_6 про те,  що він не мав умислу на вчинення вбивства потерпілого ОСОБА_7 та замаху на вбивство потерпілої ОСОБА_3

 

8

Як вбачається із матеріалів справи смертельний удар ОСОБА_7 був нанесений з великою силою.

Вирішуючи питання про зміст і спрямованість умислу підсудного під час його дій щодо потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_3,  суд виходить з усіх конкретних обставин справи,  враховуючи спосіб та знаряддя злочину,  локалізацію поранень в життєво важливі органи,  їх кількість. Наносячи удари ножем в життєво важливі органи,  ОСОБА_6 безперечно усвідомлював,  що може позбавити їх життя і бажав цього.

Отже аналіз всіх доказів у їх сукупності підтверджує винуватість ОСОБА_6 у вчиненні злочинів за обставин наведених вище.

Вирішуючи питання про кваліфікацію дій підсудного,  судова колегія виходить з наступного.

Дії ОСОБА_6 по епізоду вбивства ОСОБА_7 необхідно кваліфікувати за ч.1  ст.  115 КК України,  як умисне вбивство.

Оскільки злочинний намір підсудного позбавити життя ОСОБА_3 не було здійснено з причин,  що не залежали від його волі,  оскільки їй була своєчасно надана кваліфікована медична допомога,  його дії в цій частині суд кваліфікує як незакінчений замах на умисне вбивство ОСОБА_3,  особою,  яка раніше вчинила умисне убивство,  з метою приховання іншого злочину,  тобто за ч.2  ст. 15; п.п.9,  13 ч.2  ст. 115 КК України.

Вирішуючи питання про призначення підсудному покарання,  суд,  відповідно до  ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів,  які є особливо тяжкими,  особу винного,  який в цілому характеризується посередньо,  а тому необхідним і достатнім покаранням для його виправлення та попередження інших злочинів має бути покарання у вигляді позбавлення волі протягом певного часу.

В якості обтяжуючих покарання обставин підсудного ОСОБА_6 судова колегія визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Пом'якшуючими покарання обставинами підсудного ОСОБА_6 судова колегія вважає часткове визнання вини.

Згідно висновків судово-психолого-психіатричних експертиз ОСОБА_6 визнано осудним.  Під дію п.п.2, 3  ст.  19, 20 КК України не підпадає,  може предстати перед слідством та судом.

Судова колегія вважає ці висновки обгрунтованими і правильними.

Цивільні позови по справі не заявлені.

Речові докази по справі знищити.

Судові витрати,  відповідно до  ст. 93 КПК України підлягають стягненню з підсудного.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст. 23,  324 КПК України,  судова колегія,

 

9

ЗАСУДИЛА:

ОСОБА_6 за ч.1  ст. 115 КК України на 14 років позбавлення волі;

за ч.2  ст. 15; п.п.9,  13 ч.2  ст. 115 КК України на 12 років позбавлення волі.

На підставі  ст. 70 КК України за сукупністю злочинів,  шляхом часткового складання призначених покарань визначити ОСОБА_6 15 років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити попередній - взяття під варту.

Строк відбуття покарання ОСОБА_6 рахувати з 04 липня 2006 року.

Стягнути з ОСОБА_6 судові витрати за проведення дактилоскопічної експертизи в сумі 164 грн.77 коп.

Речові докази по справі знищити.

Вирок може бути оскаржений до Верховного Суду України через Апеляційний суд Полтавської області в місячний строк: засудженим з моменту вручення йому копії вироку,  а іншими учасниками процесу - з часу його проголошення.