Центрально-Міський районний суд м. Макіївки

буд.111 м. м. Макіївка Донецька область Україна 86108

Справа № 270/2543/14-ц

Провадження № 2/270/1199/2014

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2014 року м. Макіївка

Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області в складі:

головуючого судді Кузнецова Р.О.

при секретарі Насікайло О.С.

заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування вартості частки у спільному нерухомому майні та визнання за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 права власності на 5/12 частки у спільному нерухомому майні,

в с т а н о в и в:

22 травня 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування вартості частки у спільному нерухомому майні з припиненням права позивача на вказану частку та визнання за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 права власності на 5/12 частки у спільному нерухомому майні.

У позовній заяві зазначено про те, що згідно свідоцтва про право власності на житло за №922, виданого 23.11.1999 Комітетом з економіки, приватизації та управлінню комунальної власності Ясинуватського коксохімічного заводу її батьку - ОСОБА_6, матері ОСОБА_7, сестрі ОСОБА_2, племіннику ОСОБА_3 на праві власності належить трикімнатна квартира АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_7 На підставі свідоцтва про право власності на спадщину за законом позивачу належить 1/6 частина у даної квартирі. ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_6 За життя останній заповідав все його майно позивачу, в зв'язку з чим на підставі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 належить ? частина вищевказаної квартири. Отже позивачу належить 5/12 частки квартири АДРЕСА_1. Позивач також зазначила, що після смерті її батьків у зазначеній квартирі мешкає її сестра з племінником - відповідачі по справі, проте останні не визнають її права на вказане майно, мотивуя тим, що вони зареєстровані та мешкають у спірній квартирі, а позивач проживає окремо. ОСОБА_1 неодноразово пропонувала відповідачам вирішити дане питання в досудовому порядку, проте останні відмовились. Згідно висновку експертного дослідження будівельно-технічної спеціалізації від 03.03.2014 провести розподіл житлового будинку з виділенням в натурі 5/12 часток з організацією окремої квартири відповідно до вимог державних будівельних норм неможливо. Також позивач зазначає, що ринкова вартість 5/12 частки квартири АДРЕСА_1, складає 119897 грн.

Посилаючись на протиправні дії відповідачів позивач просила стягнути з відповідачів на її користь компенсацію вартості її 5/12 частки у спільному нерухомому майні в розмірі 119897 грн., а також визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 права власності на 5/12 частки у даному нерухомому майні.

У судовому засіданні 26.06.2014 позивач та її представник заявлені позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити. Відповідачі проти заявленого позову заперечували.

18.08.2014 до суду надійшла заява позивача про розгляд справи у її відсутність, у якій остання також зазначила, що проти винесення заочного рішення не заперечує (а.с. 52).

Відповідачі у судове засідання, призначене на 18.08.2014, не з'явилися, про день та час розгляду справи були сповіщені належним чином, про що свідчать телефонограми від 05.08.2014, зареєстровані в журналі телефонограм №01-56 за №615 та №616 від 05.08.2014, які останні отримали особисто (а.с. 50-51).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 224 ЦПК України у випадку неявки в судове засідання відповідача, належним чином повідомленого і від якого не надходила заява про розгляд справи у його відсутність або якщо вказані ним підстави неявки визнано неповажними, суд може прийняти заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачі були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи, а позивач не заперечувала проти заочного розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглянути справу у заочному порядку.

Під час здійснення судового розгляду були встановлені наступні фактичні обставини.

Так, матеріалами справи підтверджено, що згідно свідоцтва про право власності на житло за №922, виданого 23.11.1999 Комітетом з економіки, приватизації та управлінню комунальної власності Ясинуватського коксохімічного заводу, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на праві власності належить трикімнатна квартира АДРЕСА_1 (а.с. 14).

Згідно свідоцтва про право власності на спадщину за законом, яке було посвідчене13.10.2011 приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстром №1990, після смерті ОСОБА_7 ОСОБА_1 належить 1/6 частина вказаної квартири (а.с. 7).

Крім того, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_6, посвідченого 18.06.2013 приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстром №467, ОСОБА_1 належить ? частина вищевказаної квартири (а.с. 11).

Також з висновку експертного дослідження будівельно-технічної спеціалізації за №01/24/03/14, складеного 03.03.2014 приватним підприємством «Експерт-оцінка» вбачається, що провести розподіл житлового будинку з виділенням в натурі 5/12 часток з організацією окремої квартири відповідно до вимог державних будівельних норм неможливо. Також визначено, що ринкова вартість 5/12 частки квартири АДРЕСА_1, складає 119897 грн. (а.с. 15-19).

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

За приписами ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому згідно роз'яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Як слідує із змісту позовної заяви спірні відносини виникли внаслідок реалізації права на компенсацію вартості частки майна, що знаходиться у спільній частковій власності, тому до таких відносин слід застосувати положення ЦК України в частині, що регулюють питання виділу частки із майна, що є у спільній частковій власності.

В силу положень статей 21, 24, 41 Конституції України, статей 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, в тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.

Виходячи із цих положень, правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування та розпорядження частковою власністю відповідно до ст. 358 ЦК України здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди - спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток, співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.

Відповідно до вимог частин 1 та 2 статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Частиною другою ст. 183 ЦК України неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Як вбачається з висновку експертного дослідження будівельно-технічної спеціалізації за №01/24/03/14, складеного 03.03.2014 приватним підприємством «Експерт-оцінка», провести розподіл житлового будинку з виділенням в натурі 5/12 часток з організацією окремої квартири відповідно до вимог державних будівельних норм неможливо.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що у позивача виникло право на компенсацію вартості 5/12 частки спірної квартири, внаслідок чого сума даної компенсації, яка складає 119897 грн., підлягає стягненню з відповідачів в солідарному порядку.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 права власності на 5/12 частки у спільному нерухомому майні суд звертає увагу на те, що спори про визнання права власності розглядаються лише за позовними вимогами самих зацікавлених осіб у випадках, передбачених діючим законодавством.

З вимог ст. 364 ЦК України не витікає виникнення права власності у інших співвласників, а йде мова лише про припинення права на частку у праві спільної часткової власності, і збільшення часток інших співвласників презюмується.

Таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 у даній частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання позовної заяви майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати; за подання позовної заяви немайнового характеру - 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (частина 1, підпункт 1,2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції від 23.10.2013).

Згідно абзацу 1 частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Оскільки позивачем заявлені вимоги як майнового (стягнення компенсації), так й немайнового характеру (визнання права власності), тому розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання вищевказаного позову, має складати 1442,57 грн. (1198,97 грн. + 243,60 грн.).

Відповідно до п. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».

Проте, як вбачається з матеріалів позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 400 грн.

Таким чином з позивача підлягає стягненню на користь державного бюджету недоплату судового збору в розмірі 1042,57 грн. (1442,57 грн. - 400 грн.).

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

За приписами ч. 1 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

За приписами ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Отже з урахуванням часткового задоволення позову з відповідачів на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 1198,97 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 3, 4, 10, 11, 60, 61, 79, 84, 88, 213, 215-218, 224-229 ЦПК України, ст. 183, 364 ЦК України, суд -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, та з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2, компенсацію вартості 5/12 частки в квартирі АДРЕСА_1, яка складає 119897 (сто дев'ятнадцять тисяч вісімсот дев'яносто сім) грн.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2, на 5/12 частки в квартирі АДРЕСА_1, з дня отримання вказаної компенсації від інших співвласників - ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2, на користь державного бюджету (р/р 31216206700068, отримувач: УДК у м. Макіївці Центрально-Міський район, МФО 834016, код ЄДРПОУ (суду) 02895567, код ЄДРПОУ (банку) 34686736, банк ГУ ДКУ в Донецькій області, код класифікації і доходів бюджету - 22030001) суму судового збору в розмірі 1042 (одна тисяча сорок дві) грн. 57 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, та з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір по 599 (п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 49 коп. з кожного, а всього у розмірі 1198 (одна тисяча сто дев'яносто вісім) грн. 97 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

Іншими учасниками судового процесу рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд міста Макіївки шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано, а у разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано судом апеляційної інстанції.

Заочне рішення надруковане суддею в одному примірнику.

Суддя: Р.О. Кузнецов