ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, 

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_________________________________________________________________________

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "09" січня 2007 р.  16-25              Справа № АС-13/620-06

вх. № 15494/1-13

 

Суддя господарського суду Харківської області Водолажська Н.С.

за участю секретаря судового засідання Зіміна К.В.

представників сторін :

позивача - ОСОБА_3, дов.

відповідача - Чорноткач Н. З., дов., Бондаренко І. М., дов.

по справі за позовом  СПД ФО ОСОБА_1, м. Х-в  

до  ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова 

про визнання нечинними повідомлення 

 

ВСТАНОВИВ:

 

Позивач, СПД ФО ОСОБА_1, просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ Жовтневого району м. Харкова б/н від 19.12.05 р. про визначення податкових зобов'язань по ПДВ в сумі 655608,0 грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 655608,0 грн., № НОМЕР_1 від 16.01.06 р. про визначення податкових зобов'язань по ПДВ в сумі 655608,0 грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 655608,0 грн. та № НОМЕР_2 від 02.03.06 р. про визначення податкових зобов'язань по ПДВ в сумі 655608,0 грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 327804,0 грн., першу податкову вимогу № НОМЕР_3 від 02.03.06 р. та визнати неправомірними дії ДПІ Жовтневого району м. Харкова по проведенню перевірки та складанню акту перевірки № НОМЕР_4 від 19.12.05 р., посилаючись на положення Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та відсутність порушень податкового законодавства.

Відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на результати перевірки та інші обставини, викладені у заперечені проти позову та поясненнях представників в судовому засіданні.

Справа розглядається в порядку КАС України.

Надані документи свідчать, що підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень є, перш за все, акт № НОМЕР_4 від 19.12.05 р. позапланової виїзної документальної перевірки позивача. Проте у вступній частині акту не вказано які питання фінансово-господарської діяльності підприємця підлягали дослідженню та за який період, що не відповідає приписам розділу 1 ст. 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами.

Як вбачається з наданого позивачем до матеріалів справи вказаного акту, дана перевірка проводилася згідно наказу керівника ДПІ Жовтневого району м. Харкова № НОМЕР_5 від 14.11.05 р. на підставі посвідчення № НОМЕР_6 від 14.11.06 р. за наслідками проведених зустрічних перевірок та згідно запита слідчого СВ ПМ ДПА Харківської області № НОМЕР_7 від 21.10.05 р. з врахуванням п. 1 ст. 11, п. 1 та п. 5 ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”.

Відповідачем до матеріалів справи надані наказ № НОМЕР_5 від 14.11.05 р. про проведення позапланової виїзної документальної перевірки СПД ФО ОСОБА_1, в якому зроблені посилання на постанову від 17.10.05 р., отриману від СВ ПМ ДПА Харківської області 21.10.05 р. та на лист від 26.10.05 р., направлений позивачу з проханням надати документи, пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності. Проте, до заперечення проти позову та при надання пояснень відповідачем не надані суду ні постанова слідчого, ні лист про витребування документів.

Як встановлено судом із тексту акту перевірки (стор. 3 акту), постанова слідчого СВ ПМ ДПА Харківської області, датована 21.10.05 р., стосувалася проведення зустрічної перевірки ПП ОСОБА_1 з питань взаємовідносин з ПП ОСОБА_2 в межах карної справи № НОМЕР_8.

Пояснень стосовно того, якою постановою слідчого СВ ПМ ДПА Харківської області керувався відповідач при призначенні позапланової документальної перевірки позивача, представники відповідача не надали. Але, зважаючи на те, що в акті записано (стор. 3 акту), що на виконання вищевказаної постанови від 21.10.05 р. позивачу був направлений лист від 26.10.05 р. з пропозицією надати інформацію та копії документів  (на лист від цієї дати є посилання у вступній частині акту) по взаємовідносинам з ПП ОСОБА_2, слід розуміти, що саме ця постанова слідчого була підставою для проведення перевірки.

Суд вважає необхідним відмітити, що норми, з врахуванням яких проводилася перевірка, встановлюють, що позапланова документальна перевірка проводиться, зокрема, якщо за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту та у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язків письмовий запит органу ДПС протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Як вбачається з акту перевірки, крім взаємовідносин позивача з ПП ОСОБА_2 перевіряючими при позаплановій перевірці були досліджені також операції підприємця з ТОВ „Екслентекс” (м. Київ), ПП „УкрАзовДон” (м. Луганськ), ПП „Буан-плюс” (м. Київ), ПП „Ріно-М” (м. Київ), ПП „Альянс-21”. Ні в акті перевірки, ні в подальших документах відсутні відомості стосовно направлення підприємцю обов'язкового письмового запиту щодо надання пояснень та документального підтвердження щодо взаємовідносин з вказаними контрагентами, які (запити) передували б проведенню перевірки. В акті є лише посилання на листування відповідача з позивачем стосовно взаємовідносин з переліченими підприємствами у 2004 р. (листи ДПІ від 19.02.04 р., від 25.05.04 р. та відповідь підприємця від 17.06.04 р.).

Таким чином, на час проведення перевірки у відповідача не існувало підстав, передбачених п. 1 ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”.

Оскільки ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” встановлений вичерпний перелік підстав для проведення позапланових документальних перевірок суб'єктів господарювання, які призначаються наказом керівника органу ДПС, то у відсутності таких підстав позапланова перевірка може бути призначена лише за рішенням суду. Представники відповідача не заперечують проти того, що на час проведення перевірки не існувало рішення суду про надання дозволу на проведення цієї перевірки.

Суд вважає необхідним відмітити, що твердження відповідача, наведені у запереченні проти позову, стосовно того, що в листі від 26.10.05 р. від підприємця начебто витребувалися, крім документів по взаємовідносинам з ПП ОСОБА_2, також всі документи по іншим контрагентам, не відповідає даним акту, де є посилання на цей лист, тобто є перекручуванням фактичних обставин.

Також є безпідставним посилання відповідача в цій частині на приписи п. 5 ст. 11-1 Закону, оскільки суду не надані докази того, що відповідачем були отримані відомостей від особи, яка мала правові відносини з платником податків (слід розуміти, що такі відомості мають бути надані особисто контрагентами позивача).

Таким чином перевірка підприємця з питань його взаємовідносин з ТОВ „Екслентекс” (м. Київ), ПП „УкрАзовДон” (м. Луганськ), ПП „Буан-плюс” (м. Київ), ПП „Ріно-М” (м. Київ), ПП „Альянс-21” зроблена без належних підстав, всупереч вимогам чинного законодавства, а тому в цій частині є неправомірною.

Також слід відмітити, що у вищевказаному наказі № НОМЕР_5 від 14.11.05 р. керівником ДПІ початок перевірки пов'язувався з датою надання підприємцем документів. Але і в самому акті, і в запереченнях проти позову та поясненнях представників відповідача в судовому засіданні вказується на відмову підприємця надати документи на перевірку (з урахуванням того, що витребувалися документи по взаємовідносинам з ПП ОСОБА_2) у зв'язку з їх відсутністю (були втрачені, що підтверджується постановою Московського РВ ХМУ УМВС від 07.04.04 р., наявність якої сторонами не спростовується). Таким чином, умови для початку перевірки, передбачені наказом, не настали, а тому у перевіряючих не було законних підстав для проведення перевірки в порядку, встановленому цим наказом. Тобто перевіряючі діяли за межами наданих ним повноважень на свій розсуд і не керуючись наказом керівника ДПІ.

В поясненнях в судовому засіданні представник позивача заперечує проти проведення відповідачем виїзної перевірки суб'єкта господарювання, який зареєстрований за домашньою адресою і не має окремого офісу. В акті перевірки відсутні відомості про місце її проведення, але представник відповідача повідомила суд про те, що перевірка проводилася у приміщенні ДПІ Жовтневого району м. Харкова. Таким чином представник відповідача підтвердила те, що перевірка не була виїзною, як вказано в акті, що є перекручуванням фактів.

Слід відмітити, що у Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами встановлений порядок проведення перевірок і отримання від платників податків документів (п. 1.3). Але відповідачем не надано доказів дотримання цього порядку при призначенні та проведенні документальної (невиїзної) перевірки.

Зважаючи на встановлені судом обставини, позов в цій частині є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Як вбачається з акту перевірки, перевіряючими досліджувалися операції позивача, проведені і задекларовані у період з листопада 2002 р. по серпень 2003 р. При цьому були виявлені порушення вимог п. 7.2.6 та п. 7.4.5 ст. 7 Закону України „Про ПДВ”, у зв'язку з чим перевіряючими був зроблений висновок про необґрунтоване завищення сум податкового кредиту на загальну суму 655608,0 грн., в т.ч. за листопад 2002 р. на 136916,0 грн., за грудень 2003 р. на 23232,0 грн., за січень 2003 р. на 38869,0 грн., за лютий 2003 р. на 39126,0 грн., за березень 2003 р. на 50665,0 грн., за серпень 2003 р. на 366800,0 грн.

Виявлені порушення пов'язані з тим, що ТОВ „Екслентекс” (м. Київ) у звітності за березень 2003 р. задекларував до сплати до бюджету ПДВ в сумі 34,0 грн., установчі документи та свідоцтво платника ПДВ ПП „УкрАзовДон” (м. Луганськ) рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 22.07.02 р. визнані недійсними, установчі документи ПП „Буан-плюс” (м. Київ) рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 21.12.01 р. визнані недійсними, ПП „Ріно-М” (м. Київ) всі звіти подавав з нульовими показниками, установчі документи ПП „Альянс-21” визнані недійсними рішенням Оболонського суду м. Києва від 08.05.03 р.

Суд вважає необхідним відмітити, що відомості про контрагентів позивача відповідачем були отримані у 2003-2004 р.р., але остання перевірка (комплексна документальна) була проведена 19.11.03 р. і при її проведенні досліджувалися операції з ТОВ „Екслентекс” (м. Київ), ПП „УкрАзовДон” (м. Луганськ), ПП „Буан-плюс” (м. Київ), ПП „Ріно-М” (м. Київ), ПП „Альянс-21” і вони не викликали сумнівів. Будь-які перевірки позивача при отриманні відомостей від ДПІ за місцем реєстрації перелічених підприємств відповідачем не проводилися. Посилання представника відповідача на те, що були направлені повторні запити у 2005 р. судом не приймаються, оскільки вичерпні відомості про цих платників податків вже були отримані і нові дані не поступали, що відповідачем не спростовано.

Як вбачається з акту перевірки (стор. 4 акту), при перевірці були досліджені податкові декларації по ПДВ та зроблене посилання на податкові накладні, отримані підприємцем від контрагентів у період з 29.09.02 р. по 31.03.03 р.

При цьому в акті не вказано у зв'язку з чим і на підставі яких документів податкового обліку перевіряючі зробили висновок про безпідставність включення в розрахунок податкового кредиту за листопад 2002 р. податкових накладних, датованих вереснем та жовтнем 2002 р., за серпень 2003 р. - податкову накладну, датовану березнем 2003 р. оскільки, як встановлено судом і це підтверджено представниками сторін, позивачем на перевірку не надавалися документи у зв'язку з їх відсутністю.

З пояснень представника відповідача в судовому засіданні випливає, що при перевірці були використані документи, які знаходилися в ДПІ Жовтневого району м. Харкова і були отримані від підприємця при проведенні попередньої перевірки. Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти того, що будь-які документи підприємцем були залишені у відповідача з попередньої перевірки, оскільки при спробах відновити втрачені документи підприємець отримав відповідь (усну) інспектора про відсутність будь-яких документів у ДПІ щодо фінансово-господарської діяльності СПДФО.

Відповідачем до матеріалів справи не надані використані при перевірці документи та не надані докази законних джерел їх походження, а тому суд не приймає твердженні відповідача як доказ.

Також слід відмітити, що в постанові слідчого, на підставі якої була призначена перевірка, ставилися питання щодо взаємовідносин підприємця з ПП ОСОБА_2 Але ні в акті перевірки, ні в подальших поясненнях відповідачем не надані докази того, що ці питання були досліджені і результати передані для використання при розгляді кримінальної справи.

Як вказано вище, за результатами перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення б/н від 19.12.05 р. про визначення податкових зобов'язань по ПДВ в сумі 655608,0 грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 655608,0 грн.

Оскільки номер податкового повідомлення-рішення підтверджує його реєстрацію, то відсутність його на документі свідчить про непроведення реєстрації в порядку, встановленому Порядку направлення органами ДПС України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

В судовому засіданні представник відповідача наполягав на тому, що екземпляр податкового повідомлення-рішення б/н був помилково направлений підприємцю, а зареєстрований залишився в ДПІ. Проте доказів того, що платник був повідомлений про допущену помилку відповідач не надав.

Надані позивачем документи свідчать про те, що він скористався правом адміністративного оскарження і направив до ДПІ Жовтневого району м. Харкова скаргу від 29.10.05 р. Рішенням керівника ДПІ скарга була залишена без задоволення, а оскаржене податкове повідомлення-рішення б/н від 19.12.05 р. залишено без змін. З цього випливає, що відповідачем підтверджено прийняття саме податкового повідомлення-рішення б/н від 19.12.05 р., а не якогось іншого з відповідним номером.  

Як свідчать надані документи, після розгляду первинної скарги відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 16.01.06 р. про визначення податкових зобов'язань по ПДВ в сумі 655608,0 грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 655608,0 грн. з посиланням на акт перевірки від 19.12.05 р.

Оскільки доказів того, що податкове повідомлення-рішення від 19.12.05 р. було зареєстроване за № НОМЕР_9 не надано, то слід вважати прийняте податкове повідомлення-рішення повторним визначенням податкових зобов'язань по ПДВ та повторним застосуванням фінансових санкцій на підставі одного і того ж акту перевірки, що суперечить приписам чинного законодавства.

При подальшому оскарженні позивач направив скаргу від 23.01.06 р. до ДПА Харківської області, в якій просив скасувати податкового повідомлення-рішення ДПІ Жовтневого району м. Харкова б/н від 19.12.05 р.

В рішенні від 24.02.06 р. (з урахуванням рішення від 27.01.06 р. про подовження строку розгляду скарги) були розглянуті підстави прийняття податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_9 від 19.12.05 р., яке фактично позивачем не отримувалося і не оскаржувалося при поданні повторної скарги. За результатами розгляду повторної скарги вона була частково задоволена, а податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_9 від 19.12.05 р. було скасоване в частині застосування фінансових санкцій в розмірі 327804,0 грн. і в цій же частині було скасоване рішення ДПІ Жовтневого району м. Харкова № НОМЕР_10 від 13.01.06 р. про результати розгляду первинної скарги.

Зважаючи на те, що платник не оскаржував податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_9 від 19.12.05 р., а оскаржене ним податкове повідомлення-рішення б/н від 19.12.05 р. не досліджувалося і по цій скарзі не було прийняте мотивоване рішення, з урахуванням приписів ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, скарга вважається повністю задоволеною і у позивача не було підстав для судового оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Також слід відмітити, що у зв'язку з частковим скасуванням рішення відповідача про результати розгляду первинної скарги, прийняте на підставі цього рішення податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 16.01.06 р. про визначення податкових зобов'язань по ПДВ в сумі 655608,0 грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 655608,0 грн. вважається відкликаним (п. 6.4.1 ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”).

Як встановлено судом і це не спростовано відповідачем, висновки акту перевірки зроблені перевіряючими всупереч фактичним обставинам, при перевищенні повноважень, а тому вони не можуть бути використані як підстава для визначення податкових зобов'язань по ПДВ та застосування фінансових санкцій. Оскільки податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 02.03.06 р. про визначення податкових зобов'язань по ПДВ в сумі 655608,0 грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 327804,0 грн. було прийняте саме на підставі неправомірних висновків, воно є незаконним і позов в цій частині підлягає задоволенню.

Позивачем до позову включені вимоги про визнання нечинним першу податкову вимогу № НОМЕР_3 від 22.03.06 р., якою позивач повідомлений про наявний у нього станом на 22.03.06 р. борг по ПДВ на загальну суму 983410,7 грн., в т.ч. основного боргу - 655608,0 грн. та застосованих фінансових санкцій в розмірі 327802,7 грн.

У запереченні проти позову відповідач не надав жодного заперечення щодо вказаних вимог. В поясненнях в судовому засіданні представник відповідача також не навів заперечень проти заявленої вимоги, а тільки вказав на те, що до вимоги були включені суми, визначені податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_2 від 02.03.06 р., які на час направлення першої вимоги були узгоджені та не сплачені позивачем самостійно.

Як свідчать надані документи, податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_2 від 02.03.06 р. були визначені податкові зобов'язання по ПДВ в сумі 655608,0 грн. та застосовані фінансові санкції в розмірі 327804,0 грн. Оскільки дане податкове повідомлення-рішення є неправомірним, то включення цих сум до першої податкової вимоги є також неправомірним.

Ні у запереченні проти позову, ні в подальших поясненнях відповідач не вказує коли, яким документом були узгоджені податкові зобов'язання (фінансові санкції) в розмірі 0,7 грн. Доказів наявності у позивача станом на 22.03.06 р. податкового боргу в цій сумі відповідач не надав. Таким чином відповідач не виконав приписів п. 2 ст. 71 КАС України і не довів правомірність формування та направлення позивачу першої податкової вимоги № НОМЕР_3 від 22.03.06 р. і в цій частині позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями   7, 9, 17, 79, 86, 94, 160 - 163  Кодексу адміністративного судочинства України , суд

 

ПОСТАНОВИВ:

 

Позов задовольнити частково. Визнати неправомірними дії ДПІ Жовтневого району м. Харкова по проведенню перевірки та складанню акту перевірки № НОМЕР_4 від 19.12.05 р.

Визнати нечинними податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 02.03.06 р. про визначення податкових зобов'язань по ПДВ в сумі 655608,0 грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 327804,0 грн., першу податкову вимогу № НОМЕР_3 від 02.03.06 р. В решті вимог в позові відмовити.

Стягнути з державного бюджету України на користь СПД ФО ОСОБА_1 3,40 грн. судового збору.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи,  які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права,  свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в  апеляційному  порядку  постанову суду першої інстанції повністю або частково.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути  подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанови набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

 

Повний текст постанови виготовлений 15.01.2007 р.

 

Суддя                                                                                            Водолажська Н.С.