ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
справа № 20-3/332 |
ПОСТАНОВА
і м е н е м У к р а ї н и
"19" січня 2007 р. 09:45 м. Севастополь
За адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “ВЕСТ-ЮНІКС”
(99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, буд. 39, кв. 12)
до Державної податкової інспекції в Гагарінському районі міста Севастополя
(99014, м. Севастополь, вул. Пролетарська, буд. 24)
про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,
Суддя: Ю.М.Гоголь
Представники сторін:
Позивач: Кондратюк М.П., директор, особу встановлено,
Відповідач: Форостян І.В., довіреність № 1/10-011/2006 від 05.04.06,
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “ВЕСТ-ЮНІКС” звернулося до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Гагарінському районі міста Севастополя про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення № 0000053500/0 від 18.07.2006.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем відсутністю з його боку порушень п.п. 7.2.1, 7.2.4, п. 7.2, п.п. 7.4.5, п. 7.4, ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, оскільки позивачем правомірно включалися до складу податкового кредиту суми ПДВ відповідно до документів, наданих ТОВ „Дінал” у 2003-2004 р., тому що в зазначені періоди останнє було зареєстровано в органах ДПІ, його свідоцтво платника ПДВ не було скасоване.
Відповідач в наданому відзиві на позов позовні вимоги не визнав, просить відмовити в їх задоволенні, вказує на те, що оскаржуване рішення є законним і обґрунтованим.
В судовому засідання оголошувалася перерва з 12.12.06 по 13.12.06. та з 18.01.07 по 19.01.07 р..
Строк вирішення спору по справі був продовжений за клопотанням сторін.
Згідно до ст. ст. 127, 130 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.
Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської Хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 № 802-IV), статті 10 Закону України “Про судоустрій України” від 07.02.2002 № 3018-III, статті 18 Закону України “Про мови в Українській РСР” від 28.10.1989 № 8312-XI та по клопотанню сторін, судочинство здійснювалось на російській мові.
Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, суд,
В с т а н о в и в :
Державною податковою адміністрацією м. Севастополя з 01.01.2003 р. по 01.04.2006 р. була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ „ВКФ „Вест-Юнікс” за питанням правових відносин з ТОВ „Дінал”.
За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі м. Севастополя був складений Акт перевірки від 05.07.06 р. № 1132/10/35-004/19450834 і прийнято податкове повідомлення–рішення № 0000053500/0 від 18.07.06 р. про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 21427,65 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій з зазначеного податку в розмірі 10713,83 грн..
В ході перевірки Державною податковою адміністрацією м. Севастополя було встановлено порушення ТОВ „ВКФ „Вест-Юнікс” п.п. 7.2.1, 7.2.4, п. 7.2, п.п. 7.4.5, п. 7.4, ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, що виразилося в тому, що ТОВ „ВКФ „Вест-Юнікс” при здійсненні господарської операції зі своїм контрагентом –ТОВ „Дінал” віднесло до податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 21125,47 грн. відповідно до податкових накладних, складених особою, яка не мала такого права, ТОВ „Дінал”, що привело до заниження перед бюджетом податкових зобов’язань з податку на додану вартість.
Так, згідно з Актом перевірки від 05.07.06 р. № 1132/10/35-004/19450834, ТОВ „ВКФ „Вест-Юнікс” був заниженій податок на додану вартість на загальну суму 21427, 65 грн., в т.ч.: в червні 2003 р. –на суму 4900,00 грн.; в лютому 2004 р. –на суму 16527 грн..
Як свідчать матеріали справи, ТОВ „ВКФ „Вест-Юнікс” і ТОВ „Дінал” уклали договір № 12/02-03 від 12.02.2003 р., згідно з умовами якого ТОВ „ВКФ „Вест-Юнікс” (Замовник) доручає, а ТОВ „Дінал” (Виконавець) приймає на себе виконання маркетингових досліджень і надання звіту за наслідками досліджень. Фактичне виконання договору підтверджується актом прийому виконаних послуг № 1 від 16.09.2003 р. та податкової накладної № 39 від 16.09.2003 р..
Також, 19.05.2003 р. ТОВ „ВКФ „Вест-Юнікс” і ТОВ „Дінал” уклали договір № 2, згідно з умовами якого ТОВ „Дінал” (Виконавець) зобов'язалося виконати весь комплекс послуг із забезпечення і організації конвертації РТМ-С «Арбат», а ТОВ „ВКФ „Вест-Юнікс” (Замовник) зобов'язалося прийняти виконання послуг. Фактичне виконання договору підтверджується актом прийому виконаних послуг № 000021 від 18.06.2003 р. та податкової накладної № 21 від 18.06.2003 р..
Згідно з Актом перевірки від 05.07.06 р. № 1132/10/35-004/19450834, 31.03.03 р. від імені ТОВ „Дінал” на адресу ТОВ „ВКФ „Вест-юнікс” виписана податкова накладна № 15 на суму 87600,00 грн., у тому числі ПДВ 14600,00 грн, яка включена до складу податкового кредиту по ПДВ в книзі придбання товарів (робіт, послуг) в травні 2003 року, дані якої відповідають сумам податкового кредиту, заявленого платником податків в Деклараціях по ПДВ за травень 2003 року, наданої в ДПІ в Гагарінському районі м. Севастополя у встановлений законодавством строк.
18.06.2003 р. від імені ТОВ „Дінал” на адресу покупця –ТОВ „ВКФ „Вест-юнікс” виписана податкова накладна № 21 на суму 294000, 00 грн., у тому числі ПДВ 4900, 00 грн., яка включена до складу податкового кредиту по ПДВ в червні 2003 року в книзі придбання товарів (робіт, послуг) в травні 2003 року, дані якої відповідають сумам податкового кредиту, заявленого платником податків в Деклараціях по ПДВ за червень 2003 року, представленої в ДПІ в Гагарінському районі м. Севастополя у встановлений законодавством строк.
Крім того, встановлено, що в 23.09.2003 р. між трьома сторонами –ТОВ „Дінал” (Кредитор), ТОВ „ВКФ „Вест-юнікс” (Первинний боржник) і ПП Кондратюк Н.П. (Новий боржник) був укладений договір цессїї, по якому первинний боржник передає, а Новий боржник приймає обов'язок виконання фінансових зобов'язань по сплаті послуг, отриманих Первинним боржником від Кредитора, відповідно до акту № 1 прийому-здачі виконаних робіт (послуг) від 16.09.03 р. на суму 99165,90 грн..
25.04.2005 р. Святошинськім районним судом м. Києва розглянуто справу № 2-2308/2005 за позовом Дементьева Володимира Олександровича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дінал»(3е особа: Державна податкова інспекція Святошинського району м. Києва) про визнання недійсними установчих документів і свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «Дінал».
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 26.04.2005 р. статут ТОВ «Дінал», установчий договір, а також діяльність ТОВ «Дінал»визнані недійсними з моменту реєстрації (тобто з 05.12.2002 р.), протокол збору учасників визнаний недійсним з моменту його складання –з 25.11. 2002 р., а свідоцтво платника ПДВ під № 363555455 від 25.12.2002 р. визнано недійсним з моменту внесення його в реєстр платників податку на додану вартість, тобто з 25.12.2002 р..
Рішення суду по справі № 2-2308/2005 набрало чинності 27.05.2005 р..
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1.7, ст. Закону «Про податок на додану вартість»(далі –Закон) податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкові зобов'язання звітного періоду, визначена згідно даному Закону.
Згідно п.п. 7.4.5, ст. 7 Закону, не дозволяється включення в податковий кредит яких-небудь витрат по сплаті податку, які не підтверджені податковими накладними. Таким чином, Закон «Про податок на додану вартість»визначає два випадки неможливості включення витрат по сплаті ДВП в податковий кредит звітного періоду:
- у випадку, якщо вартість придбаних товарів не відноситься до складу валових витрат виробництва;
- у разі непідтвердження витрат по сплаті податку на додану вартість податковими накладними.
Як убачається з матеріалів справи, податкові накладні, підтверджуючі виконання договору № 12/02-03 від 12.02.2003р. та № 2 від 19.05.2003, укладених між ТОВ „ВКФ „Вест-Юнікс” та ТОВ „Дінал”, складені відповідно до вимог п.п. 7.2.1, ст. 7 Закону і наказу ДПА України від 30.05.97 р. № 165 «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання і книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення».
Відповідно до п.п. 7.2.3, п.7.2, ст.. 7 Закону „Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця в двох екземплярах. Податкова накладна є звітним документом і одночасно розрахунковим документом.
Згідно п.п. 7.2.4, п. 7.2, ст. 7 Закону, право на нарахування податку і складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Згідно п. 9.2, ст.. 9 Закону, особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, привласнюється індивідуальний податковий номер, який використовується для сплати цього податку.
Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. під № 165, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 23.06.1997 р. під № 233/2037, податкова накладна складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій привласнений індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Відповідно до п. 5 цього Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку на додану вартість.
Рішенням Святошиньського районного суду м. Києва від 25.04.2005 р. установчі документи ТОВ „Дінал” визнані недійсними з моменту реєстрації –05.12.2002 р..
Свідоцтво платника ПДВ під № 363555455 від 25.12.2002 р. визнано недійсним з моменту внесення його в реєстр платників податку на додану вартість, тобто з 25.12.2002 р..
Відповідач посилається на інформаційний лист Вищого Господарського суду України від 14.02.2002 р. № 01-8/157 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про податок на додану вартість” із змінами і доповненнями, внесеними листом ВХС України від 16.12.2002 р. № 01-8/1449, в якому вказано, що „... податкові накладні, видані незареєстрованою в податковому органі особою, не дають покупцю право включати відповідні суми податку на додану вартість в податковий кредит.”
Однак, відповідно до постанови Верховного суду України від 26.09.2006 р., помилковим є висновок судів про непідтвердження позивачем права на податковий кредит з огляду на визнання рішенням суду недійсними установчих документів двох контрагентів позивача вже після здійснення господарських операцій, за якими ними були видані податкові накладні, та фактичну несплату податку до бюджету іншими контрагентами позивача.
Так, визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.
Відповідачем не були спростовані доводи позивача про те, що на момент здійснення господарських операцій, обґрунтованість віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість за якими не визнала податкова інспекція, ТОВ „Дінал” знаходився в Єдиному державному реєстрі, а також мав свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість.
За таких обставин, на думку суду, позивач не може нести відповідальність як за несплату податків контрагентом, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності позивача щодо такої.
Відповідно до ч.1, ч.2, ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” було встановлено, що, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі, як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Відповідно до постанови Верховного суду України від 14.02.2006 р. юридичним наслідком скасування державної реєстрації підприємства на підставах визнання його установчих документів недійсними повинне бути здійснення ліквідаційної процедури, під час якої вирішуються питання про задоволення вимог кредиторів, зокрема держави. Сам факт скасування державної реєстрації підприємства не спричиняє недійсності всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру.
Відповідно до п.1.3, ст.. 1 Закону України „Про податок на додану вартість” платник податку –особа, яка згідно з цим Законом зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Платники податку, визначені у п.п. „а”, „в”, „г”, „д”, п. 10.1, ст.. 10 Закону, відповідають за дотриманім достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.1, ст.. 10 Закону).
Згідно ч.2, ст. 5 Цивільного Кодексу України Кодекс має зворотну дію у часі у випадках, коди він пом’якшує або скасовує відповідальність особи.
При таких обставинах, суд вважає за необхідне позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “ВЕСТ-ЮНІКС” задовольнити.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України №2747-ІV від 06.07.2005, суд,-
постановив:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати податкове повідомлення-рішення № 0000053500/0 від 18.07.06 р. Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя про визначення податкового зобов’язання у сумі 32141,48 грн. відносно Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “ВЕСТ-ЮНІКС” недійсним.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини п’ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя підпис Ю.М. Гоголь
Копія вірна:
Помічник судді Ю.А. Радвановська
22.01.07
Постанова складена та підписана
в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України 22.01.07
Розсилка:
1. ТОВ Виробничо-комерційна фірма “ВЕСТ-ЮНІКС” (99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, буд. 39, кв. 12)
2. Державної податкової інспекції в Гагарінському районі міста Севастополя (99014, м. Севастополь, вул. Пролетарська, буд. 24);
3. Справа.
4. Наряд.