Єдиний унікальний номер 219/204/2014-ц Номер провадження 22-ц/775/5651/2014
Головуючий в 1 інстанції Шевченко Л.В.
Доповідач: Биліна Т.І.
Категорія 30
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 серпня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Биліни Т.І.
суддів Пономарьової О.М., Зайцевої С.А.
при секретарі Степаненко В.Б.,
за участю
представника відповідача Чмірьової Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 28 травня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про визнання дій протиправними, стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В :
14 січня 2014 року позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго»(надалі ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго») про визнання дій протиправними, стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що 12.12.2013 року співробітники відповідача, без об'єктивних для того підстав, відключили від електропостачання, належну їм на праві власності, квартиру АДРЕСА_1. Відключення квартири при температурі повітря 12 градусів морозу, призвело до зниження температури приміщення та загрози захворювання малолітньої дитини та вагітної на той час ОСОБА_3, яка зазнала нервовий стрес. Внаслідок неправомірних дій відповідача по відключенню квартири від мереж електропостачання, позивачі понесли непередбачувані витрати в сумі 268,46грн., за підключення квартири до електромережі та моральну шкоду, оцінену в розмірі 2000грн.
Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 28 травня 2014 року вказані позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправними дії відповідача по відключенню квартири АДРЕСА_1 від електропостачання, стягнуто з відповідача на користь позивачів матеріальну шкоду в розмірі 268,46грн. та моральну шкоду в розмірі 500,00грн. на користь позивача ОСОБА_3, вирішено питання щодо судових витрат.
В апеляційній скарзі ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 28 травня 2014 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» зазначив, що позивачі не дотрималися обов'язку, передбаченого законодавством України щодо своєчасної оплати отриманих послуг. Відповідач попереджав 07.08.2013 року ОСОБА_2 про необхідність оплатити існуючу заборгованістю, в разі несплати якої електропостачання до квартири буде припинено відповідно до п. 27 ПКЕЕН (Правил). Крім того позивачі не довели в чому полягає моральна шкода та яким чином вона заподіяна.
Представник відповідача Чмірьова Л.С. доводи апеляційної скарги в судовому засіданні підтримала, просила їх задовольнити.
Позивачі в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були попереджені належним чином, а саме телефонограмою за №2384 від 13.08.2014 року, зареєстрованою в журналі телефонограм апеляційного суду, докази зазначеного мають місце в матеріалах справи на аркушах 130, 131.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, та перевіривши наведені в скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, а також ОСОБА_4, ОСОБА_5 - є власниками квартири АДРЕСА_1 (по ? кожному) та споживачами електричної енергії. З 13.08.2007 року абонента ОСОБА_2 (особовий рахунок НОМЕР_1) переведено на автономне опалення та зареєстровано в службі газу Артемівського УГГ. (а.с.18) Станом на 01.08.2013 року позивачі мали заборгованість перед відповідачем в сумі 25,62грн. за спожиту в липні електроенергію, про що ОСОБА_3 було вручено попередження. Станом на 10.12.2013 року за позивачем ОСОБА_2 рахувалася заборгованість в сумі 32,88грн. 12.12.2013 року відповідачем було видано завдання на повторне відключення споживача від електропостачання за наявність заборгованості.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено законної процедури відключення позивача від електромережі. Відповідач не довів, що позивачам вручався платіжний документ про оплату боргу за спожиту електроенергію в липні 2013 року, а в попередженні про оплату електроенергії не зазначено дату його вручення, а також, що позивачу вручалося попередження про його повторне відключення від електромережі. Крім того, суд першої інстанції в якості підстав для задоволення позовних вимог врахував наявність сплати позивачем 10.12.2012 року грошової суми в розмірі 120грн., яка повністю покривала заборгованість, що мала місце в грудні 2013 року. Внаслідок неправомірних дій відповідача позивачу ОСОБА_3 спричинено моральну шкоду, яку судом було визначено в розмірі 500,00грн.
Вирішуючи спір, суд не дотримався встановленого ст. 212 ЦПК України принципу оцінки доказів, відповідно до якого суд на підставі всебічного, повного й об'єктивного розгляду обставин справи аналізує і оцінює докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, у взаємозв'язку, в єдності і протиріччі, і ця оцінка повинна спрямовуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовують доводи і заперечення сторін; у достатньому обсязі не визначився з характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягає застосуванню; доводи відповідача суд належним чином не перевірив та не навів факти, які б спростували ці доводи, та взявши до уваги лише пояснення та докази, надані позивачем, дійшов передчасного висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачі мали заборгованість по оплаті за електроенергію в сумі 25,62грн., спожиту в липні 2013 року та заборгованість в сумі 32.88грн. за електроенергію спожиту в листопаді 2013 року. (а.с.60-63)
Урегулювання відносин між споживачами та ?енергопостачальниками регулюються статтями 22, 711, 714, 1209, 1210 ЦК України, Законом України «Про електроенергетику» та покладено на «Правила користування електричною енергією для населення», затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357 з численними змінами та доповненнями(надалі Правила).
Відповідно п.27 вказаних Правил у разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного у договорі чи платіжному документі, та неотримання енергопостачальником повідомлення про оплату на 20 день споживачу надсилається попередження про відключення електричної енергії. У разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання споживачем попередження енергопостачальник має право відключити споживача від електричної мережі. Забороняється відключення споживачів перед вихідними та святковими днями.
Попередження про заборгованість повинно бути вручене під підпис особисто споживачеві, або його повнолітнім членам родини, що мешкають з ним за однієї адресою, чи направлене поштою з повідомленням про вручення.
Дотримання саме такої процедури - без спрощень та змін - надає Енергопостачальнику право відключити електроенергію у визначений термін.
З огляду на зазначене висновок суду, що в попередженні про оплату електроенергії не зазначено дату його вручення позивачам, не відповідає обставинам справи.
З матеріалів справи вбачається, що про наявність заборгованості позивач ОСОБА_3 була особисто попереджена 07.08.2013 року.(а.с.53)
Згідно завдання за №217 від 09.09.2013року квартира відповідачів була відключена внаслідок наявності заборгованості по оплаті за електроенергію.(77)
З наведеного вбачається, що відключення квартири відповідачів від електромережі відбулося у терміни передбачені вказаними Правилами, а саме на 30 день після отримання споживачем попередження.
З огляду на зазначене висновки суду, щодо неправомірності дій Енергопостачальника не відповідає обставинам справи.
Не можна погодитися з висновками суду першої інстанції, що відсутність акту про самовільне підключення до електромережі та позову про стягнення вартості не облікованої енергії може свідчити про недоведеність факту відключення квартири від електромережі, оскільки такі заходи у відповідності до п.35 Правил є правом, а не обов'язком відповідача.
Крім того суд першої інстанції не надав належної оцінки поясненням свідка ОСОБА_7, про відключення квартири позивачів від електромережі, яке відбулося 09.09.2013 року і тієї обставини, що не звертаючись до відповідача, позивачі самостійно підключилися до електромережі.
Не можна погодитися з висновками суду першої інстанції, що в якості підстав для задоволення позовних вимог враховано наявність оплати позивачем 10.12.2012 року грошової суми в розмірі 120грн., яка повністю покривала заборгованість, що мала місце в грудні 2013 року, оскільки позивачі не надали доказів, що ця оплата була здійснена до відключення квартири від електромережі і що відповідачу було відомо про здійснене ними погашення боргу.
Не можна погодитися з висновками суду першої інстанції, що підставою для задоволення позову стала відсутність вручення позивачу попередження про його повторне відключення від електромережі, оскільки такий захід Правилами не передбачено.
Суд першої інстанції не врахував вищезгаданих обставин і безпідставно задовольнив вимоги позивачів про визнання дій відповідача протиправними та стягнення грошових коштів витрачених на підключення їх квартири.
Не можна погодитися і з висновками суду першої інстанції, що позивачам спричинено моральну шкоду, яка була підтверджена довідкою Комунально-профілактичної установи обласного центру екстреної медичної допомоги про наявність болю у животі вагітної ОСОБА_3 на підставі гострої реакції на стрес, оскільки остання не довела, що стрес був викликаний саме відключенням квартири від електромережі, а тому такий висновок суду не ґрунтується на законі.(а.с.20)
Відповідно до частини 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Однак, за положеннями статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Як роз'яснено у п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди" - відповідно до загальних підстав Цивільно-правової відповідальності, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, причинного зв'язку з протиправними діями заподіювача і вини останнього.
Вище перелічені норми законів, які регулюють правовідносини з питання постачання фізичним особам електричної енергії та Правила не передбачають відшкодування моральної шкоди в разі порушення зобов'язання з постачання електричної енергії.
Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до пунктів 43, 44, 46 Правил енергопостачальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну споживачу або його майну, в розмірі й порядку, визначених законодавством. У разі тимчасового припинення електропостачання з вини енергопостачальника він несе відповідальність згідно з умовами договору у розмірі двократної вартості недовідпущеної електричної енергії. У разі порушення прав споживачів енергопостачальник несе відповідальність згідно із законодавством та договором.
Відшкодування моральної шкоди завданої споживачам передбачено статтею 4 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до положень якої споживачі мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією.
Проте, позивачі не довели, що їм спричинена моральна шкода небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією.
Нормативні акти, які регулюють спірні правовідносини не передбачають відшкодування моральної шкоди споживачеві у разі припинення постачання електричної енергії та у разі неправомірних дій енергопостачальника.
Ураховуючи відсутність підстав для застосування до даного спору положень статті 1167 ЦК України, рішення суду першої інстанції в частині відшкодування моральної шкоди також не ґрунтується на законі.
Відповідно до статті 309 Цивільного процесуального кодексу України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи і порушення або неправильне застосування норм матеріального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як в частині задоволення позовних вимог про визнання дій протиправними і стягнення суми витрат на підключення квартири, так і стосовно відшкодування моральної шкоди, як ухвалене судом з порушенням вищезгаданих вимог норм матеріального права. Зазначене є підставою для ухвалення нового рішення по справі - про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, а як наслідок підлягає скасуванню і рішення в частині розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд,
вирішив :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» задовольнити.
Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 28 травня 2014 року скасувати.
Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про визнання дій протиправними, стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цим рішенням.
Головуючий: Т.І. Биліна
Судді: О.М. Пономарьова
С.А. Зайцева