У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
01.08.06 Справа №2/287-05
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А. судді Кричмаржевський В.А. , Мірошниченко М.В. , Хуторной В.М.
при секретарі Акімовій Т.М.
за участю представників:
позивача – Якушева С.О., юрисконсульта, дов. №39-П-0 від 01.09.2005р.
відповідача – не з’явився
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Закритого акціонерного товариства „Комерційний банк „ПриватБанк”, м.Дніпропетровськ
на ухвалу господарського суду Херсонської області від 14.10.2005р.
у справі № 2/287-05
за позовом Закритого акціонерного товариства „Комерційний банк „ПриватБанк”, м.Дніпропетровськ
до відповідача Сільськогосподарського акціонерного товариства відкритого типу „Ольгівське”, с.Ольгівка Бериславського району Херсонської області
про стягнення шкоди
Установив:
02.09.2005р. Закрите акціонерне товариство „Комерційний банк „ПриватБанк”, м.Дніпропетровськ, звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Сільськогосподарського акціонерного товариства відкритого типу „Ольгівське”, с.Ольгівка Бериславського району Херсонської області про стягнення 2.626.690грн. 55коп. шкоди, завданої внаслідок порушення умов кредитного договору, договору іпотеки.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 05.09.2004р. (суддя Скобєлкін С.В.) порушено провадження у справі № 2/287-05, призначене судове засідання на 22.09.2005р. на 11-00год.
У судовому засіданні, що відбулося 22.09.2005р., розгляд справи відкладений до 03.11.2005р. на 14-00год.
14 жовтня 2005р. суддя без проведення судового засідання, без виклику представників сторін призначив судово-бухгалтерську експертизу, у зв’язку з чим зупинив провадження у справі, про що винесена відповідна ухвала.
Позивач – ЗАТ „Комерційний банк „ПриватБанк”, м.Дніпропетровськ, не погоджуючись з вищевказаною ухвалою, оскаржив її в Запорізькому апеляційному господарському суді, в апеляційній скарзі просить ухвалу від 14.10.2005р. скасувати, аргументуючи свої доводи тим, що ухвала винесена з порушенням норм процесуального права.
Зокрема, заявник апеляційної скарги вважає поставлені на вирішення експертом питання такими, що не відносяться до предмету доказування у даній справі, в ухвалі конкретно не зазначено - на підтвердження яких обставин необхідно провести експертизу. Ухвала про зупинення провадження у справі і призначення експертизи була винесена без виклику сторін, в зв’язку з чим позивач був позбавлений можливості викласти свою думку з цього приводу. В оскаржуваній ухвалі немає посилань на наявність повноважень призначеного судового експерта. Господарський суд безпідставно відніс витрати за проведення експертизи саме на позивача, оскільки він не ініціював проведення експертизи.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу погодився з висновками, викладеними в оскаржуваній ухвалі, вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Представник позивача підтримав доводи та заперечення, викладені у апеляційній скарзі.
Представник відповідача у судове засідання – 01.08.2006р. не з’явився, хоча про час і місце засідання суду відповідач повідомлений ухвалою від 01.06.2006р.
Колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача – у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Судове засідання, яке відбулося 01.06.2006р., відкладено до 01.08.2006р. на 10год.30хв., про що винесена відповідна ухвала.
Згідно з розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №2113 від 31.07.2006р. справа передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючого – Кричмаржевського В.А., Мірошниченка М.В. і Хуторного В.М.
Призначення судово-бухгалтерської експертизи і зупинення в зв’язку з цим провадження у справі стало предметом спору.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 5 статті 65 та пункту 1 частини другої статті 79 Господарського процесуального кодексу України судову експертизу може бути призначено судом як у порядку підготовки справи до розгляду, так і в процесі розгляду. Відповідно до частини другої статті 41 ГПК учасники судового процесу вправі пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз’яснені експертом. Але таким правом вони не скористались, оскільки були позбавлені його, так як ухвала, якою призначена судово-бухгалтерська експертиза, винесена поза межами судового засідання, про час і місце засідання суду сторони не були попереджені.
У судовому засіданні, яке відбулося 22 вересня 2005р., розгляд справи відкладений до 03.11.2005р. на 14-00год., про що винесена ухвала. Але суддя, не дотримуючись строків розгляду справи, які сам і визначив, не призначивши судове засідання на 14 жовтня 2005р., і не повідомивши про це належним чином сторін, не вислухавши думку представників сторін щодо призначення експертизи, призначив судово-бухгалтерську експертизу, чим порушив статті 4-4, 41 Господарського процесуального кодексу України.
Розгляд справ у господарських судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить вимогам щодо охорони державної, комерційної або банківської таємниці, або коли сторони чи одна із сторін обґрунтовано вимагають конфіденційного розгляду справи і подають відповідне клопотання до початку розгляду справи по суті, тобто порушена одна із основних засад судового процесу – гласність.
Відповідно до Роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України від 11.11.98р. №02-5/424 з подальшими змінами та доповненнями, неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону тощо. Але фактично на вирішення судово-бухгалтерської експертизи поставлені правові питання, які підлягають вирішенню виключно судом, а не експертом.
На підставі частини четвертої статті 41 ГПК сторони і прокурор, який бере участь в судовому процесі, мають право заявити відвід експерту з підстав і в порядку, передбачених частинами шостою і сьомою статті 31 ГПК. Господарський суд, розглядаючи заявлений відвід, повинен виходити з того, що відвід може бути заявлено, як правило, до початку експертизи. Але суд, призначивши експертизу без участі представників сторін, позбавив їх і цього права.
Слід також зазначити, що місцевий господарський суд безпідставно вирішив провести експертизу за рахунок позивача – банку.
Відповідно до ст.48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, визначаються господарським судом.
Згідно з ч.5 ст.49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються: - при задоволенні позову - на відповідача; - при відмові в позові - на позивача; - при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, господарський суд мав покласти витрати за проведення експертизи на одну із сторін лише після проведення експертизи і винесення рішення. Суд першої інстанції не обґрунтував, чому оплата за проведення експертизи покладена саме на позивача, а не на відповідача або на обидві сторони. Таке рішення суду суперечить статті 4-2 ГПК України, де зазначено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. А у даному випадку сторони знаходяться у нерівних умовах.
Відповідно до статті 106 ГПК України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
За змістом статті 41 Господарського процесуального кодексу України ухвала про призначення експертизи оскарженню не підлягає.
Але враховуючи той факт, що призначення судової експертизи є підставою для зупинення провадження у справі згідно зі статтею 79 ГПК України, оскаржуваною ухвалою порушені майнові права та законні інтереси позивача у справі, то ухвала про зупинення провадження може бути оскаржена, що і є в даному випадку.
Колегія вважає, що оскаржувану ухвалу винесено з неправильним застосуванням норм процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала – скасуванню, а справа - передачі на розгляд місцевого господарського суду.
Керуючись ст.101-106 ГПК України, Запорізький апеляційний господарський суд
Постановив:
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Комерційний банк „ПриватБанк”, м.Дніпропетровськ, задовольнити, ухвалу господарського суду Херсонської області від 14.10.2005р. у справі №2/287-05 скасувати, справу передати на розгляд господарського суду Херсонської області.
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А.
судді Кричмаржевський В.А.
Мірошниченко М.В. Хуторной В.М.