У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
25.07.06 Справа №15/1-06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А. судді Кричмаржевський В.А. , Кагітіна Л.П. , Хуторной В.М.
при секретарі Шерник О.В.
за участю представників:
позивача – Петрова С.В., дов. №Юр-37 від 15.12.2005р.,
відповідача – Поліщук В.С., дов. №2 від 20.07.2006р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Дочірнього підприємства “Запорізький річковий порт” Акціонерної судноплавної компанії “Укррічфлот”, м.Запоріжжя,
на рішення господарського суду Херсонської області від 23.02.2006 року
у справі № 15/1-06
за позовом Дочірнього підприємства “Запорізький річковий порт” Акціонерної судноплавної компанії “Укррічфлот”, м.Запоріжжя
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Югагроресурси”, м. Херсон
про стягнення коштів
Установив:
Рішенням господарського суду Херсонської області від 23.02.2006 року у справі №15/1-06 (суддя Клепай З.В.) у задоволені позовних вимог Дочірнього підприємства “Запорізький річковий порт” Акціонерної судноплавної компанії “Укррічфлот”, м.Запоріжжя(далі- ДП “Запорізький річковий порт” АСК “Укррічфлот”) , до Товариства з обмеженою відповідальністю “Югагроресурси”, м. Херсон(далі-ТОВ. “Югагроресурси”), про стягнення 73087грн.61коп. відмовлено.
У своєму рішенні господарський суд Херсонської області дійшов висновку, що позивачем не доведений факт передання об’єкту оренди відповідачеві та використання цього об’єкту останнім.
ДП “Запорізький річковий порт” АСК “Укррічфлот” (позивач у справі) не погодившись з прийнятим рішенням, подало апеляційну скаргу. В обґрунтування своїх доводів посилається на те, що судом при винесенні рішення порушені норми матеріального та процесуального права.
Зазначає, що у договорі від 11.11.2003р. відсутні будь-які умови щодо складення акту прийому-передачі при переданні фрахтователю (відповідачеві) засобу, який передається згідно з умовами договору.
Позивач також, подаючи апеляційну скаргу, вказує на те, що відповідач не заперечує проти використання ним плавучого крану, власником якого є ДП “Запорізький річковий порт” АСК “Укррічфлот”, що господарським судом Херсонської області недостатньо вивчені матеріали справи та надана невірна оцінка доказам, які надавались позивачем. Просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 23.02.2006р. у справі №15/1 та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
ТОВ. “Югагроресурси” (відповідач у справі) у своєму відзиві на апеляційну скаргу погоджується з рішенням господарського суду, вважає його законним та обґрунтованим, просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Згідно з розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №1441 від 24.05.2006р. справу №15/1-06 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого-Кричмаржевського В.А.(доповідача), Мірошниченка М.В. і Хуторного В.М.
25.05.2006р. відбулось судове засідання по розгляду апеляційної скарги ДП “Запорізький річковий порт” АСК “Укррічфлот” на рішення господарського суду Херсонської області від 23.02.2006р. у справі №15/1-06.
Представники позивача та відповідача у судовому засіданні підтримали вимоги та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про необхідність оголошення перерви у судовому засіданні у зв’язку з необхідністю надання додаткових доказів, необхідних для правильного вирішення спору.
Згідно з розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №1941 від 24.07.2006р. справу №15/1-06 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого - Кричмаржевського В.А.(доповідача), Кагітіної Л.П. та Хуторного В.М.
Відповідно до ст.99 та ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та відповідачем 11.11.2003р. укладений договір №1, відповідно до умов якого судовласник - ДП “Запорізький річковий порт” АСК “Укррічфлот” передав в оренду фрахтователю - ТОВ. “Югагроресурси” плавучий кран КПл-97(а.с. 8).
Відповідно до умов цього договору плавзасіб передається фрахтователю на 12 місяців, використання цього засобу обмежується річкою Дніпро, пристань- Дніпряни, ставка орендної плати складає- 13129,51грн. на місяць.
Між сторонами також затверджені і додаткові статті до вказаного договору (а.с.10-13), які є невід'ємною частиною договору.
Статтею 26 додаткових статей уточнений об’єкт, який передається в оренду, а саме зазначено: плавучий кран – КПл-97, вантажопідйомність - 5,0т., збудований у м.Городець, проект № 1451, будівний номер №319, реєстраційний номер 189609.
Цією ж статтею встановлено, що плавзасіб передається в тайм-чартер для перевалки металобрухту на р. Дніпро, пристань - Дніпряни.
Плавучий кран відповідно до статті 29 додаткових статей вважається переданим в тайм-чартер після підписання акту про його передання.
Відповідно до ст.798 Цивільного кодексу України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує. Сторони можуть домовитися про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу.
Статтею 799 цього кодексу встановлено, що договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі.
Положеннями Кодексу торгівельного мореплавства морським(а слідом за ним і річковим) судном визнається самохідна або несамохідна плавуча споруда, яка використовується в цілях, передбачених цим кодексом.
Також згідно з розділом 4 глави 1 Кодексу торгівельного мореплавства за договором фрахтування судна на певний час судновласник зобов'язується за обумовлену плату (фрахт) надати судно фрахтувальнику для перевезення пасажирів, вантажів та для інших цілей торговельного мореплавства на певний час. Надане фрахтувальнику судно може бути укомплектоване екіпажем (тайм-чартер) або не споряджене і не укомплектоване екіпажем (бербоут-чартер). Договір фрахтування судна на певний час повинен бути укладений у письмовій формі. Наявність і зміст договору фрахтування судна на певний час можуть бути доведені виключно письмовими доказами. У договорі фрахтування судна на певний час повинні бути вказані найменування сторін договору, назва судна, його технічні і експлуатаційні дані (вантажопідйомність, вантажомісткість, швидкість тощо), район плавання, мета фрахтування, розмір фрахту, термін дії договору, місце приймання і здавання судна.
Як вбачається з першої та другої частин договору фрахтування сторони погодили та визначили об’єкт, що надається у оренду(стаття 26 додаткових статей - а.с.10), час тайм-чартеру та його мета (стаття 27 додаткових статей –а.с.10, пункт 6 договору – а.с.8), суму орендної плати(стаття 28 додаткових статей – а.с.10, пункт 11 договору –а.с.8), місцезнаходження плавучого засобу, що передається в оренду(пункт 5 договору – а.с.8), порядок доставки на місце установки та повернення назад(пункт 12 договору –а.с.8).
Договір та додаткові статті до нього підписані керівниками підприємств та скріплені печатками.
Колегія суддів дійшла висновку, що договір фрахтування містить всі істотні умови для даного виду договору та колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції, про невикористання плавучого крану відповідачем та як наслідок - відсутність обов’язку оплати за його оренду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд Херсонської області послався на недоведеність факту передачі судновласником - позивачем плавучого крану фрахтователю – відповідачу, але цей висновок є таким, що не відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи.
Матеріали справи містять докази, які підтверджують використання відповідачем плавучого крану у відповідності з укладеним договором. Такими доказами є повідомлення підприємства-відповідача за №59 від 29.11.2004р.(а.с.14), з якого вбачається, що фрахтувальник-відповідач просить судновласника-позивача відстрочити оплату орендної плати за використання плавучого крану до 15.12.2004р. У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що плавучий кран отриманий останнім 28.11.2003р.(а.с. - 29). Зазначене вказує на те, що самим відповідачем факт отримання та використання крану не заперечується.
Відповідно до вахтового журналу теплохода “Каспій” 14.11.2003р. о 3-30 теплохід став на якір разом з плавучим краном КПл-97, та 15.11.2003р. о 13-30 КПл – 97 установлений біля берега - на пристані Дніпряни(а.с.50), цим же теплоходом 15.12.2004р. КПл-97 був відбуксирований та установлений у м.Нікополі(а.с.54).
З вахтового журналу крану - КПл-97 вбачається, що 13.11.2003р. здійснювалась підготовка до буксирування крану, та 14.11.2003р. почалось саме буксирування, а 15.11.2003р. кран встановлений на пристані Дніпряни. Із записів, зроблених у вахтовому журналі також видно, що кран- КПл-97 на момент встановлення на пристань Дніпряни знаходився у справному стані, здійснював завантаження теплоходів “Кредо” та “Ліля Коростоянова”.
Повідомлення Нижньодніпровського регіонального представництва Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства від 04.05.2006р. за №667(а.с.127) свідчить про те, що до грудня 2003р. по січень 2004р. власником причалу по відвантаженню металобрухту на пристані Дніпряни було Товариство “Югагроресурси”, тобто, відповідач.
Також відповідачем у відзиві на позовну заяву та представником у судовому засіданні у суді апеляційної інстанції підтверджено, що фрахтувателем були здійснені роботи по ремонту плавучого крану КПл-97.
Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Колегія суддів на підставі викладеного дійшла висновку про те, що господарський суд Херсонської області неповно з'ясував обставини справи та оцінив докази, які були надані позивачем на підтвердження позовних вимог. Матеріали справи у сукупності підтверджують саме використання відповідачем плавучого крану КПл-97, тобто фактично умови договору тайм-чартеру виконувались, а використання будь-якої речі без її передання власником до орендаря(фрахтувателя) є неможливим, оскільки передання-отримання речі – це дії, які передують її використанню.
Проаналізувавши частини першу та другу договору тайм-чартеру, колегія встановила, що останній відповідає вимогам, що ставляться до такого роду договорів.
Вимоги статей 797, 799 Цивільного кодексу, положення Кодексу торгівельного мореплавства не вимагають обов’язкового складання актів приймання-передання речі, яка передається власником у тимчасове користування. Відсутність такого акту за наявності доказів фактичного користування об’єктом, який передавався в оренду, не є підставою вважати, що договір є таким, що не відбувся, та для відмови на цій підставі у задоволені позовних вимог.
На підставі викладеного колегія встановила, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, позовні вимоги ДП “Запорізький річковий порт” АСК “Укррічфлот” є обґрунтованими та підтверджуються належними доказами, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.104 ГПК України неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, є підставою для його скасування.
Судові витрати покладаються відповідача.
Керуючись ст.ст.101-105 ГПК України, Запорізький апеляційний господарський суд
Постановив:
Апеляційну скаргу ДП “Запорізький річковий порт” АСК “Укррічфлот” задовольнити, а рішення господарського суду Херсонської області від 23.02.2006 року у справі № 15/1-06 - скасувати.
Стягнути з ТОВ. “Югагроресурси” на користь ДП “Запорізький річковий порт” АСК “Укррічфлот” – 73087,61грн. –суму основного боргу , 730,88грн. – витрат по сплаті державного мита та 118грн. –витрат на інформаційне технічне забезпечення судового процесу.
Стягнути з ТОВ. “Югагроресурси” на користь ДП “Запорізький річковий порт” АСК “Укррічфлот – 365,44грн. - витрат по сплаті державного мита за перегляд справи в Запорізькому апеляційному господарському суді.
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А.
судді Кричмаржевський В.А.
Кагітіна Л.П. Хуторной В.М.