У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
25.07.06 Справа №7/51/06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А. судді Кричмаржевський В.А. , Кагітіна Л.П. , Хуторной В.М.
при секретарі Шерник О.В.
за участю представників:
позивача – Залізняк Т.М., юрисконсульта, дов. №3876 від 20.12.2005р.
відповідача – не з’явився
третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - не з’явився
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Олді”, м.Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області від 27.03.2006 року
у справі № 7/51/06
за позовом Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України „Укрзалізничпостач”, м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Олді”, м.Запоріжжя
за участю 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Новомосковський шпалопросочувальний завод, м. Новомосковськ Дніпропетровської області
про стягнення коштів
Установив:
Згідно з рішенням господарського суду Запорізької області від 27.03.2006р. у справі №7/51/06 (суддя Кутіщева Н.С.) позовні вимоги Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України „Укрзалізничпостач”, м.Київ, задоволені, з ТОВ.„Олді”, м.Запоріжжя, на користь позивача стягнуто 39.831грн. штрафу за порушення договірних зобов’язань та судові витрати.
Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не виконані умови договору поставки №ЦХП-04-03805-01, укладеному між сторонами 01.06.2005р.
Зокрема, згідно з п.1.1 договору поставки постачальник (відповідач) зобов’язався поставити та передати у власність замовнику (позивачеві) продукцію – шпали дерев’яні в асортименті та кількості відповідно до Специфікації, яка є невід’ємною частиною договору. Відповідно до Специфікації від 01.06.2005р. відповідач взяв на себе зобов’язання поставити позивачеві (пункт призначення - Рава-Руський шпалопросочувальний завод) шпали дерев’яні не просочені типу 1-ГОСТ 78-89 у кількості 2100 штук та шпали дерев’яні не просочені типу 2 - ГОСТ 78-89 у кількості 900штук на загальну суму 199.155грн. без врахування ПДВ.
Але взятих на себе договірних зобов’язань відповідач не виконав.
На підставі пункту 9.1 договору, статтей 216, 218, 230 та 231 Господарського кодексу України за прострочення поставки продукції місцевий господарський суд стягнув з відповідача штраф у вищезазначеній сумі.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, де зазначив, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню, аргументуючи свої доводи тим, що зазначений вище договір поставки хоч і датований 01.06.2005р., але був одержаний і підписаний відповідачем тільки 22.06.2005р., а тому письмовий дозвіл на відгрузку шпал він не мав змоги виконати. При відгруженні відповідачем на Новомосковський шпалопросочувальний завод першої партії шпал першого типу, сортування не було здійснено, так як завод здійснював приймання великої партії шпал із Росії, у зв’язку з чим 22.08.2005р. було відсортовано лише 500 шт. 26.08.2005р. був підписаний трьохсторонній акт приймання-передачі шпал у кількості 500шт. між відповідачем і Новомосковським шпалопросочувальним заводом, після чого представником позивача Фокіною Є.І. акт 26.08.2005р. був надісланий для підпису заступнику директора позивача Бойко Я.П.
Відповідач вважає, що сам факт підписання акту директором Новомосковського шпалопросочувального заводу є доказом того, що шпали відповідачем поставлені, а тому підстав для стягнення штрафу у суду першої інстанції не було.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить у задоволені апеляційної скарги відмовити, а рішення господарського суду Запорізької області залишити без змін, так як відповідач не виконав умов договору поставки. Щодо укладеного трьохстороннього акту приймання-передачі продукції, який свідчить про виконання зобов’язань з боку відповідача по поставці шпал зазначає, що доказів поставки шпал відповідно до договору з урахуванням додаткової угоди відповідач не надав, акт не був і не міг бути підписаний представником позивача, оскільки шпали не були поставлені, у відповіді на претензію від 20.10.2005р. відповідач підтвердив недопоставку шпал у передбачені договором строки і просив позивача звільнити його від штрафних санкцій.
Представники відповідача, третьої особи у судове засідання вдруге не з’явилися, хоча про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Згідно з ухвалою апеляційного господарського суду від 08.06.2006р. розгляд апеляційної скарги відкладений до 25.07.2006р.
Представник позивача вважає рішення господарського суду Запорізької області законним, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №2021 від 24.07.2006р. справа №7/51/06 передана на розгляд колегії суддів у складі: Кричмаржевського В.А.(головуючого, доповідача), Кагітіної Л.П. та Хуторного В.М.
За клопотанням представника позивача судовий процес здійснювався без його фіксації технічними засобами. За його згодою в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів не знаходить підстав, передбачених ст.104 ГПК України, для зміни або скасування оскаржуваного судового акту з огляду на наступне.
Згідно з п.1.1 договору поставки ЦХП-04-03805-01 від 01.06.06р. відповідач зобов’язався поставити та передати у власність, а позивач прийняти і оплатити продукцію в асортименті та кількості відповідно до специфікації до договору, що є невід’ємною його частиною.
За специфікацією від 01.06.2005р. відповідач – ТОВ. „Олді” взяло на себе зобов’язання поставити позивачеві ДП „Укрзалізничпостач” (Рава-Руський шпалопросочувальний завод) шпали дерев’яні не просочені типу 1 – ГОСТ 78-89 у кількості 2100штук та шпали дерев’яні не просочені типу 2 – ГОСТ 78-89 у кількості 900 штук на загальну суму 199155грн. без врахування ПДВ.
Пунктом 5.1 договору передбачено, що постачальник (відповідач) здійснює поставку продукції автомобільним транспортом на умовах СРТ – пункт призначення – Рава-Руський ШПЗ відповідно до вимог „ІНКОТЕРМС”(редакція 2000р.). Згідно з п.5.2 договору відвантаження відповідачем продукції – шпал проводиться партіями в 10-денний термін після письмового дозволу замовника, який є підтвердженням готовності вантажоодержувача до прийому продукції.
На виконання умов договору (п.5.2) підприємством-позивачем 13.06.2005р., 12.07.2005р., 29.08.2005р. надсилались письмові дозволи на адресу відповідача для поставки шпал.
Згідно з п.2 додаткової угоди від 04.07.2005р. до договору поставки сторонами змінена редакція п.5.3 договору, яка передбачає, що датою поставки продукції вважається дата підписання трьохстороннього акту приймання-передачі продукції на Рава-Руському та Новомосковському шпалопросочувальних заводах.
На порушення договірних зобов’язань відповідачем не було здійснено належним чином поставки замовленої позивачем продукції.
Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обов’язку.
Згідно зі ст.193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться і у статті 526 Цивільного кодексу України.
На виконання вимог пункту 10.2 договору позивач звернувся до відповідача з претензією від 22.09.2005р. з вимогою сплатити штраф за невиконання умов договору, у відповіді на яку (а.с.26) відповідач підтвердив недопоставку шпал у строки, передбачені договором та просив звільнити його від сплати штрафу у розмірі 29831грн.
17.10.2005р. підприємством-позивачем була підписана та надіслана відповідачеві угода про розірвання вищезгаданого договору поставки, але вона була повернута позивачеві без розгляду.
Доказів поставки продукції позивачеві відповідач не надав ні суду першої, ні апеляційної інстанцій. Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч.1 ст.216, 218, 230, ч.4 ст.231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором. А пунктом 9.1 договору передбачено, що за прострочення поставки продукції постачальник (відповідач) сплачує замовнику (позивачеві) штраф у розмірі 20% від вартості непоставленої продукції. Згідно зі специфікацією 31 до договору поставки від 01.06.2005р. сума непоставленої відповідачем продукції – шпал складає – 199155грн. Сума штрафу розрахована правильно і становить – 39831грн., що підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд Запорізької області дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог.
Судові витрати по розгляду апеляційної скарги покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 101, 103 та 105 ГПК України, Запорізький апеляційний господарський суд -
Постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Олді”, м.Запоріжжя, залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 27.03.2006року у справі №7/51/06 - без змін.
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А.
судді Кричмаржевський В.А.
Кагітіна Л.П. Хуторной В.М.