У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

12.07.06                                                                                       Справа №6/147/06

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Федоров І.О. судді  Федоров І.О.    , Кагітіна Л.П.  , Шевченко Т. М.

при секретарі: Шерник О.В.,

за участю представників:

позивача: Мітенко І.В., довіреність № 22/122 від 30.11.2005 р.,

відповідача: Трачук Н.І., довіреність б/н від 10.04.2006 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя,

на рішення господарського суду Запорізької області від 21.04.2006 р. у справі №6/147/06,

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Альфа – Омега», м. Запоріжжя,

про стягнення 18 003 грн. 50 коп.

ВСТАНОВИВ:

На підставі розпорядження голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1896 від 12.07.2006 р. колегією суддів у складі: головуючого судді Федорова І.О. (доповідач), суддів: Кагітіної Л.П., Шевченко Т.М. справу № 6/147/06 прийнято до свого провадження.

За клопотанням представників сторін судове засідання проводилося без застосування технічної фіксації судового процесу, за їх згодою в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.04.2006 р. у справі №6/147/06 (суддя Місюра Л.С.) відмовлено в позові Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області до ТОВ «ТПК «Альфа – Омега» про стягнення 18 003,50 грн. штрафних санкцій за невиконання умов Договору № 892 купівлі-продажу державного майна шляхом продажу його на аукціоні від 26.07.2004 р. Рішення мотивовано тим, що відповідач не порушував умови зазначеного договору, а тому штрафні санкції нараховано позивачем безпідставно.

Позивач з даним рішенням суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Вважає, що судом порушено норми матеріального і процесуального права. На підтвердження своїх доводів посилається на те, що п. 5.1.3 Договору № 892 від 26.07.2004 р. встановлено обов’язок покупця  на протязі 5 років експлуатувати об’єкт за призначенням, тобто для організації відпочинку населення. Також, на думку позивача, суд першої інстанції необґрунтовано прийняв в якості доказів відсутності вини відповідача наявність різних договорів на проведення ремонтних, геодезичних та інших робіт на об’єкті приватизації. Однак виконання умов п. 5.1.3 Договору № 892 від 26.07.2004 р. не може ставитися в залежність від оформлення земельної ділянки на об’єкт. Крім того, в ході здійснення позивачем поточної перевірки виконання відповідачем умов зазначеного Договору встановлено, що проданий об’єкт за профілем щодо організації відпочинку населення  у 2005 р. не функціонував.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просить її задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати, задовольнивши позов. Наполягає, що п. 5.3.1 Договору № 892 від 26.07.2004 р. зобов’язував відповідача не тільки не використовувати об’єкт за іншим призначенням, а і ввести об’єкт (дитячий оздоровчий табір) в експлуатацію у 2005 році. При цьому, відповідач повинен був надати позивачу, під час здійснення останнім перевірки стану виконання умов Договору, докази вводу об’єкта в експлуатацію у відповідності з п. п. 5.5, 5.6 Типового положення про дитячий оздоровчий заклад, затвердженого Наказом № 31 від 05.02.2004 р. Державного комітету України у справах сім’ї та молоді. Таким чином, не здійснивши данні дії та розуміючи п. 5.1.3 лише як зобов’язання не використовувати профіль об’єкту продажу за іншим призначенням, відповідач в односторонньому порядку змінив умови договору, що суперечить чинному законодавству.

Крім того, представник позивача зазначив, що дитячий оздоровчий табір було продано у стані, який дозволяв відповідачу почати його використовувати за призначенням вже у 2005 році. Також, позивачем повідомлено, що у 2004 році табір готувався до продажу і не використовувався за призначенням.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу з цими доводами не погодився, вважає скаргу безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню. При цьому, зазначає, що зі змісту п.5.1.3 Договору № 892 від 26.07.2004 р. випливає, що відповідач повинен лише зберігати профіль об’єкта приватизації щодо організації відпочинку населення на протязі 5 років. Цей пункт не передбачає зобов’язання відповідача ввести об’єкт в експлуатацію та розпочати обслуговування населення в певний строк. Вказує, що матеріали справи містять достатньо документів, які підтверджують те, що відповідач не використовує об’єкт за іншим призначенням, а займається підготовкою документів з введення його в експлуатацію саме як дитячого оздоровчого табору (відводиться земельна ділянка, виконуються топографо-геодезичні роботи). Пояснив, що об’єкт був введений в експлуатацію у 1967 р. і в даний час потребує капітального ремонту. Експлуатувати об’єкт як дитячий оздоровчий табір можливо лише після проведення його реконструкції, а проводити реконструкцію до закінчення робіт з відведення земельної ділянки неможливо, оскільки табір був збудований не на відведеній для цих цілей земельній ділянці.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення на апеляційну скаргу, викладені у його відзиві, просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення. Також, представником відповідача в судовому засіданні зазначено, що ТОВ «ТПК «Альфа-Омега» не планує змінювати профіль дитячого оздоровчого табору, придбаного за Договором № 892 від 26.07.2004 р. Однак, цей табір не функціонував приблизно 5 років, що зумовлює необхідність вкладення великих капіталовкладень для приведення об’єкту в належний стан, а також витрат часу на оформлення земельної ділянки.

Суд, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи (а.с. 8), 26.07.2004 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Запорізькій області (Продавець) та ТОВ «ТПК «Альфа-Омега» (Покупець) укладено договір № 892 купівлі-продажу державного майна шляхом продажу на аукціоні (далі - Договір).

Згідно п. 1 цього Договору продавець зобов’язується передати у власність покупцю державне майно – дитячий оздоровчий табір «Дружба» - частина Іё яка розташована на земельній ділянці площею 1,75 га за адресою: Запорізька область, Якимівський р-н, с. Богатир. Вартість об’єкту приватизації склала 180 035 грн.

Об’єкт приватизації переданий відповідачу згідно акту приймання-передачі від 16.08.2004 р. (а.с. 15).

Перерахування відповідачем коштів підтверджується платіжними дорученнями №127 від 09.07.2004 р. на суму 5 000 грн. (а.с. 74), № 129 від 09.07.2004 р. на суму 11 366,80 грн. (а.с. 73), № 171 від 17.08.2004 р. на суму 30 005,83 грн. (а.с. 71), № 200 від 10.09.2004 р. на суму 58 647,79 грн. (а.с. 70), № 262 від 11.10.2004 р. на суму 75 014,58грн. (а.с. 68), а всього на суму: 180 035 грн.

Пунктом 5.1.3 Договору сторони передбачили обов’язок покупця зберігати профіль об’єкта приватизації щодо організації відпочинку населення протягом п’яти років.

Відповідно до п. 6 Договору продавця зобов’язано здійснювати контроль за виконанням умов цього Договору.

01 грудня 2004 р. позивачем здійснено перевірку виконання відповідачем вимог Договору, про що складено акт за № 274 (а.с. 48). В пункті 2.6.2 цього Акту позивач зазначив, що відповідачем умови п. 5.1.3 Договору зі збереження профілю об’єкта приватизації щодо організації відпочинку населення протягом п’яти років фактично виконуються.

Через рік позивачем знову здійснено перевірку виконання відповідачем вимог Договору, про що складено акт поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу державного майна – дитячого оздоровчого табору «Дружба» - частина І за № 222  від 07.12.2005 р. (а.с. 12). Пунктом 2.6.2 цього Акту вже зафіксовано невиконання відповідачем вимог п.5.1.3 Договору, оскільки фактично об’єкт приватизації за профілем щодо організації відпочинку населення в 2005 р. не функціонував.

Відповідно до п. 7.5 Договору у разі невиконання покупцем п. 5.1.3 останній сплачує штраф у розмірі 10 % вартості придбаного майна.

На підставі зазначеного п. 7.5 Договору позивач звернувся до відповідача з претензією № 01-22/113 від 23.01.2006 р. (а.с. 102), в якій вимагав сплатити штраф в розмірі 18 003 грн. 50 коп. за невиконання умов п. 5.1.3 Договору.

Відповідач зазначену суму штрафу не сплатив, що зумовило подання позивачем даного позову до відповідача про стягнення 18 003 грн. 50 коп. штрафу за невиконання умов п. 5.1.3 Договору.

Колегія суддів, вважає вимоги позивача необґрунтованими з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як зазначалося вище, в п. 5.1.3 сторони узгодили, що відповідач зобов’язаний зберігати профіль об’єкта приватизації щодо організації відпочинку населення протягом п’яти років.

З цього пункту випливає, що покупець об’єкта приватизації за Договором – дитячого оздоровчого табору «Дружба» – зобов’язаний на протязі 5 років використовувати придбане майно лише з метою організації відпочинку населення. Використання цього об’єкту в інших цілях не допускається та тягне за собою сплату штрафу відповідно до п. 7.5 Договору.

Як свідчать матеріали справи та пояснення представника позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції, останній намагається витлумачити п. 5.1.3 Договору, як зобов’язання відповідача протягом 5 років експлуатувати об’єкт за призначенням, тобто для організації відпочинку населення. При цьому, відповідач повинен був розпочати використання дитячого оздоровчого табору вже у 2005 році.

На думку позивача, введення об’єкту в експлуатацію повинно відповідати вимогам Типового положення про дитячий оздоровчий заклад, затвердженого Наказом № 31 від 05.02.2004 р. Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, а саме:

-          перед початком оздоровчого сезону засновник (власник) забезпечує наявність у дитячому оздоровчому закладі наказу про відкриття закладу, акта про готовність закладу, санітарного паспорта, інструкцій з техніки безпеки, профілактики травматизму і попередження нещасних випадків з дітьми, протипожежної безпеки тощо (п. 5.5 цього Положення).

-          для відкриття оздоровчого закладу місцевими органами виконавчої влади створюється спеціальна комісія в складі представників санітарно-епідеміологічної служби, органів державного пожежного і технічного нагляду, засновників (власників) оздоровчого закладу, профспілкової організації, керівника закладу та інших представників, які перевіряють готовність оздоровчого закладу до приймання дітей, про що складається відповідний акт (п. 5.6 Положення).

Однак таке тлумачення даного положення Договору суперечить узгодженому тексту п. 5.1.3 Договору, в якому мова не йде про експлуатацію об’єкта, а передбачено обов’язок покупця лише щодо незмінності профілю діяльності дитячого табору.

Крім того, встановлення будь-якого строку для початку такої експлуатації, зокрема, у 2005 році, на чому наголошує позивач, також не відповідає змісту п. 5.1.3 Договору.

Намагання позивача витлумачити п. 5.1.3 Договору в інший спосіб, суд розцінює, як односторонню зміну умов Договору, оскільки фактично ним змінюється спосіб і порядок використання придбаного майна та встановлюються строки такого використання.

Згідно ст. 188 ГК України зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Однак, ні сам Договір, ні діюче законодавство не наділяє Регіональне відділення Фонду державного майна України правом односторонньої зміни зазначених умов договорів купівлі-продажу державного майна.

Таким чином, позовні вимоги РВ ФДМ України по Запорізькій області про стягнення штрафу за не введення відповідачем об’єкту приватизації у 2005 році є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на Договорі № 892 від 26.07.2004 р.

Стосовно прийнятих відповідачем на себе зобов’язань за п 5.1.3 цього Договору слід зазначити, що вони ним не порушувалися, оскільки профіль об’єкту приватизації на момент розгляду справи № 6/147/06 не змінено. Фактично дитячий табір не функціонує у зв’язку із здійсненням ТОВ «ТПК «Альфа-Омега» дій з оформлення земельної ділянки відповідно до законодавства та проведення інших робіт для приведення об’єкту приватизації в належний для подальшої експлуатації стан.

На підтвердження здійснення цих дій відповідачем надано наступні документи, копії яких залучені до матеріалів справи:

-          лист Якимівської районної державної адміністрації № 1863 від 16.09.2004 р. (а.с. 59) про надання дозволу на підготовку матеріалів погодження місця розташування ДОТ «Дружба»,

-          довідка № 107 від 29.12.2004 р. (а.с. 60) про присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці для розміщення дитячого оздоровчого табору «Дружба»,

-          висновок № 144 від 28.01.2005 р. (а.с. 61) Запорізької обласної інспекції по охороні пам’яток історії та культури про погодження відведення земельної ділянки під розташування ДОТ «Дружба»,

-          акт від 25.02.2005 р. здачі-приймання висновку Якимівського районного відділу земельних ресурсів (а.с. 35),

-          акт № 29 від 27.09.2005 р. здачі-прийомки виконаних робіт по підготовці вихідних даних на відведення земельної ділянки в довгострокову оренду під розміщення ДОТ «Дружба» (а.с. 34),

-          акт від 05.10.2005 р. технічного обстеження площ, які запитуються до відводу зі складу державного лісового фонду (а.с. 33),

-          договір № 38/2004 від 02.09.2004 р. на виконання комплексу геодезичних та землевпорядних робіт по проекту відведення земельної ділянки для розміщення дитячого оздоровчого табору «Дружба» (а.с. 25),

-          договір № 01/11-3 від 01.11.2004 р. на розробку дизайнерського проекту бази відпочинку (а.с. 23),

-          договір № 28 від 11.11.2004 р. на будівництво та ремонт бази відпочинку на території ДОТ «Дружба» (а.с.31).

Зазначені документи свідчать, що відповідач здійснює дії, необхідні для приведення придбаного ним об’єкту приватизації в стан, потрібний для початку його експлуатації щодо організації відпочинку населення. І, оскільки конкретний строк введення об’єкта в експлуатацію сторонами в Договорі не визначений, то колегія суддів не вбачає підстав для визнання дій відповідача такими, що порушують положення Договору, у тому числі і пункту 5.1.3.

Отже, позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, суд вважає, що рішення місцевого господарського суду відповідає обставинам справи та вимогам закону, тому його слід залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя, залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 21.04.2006 р. у справі № 6/147/06 – без змін.

 

  

Головуючий суддя Федоров І.О.

 судді  Федоров І.О.  

 Кагітіна Л.П.  Шевченко Т. М.