ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"16" січня 2007 р. | Справа № 9/514/05(18/11-270/1)-нр |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Михайлова М.В.
суддів Тофана В.М., Журавльова О.О.
при секретарі судового засідання Друзенко К.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Воронова О.В., по довіреності;
від відповідача: Хівріч О.В., по довіреності;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" та Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії "Миколаївобленерго"
на рішення господарського суду Миколаївської області від 17 жовтня 2006 року
у справі №9/514/05 (18/11-270/1) - нр
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Крименерго", м. Сімферополь
до Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії "Миколаївобленерго", м. Миколаїв
про стягнення коштів у сумі 5 893,92 грн., -
(сторони та суть спору зазначені згідно оскаржуваного рішення)
ВСТАНОВИВ:
У січні 2005 року Відкрите акціонерне товариство "Крименерго" (далі-позивач; ВАТ "Крименерго") звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії "Миколаївобленерго" (далі-відповідач; ВАТ ЕК "Миколаївобленерго") збитків у сумі 5 893,92 грн., що пов’язані з виплатою заробітної плати працівникам, направленим у складі бригад для відновлювальних робіт; коштів на оплату відряджень; витрат на паливно-мастильні матеріали, амортизаційні відрахування та експлуатаційні витрати машин та обладнання, у зв'язку з виконанням відновлювальних робіт по ліквідації наслідків стихійного лиха.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 24.01.2005 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.03.2005 року, позовну заяву повернуто позивачу без розгляду на підставі п.3 ст. 63 ГПК України.
Постановою Вищого господарського суду України від 17.11.2005 року ухвала місцевого та постанова апеляційного суду скасовані, а справа направлена до господарського суду Миколаївської області для розгляду по суті.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 17.01.2006 року у позові відмовлено. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.03.2006 року апеляційну скаргу позивача задоволено частково –рішення місцевого суду від 17.01.2006 року по справі 9/514/05 змінено: з мотивувальної частини рішення виключено все, що стосується посилання на сплив строку позовної давності, в решті –залишено без змін.
Позивач не погодився з постановою Одеського апеляційного господарського суду та оскаржив її до Вищого господарського суду України, який своєю постановою від 27.07.2006 року скасував рішення місцевого господарського суду від 17.01.2006 року та постанову апеляційного господарського суду від 28.03.2006 року та направив справу на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.
Ухвалою від 04.09.2006 року справу № 9/514/05 (18/11-270/1) –НР прийнято до свого провадження суддею Гриньовою Т.В.
25.09.2006 року ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" надало відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечувало, посилаючись на непідтвердженість їх доказами та матеріалами справи.
Рішенням місцевого господарського суду від 17.10.2006 року (суддя Гриньова Т.В.) у задоволенні позову відмовлено, оскільки, на думку суду, зі змісту листа №06/973 про наявність боргу у сумі 5 893,92 грн. ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" перед ВАТ "Крименерго" не вбачається вимоги останнього сплатити кошти, отже зазначений лист не є вимогою в розумінні ст. 165 ЦК УРСР, який діяв на момент виникнення цивільно-правових відносин між сторонами.
Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, ВАТ "Крименерго" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Миколаївської області від 17.10.2006 року скасувати як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким залишити позов без розгляду.
Також до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось ВАТ ЕК "Миколаївобленерго", в якій просить рішення місцевого господарського суду від 17.10.2006 року змінити, виключивши з мотивувальної частини якого всі посилання суду щодо встановлення між сторонами цивільно-правових відносин, залишивши резолютивну частину без змін. ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" вважає, що в матеріалах справи не має жодних доказів виникнення між сторонами цивільних правовідносин, не має доказів, що ВАТ "Крименерго" надав допомогу в ліквідації наслідків стихійного лиха саме ВАТ ЕК "Миколаївобленерго".
Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга ВАТ „Крименерго” не підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" слід задовольнити з наступних підстав.
Згідно Указу Президента України від 11.12.2000 року № 1324/2000 «Про оголошення окремих районів та міст Вінницької, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Хмельницької та Черкаської областей зоною надзвичайної екологічної ситуації»(далі Указ Президента № 1324/2000) та Постанови Кабінету Міністрів України від 01.12.2000 року № 1771 «Про позику матеріальних цінностей із мобілізованого резерву для ліквідації наслідків стихійного лиха, що трапилось 26, 27 листопада 2000 року у південно-західному регіоні»(далі Постанова КМУ) всім енергопостачальним компаніям було дозволено надати позику матеріальних цінностей із мобілізованого резерву під гарантію їх своєчасного повернення та надати допомогу енергопостачальним компаніям, що знаходились у постраждалих регіонах.
Позивач відрядив своїх робітників у Миколаївську область, де вони знаходились з 13.12.2000 по 27.12.2000 року, приймали участь у ліквідації стихійного лиха. За виконані роботи позивач не потребує оплати або іншої компенсації, але вважає, що Відповідач повинен сплатити збитки у сумі 5893,92 грн. (заробітна плата робітникам, направленим у складі бригад, відрядження, витрати на ПММ, амортизаційні відрахування, витрати по експлуатації автотранспорту та обладнання) затрачених у зв'язку з направленням робочої бригади для доставки матеріалів та надання екстреної допомоги у виконанні відновлюваних робіт по ліквідації наслідків стихійного лиха. Доказами виконання робіт вважає документи, що знаходяться в матеріалах справи: прикази, посвідчення про відрядження, накладні, акти, листи, розрахунки тощо (а.с.16-44).
Позивач вважає, що між сторонами, на підставі перелічених документів, біла укладена цивільно-правова угода, наслідком якої відповідач повинен сплатити позивачу 5893,92 грн. збитків.
Колегія суддів вважає вимоги позивача безпідставними.
В позовній заяві ВАТ "Крименерго" посилається на Указ Президента №1324/2000 та Постанову КМУ № 1771, як на підставу виникнення цивільно-правових відносин між сторонами, а відмітки про прибуття у посвідченнях про відрядження працівників до Первомайського РЕС, вважає волевиявленням Відповідача, щодо набуття цивільних прав та обов'язків.
Колегія суддів з такими доводами Позивача не може погодитись тому, що вказані нормативні акти не містять вказівок про зобов'язання ВАТ "Крименерго" надати допомогу ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" та не зобов'язували енергопостачальні компанії повернути витрати, пов'язані з наданням такої допомоги. Направлення Позивачем бригад у відрядження, було самостійною ініціативою ВАТ "Крименерго".
Крім того відрядження працівників відбулось лише за ініціативою ВАТ "Крименерго", які не перебувають в трудових відносинах з ВАТ ЕК "Миколаївобленерго".
Відсутнє запрошення другої сторони про надання допомоги (ВАТ ЕК "Миколаївобленерго"), не укладено договору (контракту) та інших документів, які урегульовують або засвідчують бажання Відповідача встановити цивільно-правові відносини між сторонами. (Наказ Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року №59 про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон.). Відповідач не підписував ні податкових накладних, ні подорожніх листів, ні талонів заявника.
Тому колегія суддів відмітки Первомайського РЕС ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" у командировочних посвідченнях Позивача, свідчать тільки про факт прибуття особи на певний строк до іншого населеного пункту, та не можуть підтверджувати волевиявлення Відповідача про бажання встановити цивільно-правові відносини, а також не можуть підтверджувати факт виконання робіт, надання матеріалів, тощо.
Позивачем не надано доказів того, що роботи виконувались на користь Відповідача (відсутні акти виконаних робіт, накладні, кошторис, тощо). Не надано жодних доказів підтверджуючих виконання ремонтних робіт, тому неможливо встановити об'єми виконаних робіт; дані необхідні для визначення розміру нарахованої заробітної плати робітникам, направленим у відрядження; неможливо розрахувати трудовитрати та вартість людино-годин; розрахувати кошторисну вартість експлуатації машин або механізмів, зайнятих у виконанні ремонтних робіт, а також не можливо визначити які саме проводились роботи.
Таким чином колегія суддів вважає, що Позивачем безпідставно нарахована Відповідачу заборгованість у сумі 5893,92грн.
Більш того, надання позивачем допомоги в ліквідації наслідків стихійного лиха саме виконкому Чаусовської сільської ради підтверджується листами позивача №240 від 29.01.2001 року про преміювання працівників ВАТ „Крименерго” та листом №39-15-05-31 від 07.02.2001 року про дозвіл на преміювання працівників ВАТ „Крименерго”. Преміювання стало наслідком клопотання про це виконкому Чаусовської сільської ради, якої була надана допомога.
За правилами ст.4 ГК УРСР (в редакції 1963р.) - цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки.
Доказів того, що Відповідачем були здійсненні будь які дії передбачені або не передбачені Законом, яки б могли породжувати права та обов'язки для сторін, у справі не має, тому не має підстав вважати, що між сторонами виникли цивільні права та обов'язки, а суму 5893,92 грн. неможливо віднести до збитків у розумінні ст.203 ЦК УРСР (в редакції 1963 р.), яка передбачає відповідальність за протиправні дії сторони. Ніяких протиправних дій з боку відповідача позивачем не доведено.
Колегія суддів дійшла до висновку що між сторонами не було укладено ніяких договорів та угод (письмових або усних, цивільно-правових), по справі не має доказів виконання Позивачем ремонтних робіт, отже Відповідач не має перед Позивачем ніяких зобов'язань.
В зв’язку з наведеним колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу відповідача щодо виключення з мотивувальної частини оскаржуваного рішення всі посилання суду щодо встановлення між сторонами цивільно-правових відносин.
Роботи виконані позивачем у грудні 2000 року, у той же час (вважає він) виникли понесені збитки. Строк позовної давності закінчився у грудні 2003 року, а позов було подано до Господарського суду Миколаївської області в січні 2005 року.
Згідно п.6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції 2003 року) правила ЦК України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом (ЦК України набрав чинність з 1 січня 2004 року).
Згідно до ст.71 ЦК УРСР (в редакції 1963р.) строк позовної давності встановлюється в три роки та сплив в грудні 2003 року.
Колегія суддів вважає, що не можна брати до уваги ствердження Позивача, що лист № 06-973 від 10.11.2003р. про направлення на адресу Відповідача акту звірки, це вимога про сплату заборгованості, оскільки акт звірки це бухгалтерський документ, який не може вважатись вимогою. Крім того у вказаному акті не має жодного слова з пропозицією призвести оплату.
Таким чином колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, апеляційну скаргу відповідача слід задовольнити, рішення господарського суду залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 99,101,103-105 ГПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Крименерго", м. Сімферополь, на рішення господарського суду Миколаївської області від 17 жовтня 2006 року у справі № 9/514/05 (18/11-270/1)-НР залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії "Миколаївобленерго", м. Миколаїв, на рішення господарського суду Миколаївської області від 17 жовтня 2006 року у справі № 9/514/05 (18/11-270/1)-НР – задовольнити.
Рішення господарського суду Миколаївської області від 17 жовтня 2006 року по справі №9/514/05 (18/11-270/1)-НР залишити без змін, виключивши з мотивувальної частини якого всі посилання суду щодо встановлення між сторонами цивільно-правових відносин.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: М.В. Михайлов
Суддя: В. М. Тофан
Суддя: О.О. Журавльов