У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :

Головуючого судді : Гордійчук С.О.

суддів : Буцяка З.І., Боймиструка С.В.

секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 16 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином працівника органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду від від 16 травня 2014 року позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином працівника органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію відшкодування моральної шкоди в розмірі 6090 грн. та судовий збір у дохід держави в розмірі 243 грн. 60 коп.

В поданій на рішення апеляційній скарзі відповідач вказує на його незаконність, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права, а саме суд не врахував положення ст..1172 ЦК України. Вважає, що відповідачем в даній справі має бути УМВС України у Рівненській області.

Просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції правильно виходив з того, що ОСОБА_1 є винним в заподіянні позивачу фізичного насильства, яке виразилось у заподіянні особливого фізичного болю та спричинені легких тілесних ушкоджень, а тому повинен відшкодувати йому моральну шкоду.

На підтвердження такого висновку в рішенні наведені відповідні мотиви та докази з якими погоджується і апеляційний суд.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачем в даній справі має бути УМВС України у Рівненській області, оскільки заподіяння шкоди позивачу відбулося при виконані ним своїх трудових обов'язків щодо оперативно-розшукової діяльності не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відносно ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 було порушено кримінальну справу за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст. 365 КК України, у відповідності до ст. 49 КПК України позивач визнаний по цій кримінальній справі потерпілим.

Постановою Рівненського міського суду від 16 жовтня 2012 року ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відповідно до ст. 49 КК України звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.

Таким чином, відповідач звільнений від відповідальності по нереабілітуючих підставах.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння заподіювача шкоди, яке складається з таких елементів, як протиправна поведінка, настання шкоди, причинний зв'язок між двома першими елементами, вина заподіювача шкоди.

Згідно ч.6 ст.1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності органу дізнання, попереднього досудового слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем вчиненні протиправні дії, які не входили до його службових обов'язків, а тому положення ст..1172 ЦК України на дані правовідносини не поширюється.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Рівненського міського суду від 16 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий :

Судді :