Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 вересня 2014 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого судді: Гордійчук С.О.
суддів : Боймиструка С.В., Буцяка З.І.
секретар судового засідання : Ковальчук Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційну скаргу ПАТ КБ "Приватбанк" на заочне рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 28 жовтня 2013 року у справі за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення на предмет іпотеки та виселення.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів,-
в с т а н о в и л а :
Заочним рішенням Млинівського районного суду Рівненської області від 28 жовтня 2013 року позов ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення на предмет іпотеки та виселення задоволено частково.
Звернуто стягнення на будинок загальною площею 89.5 кв.м, житловою площею 51.7 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного будинку предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки №№ROMWGA00000240 від 18.12.2007 року) ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ вул.. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.
Визначено спосіб реалізації - шляхом продажу предмету іпотеки на публічних торгах.
Реалізацію предмету іпотеки здійснювати за початковою ціною встановленою на рівні не нижче за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В поданій на рішення апеляційній скарзі в частині визначення способу реалізації шляхом продажу предмету іпотеки на публічних торгах та виселення позивач вказує на його незаконність та необгрунтованість, оскільки суд в резолютивній частині рішення одночасно застосував одразу два способи звернення стягнення на предмет іпотеки, що унеможливлює його виконання. Крім того, позивач не заявляв такий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення публічних торгів.
Вказує, що суд безпідставно відмовив у задоволенні позову в частині виселення мешканців із предмету іпотеки та не врахував, що позивач дотримався усіх вимог Закону України «Про іпотеку».
Просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову в цій частині.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
В частині задоволених позовних вимог рішення суду першої інстанції не оскаржене, а тому, у відповідності до ч. 1 ст. 303 ЦПК України та роз'яснень п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" апеляційним судом не перевіряється.
Відповідно до ст.. 39 Закону України "Про іпотеку" одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців.
Разом з тим, у частині 1 ст. 40 цього ж Закону зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.
У частинах 2 і 3 цієї ж статті визначено певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено і частиною 3 ст. 109 ЖК України. Вимога про добровільне звільнення житлового приміщення може бути направлена разом з вимогою, передбаченою ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку".
Виходячи із аналізу наведених правових норм закону, примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо добровільно мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника, або в інший погоджений сторонами строк.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач зазначені норми права виконав.
Разом з тим, ч. 3 ст. 10 і частиною 1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Тому вимога про виселення із будинку інших осіб які проживають та зареєстровані в будинку не підлягають до задоволення, оскільки вони не конкретизовані і в матеріалах справи відсутні докази проживання у спірному будинку інших осіб.
За таких обставин, позовні вимоги про виселення підлягають задоволенню частково.
Крім того, частинами 1 та 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі не виконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
При цьому рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд може встановити спосіб реалізації предмета іпотеки: або шляхом проведення прилюдних торгів, або шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України "Про іпотеку".
Таким чином, законодавством передбачено встановлення лише одного із способів реалізації предмета іпотеки, а тому визначення в резолютивній частині рішення ще один спосіб реалізації - шляхом продажу предмету іпотеки на публічних торгах є зайвим і підлягає виключенню.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, ст. 546, 572, 575, 589, 590 ЦК України, ст.33, 38, 39 Закону України "Про іпотеку", колегія суддів, -
вирішила :
Апеляційну скаргу ПАТ КБ "Приватбанк" задовольнити частково.
Заочне рішення Млинівського районного суду від 28 жовтня 2013 року в частині відмови виселення скасувати.
Позов ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виселення задовольнити частково.
Виселити ОСОБА_1 із предмета іпотеки житлового будинку АДРЕСА_1
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Виключити із абз.3 резолютивної частини рішення слова «Визначити спосіб реалізації - шляхом продажу предмету іпотеки напублічних торгах» як зайві.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» судовий збір в розмірі 714 грн. (сімсот чотирнадцять грн.) 56 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.
Головуючий : Судді: