Справа № 22-ц-1155/2008 Головуючий у суді першої інстанції: Кудін А.М.
Категорія - 52 Суддя-доповідач: Дубровна В.В.
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
25 листопада 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Маслова В.О.,
суддів - Дубровної В.В., Лузан Л.В.,
з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,
осіб, які приймають участь в справі - ОСОБА_3, представника підприємства облспоживспілки «Охтирський цегельний завод» ОСОБА_1, третьої особи ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 29 липня 2008 року
у справі за позовом ОСОБА_3 до підприємства облспоживспілки «Охтирський цегельний завод», третя особа - ОСОБА_2 про поновлення на роботі та визнання незаконними наказів про оголошення доган,
в с т а н о в и л а:
У вересні 2007 року ОСОБА_3 звернулась до суду з даним позовом, який мотивувала тим, що з 01 березня 2005 р. працювала головним бухгалтером на підприємстві облспоживспілки "Охтирський цегельний завод", але 20 вересня 2007 року була звільнена із займаної посади за систематичне невиконання своїх обов'язків. Вважає, що із займаної посади була звільнена незаконно, так як виконувала покладені на неї обов'язки добросовісно. Крім того, накази про притягнення її до дисциплінарної відповідальності та оголошення доган є незаконними, оскільки порушення допускали інші працівники, а голова правління Сумської облспоживспілки наказав звільнити позивачку з роботи.
Просила суд поновити її на роботі на посаду головного бухгалтера ПОСС "Охтирський цегельний завод" та визнати незаконними накази, винесені директором ПОСС "Охтирський цегельний завод" від 12 березня 2007 року № 13 та від 24 травня 2007 року № 29 про оголошення доган.
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 29 липня 2008 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено за його безпідставністю.
В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказане рішення місцевого суду та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Зазначає, що місцевий суд вдався до однобічного дослідження доказів по справі, приймаючи до уваги лише докази, подані відповідачем, а подані нею - не приймалися судом до уваги, невмотивовано відхиляв клопотання про проведення судово-бухгалтерської експертизи, що могло підтвердити відсутність в її роботі порушень; під час розгляду справи відбувалася тяганина і навмисне її затягування головуючим.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого суду - частковому скасуванню, з постановленням нового судового рішення.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий суд виходив з того, що позивачка не довела суду, в чому полягає незаконність її звільнення з роботи, а зібраними в справі доказами підтверджується той факт, що вона систематично, без поважних причин не виконувала покладені на неї трудовим договором обов'язки.
Але з такими висновками колегія суддів в повному обсязі погодитись не може.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 працювала головним бухгалтером на ПОСС "Охтирський цегельний завод" з 01 березня 2005 року по 20 вересня 2007 року.
Наказом № 13-К від 12 березня 2007 року директором ПОСС "Охтирський цегельний завод" ОСОБА_3 була оголошена догана за грубе порушення ведення бухгалтерського обліку - за отримання ненарахованої заробітної плати в розмірі 5 тис. грн., як позички для особистих потреб.
24 травня 2007 року відповідно до наказу № 28 директора ПОСС "Охтирський цегельний завод" за результатами матеріалів документальної ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства від 28 квітня 2007 року ОСОБА_3 також була оголошена догана за виявлені порушення ведення бухгалтерського обліку. Згідно вказаного акту ревізії позивачка допустила порушення обліку грошових коштів, розрахунків з підзвітними особами, ведення обліку господарських та розрахункових операцій, ведення розрахунків по заробітній платі, безпідставне збільшення податку на прибуток в розмірі 43,7 тис. грн., не проведення розподілу обов'язків між працівниками бухгалтерії.
.
Колегія суддів вважає, що накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3 за вищезазначені порушення трудової дисципліни у вигляді оголошення доган є законними і обґрунтованими, оскільки, працюючи головним бухгалтером, ОСОБА_3 допустила порушення тих посадових обов'язків, які на неї були покладені Положенням про головного бухгалтера споживчого товариства, споживспілки, їх підприємства /об'єднання/, інших суб'єктів господарювання системи Центральної спілки споживчих товариств України / Укоопспілки/ а.с. 91 - 95/ та посадовою інструкцією головному бухгалтеру /а.с. 78-80/, з якою ОСОБА_3 була ознайомлена 10.04.2007 року, про що свідчить її підпис на посадовій інструкції.
Зокрема, відповідно до зазначених актів, головний бухгалтер зобов'язаний: забезпечити ведення бухгалтерського обліку підприємства, дотримуватись єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання в установлені строки фінансової, статистичної і податкової звітності; організувати контроль за своєчасним відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій та результатів інвентаризації майна і зобов'язань; правильно обчислювати і своєчасно перераховувати податки і збори,передбачені законодавством, ретельно контролювати правильність використання коштів, фонду оплати праці, дотримання фінансової і касової дисципліни,проведення розрахунків і платіжних зобов'язань, дотримання платіжної дисципліни, керує працівниками бухгалтерії підприємства і розподіляє між ними посадові задачі і обов'язки.
З огляду на викладене колегія суддів знаходить рішення місцевого суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання незаконними наказів законним та обґрунтованим, воно не спростовується доводами апеляційної скарги.
Поряд з цим, колегія суддів не може погодитись з висновком суду про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про поновлення на роботі, виходячи з наступного.
18.07.2007 року спеціалістами облспоживспілки була проведена перевірка ведення бухгалтерського обліку на підприємстві «Охтирський цегельний завод» та виявлені недоліки і порушення, допущені головним бухгалтером підприємства ОСОБА_3, які зафіксовані в довідці / а.с. 55/.
Наказом директора ПО «Охтирський цегельний завод" № 152-К від 20 вересня 2007 року, після отримання згоди профспілкового комітету, ОСОБА_3 звільнено з посади головного бухгалтера за систематичне невиконання трудових обов'язків без поважних причин відповідно до п.3 ст.40 КЗпП України.
Згідно ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
З матеріалів справи вбачається, що місячний строк притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3 з урахуванням часу її звільнення від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю з 14 по 23 серпня 2007 року - а.с.300, сплив 27 серпня 2007 року. Як свідчить табель обліку робочого часу, в цей день - 27 серпня та 28 серпня 2007 року позивачка була на роботі / а.с. 297/, але звільнення її з роботи не відбулося.
В послідуючому, з 29 серпня по 19 вересня 2007 року позивачка знову перебувала на лікуванні і лише 20 вересня 2007 року була звільнена з роботи за ст. 40, п.3 КЗпП України. Тобто, притягнення до дисциплінарної відповідальності позивачки відбулося в порушення вимог ст. 148 КЗпП України більш, ніж через один місяць після виявлення проступку.
За викладених обставин звільнення ОСОБА_3 з роботи не можна вважати законним. Вона підлягає поновленню на роботі на посаду головного бухгалтера, з виплатою у відповідності до ст. 235 КЗпП України на її користь 23520 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який становить 14 місяців, виходячи з середньомісячної заробітної плати головного бухгалтера 1680 грн./а.с.310/, з відрахуванням від цієї суми передбачених законодавством податків і зборів.
Обгрунтовуючи свою позицію щодо не порушення строків притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3, відповідач зазначає про те, що строк підлягає обчисленню не з 18 липня 2007 року, а з 7 серпня 2007 року, оскільки після виявлення 18 липня 2007 року допущених головним бухгалтером порушень були внесені пропозиції по їх усуненню і 7 серпня 2007 року при перевірці виконання пропозицій було встановлено, що недоліки усунуті не були. Крім того, як зазначає відповідач, 7 серпня 2007 року були виявлені нові допушені ОСОБА_3 порушення податкового законодавства.
Але ці доводи не заслуговують на увагу, оскільки, як вбачається з матеріалів справи і не спростовується відповідачем те, що виявлення проступку мало місце саме 18 липня 2008 року, що внаслідок проведеної перевірки ведення бухгалтерського обліку на підприємстві «Охтирський цегельний завод» директору цього підприємства пропонувалось розглянути питання про дисциплінарну відповідальність головного бухгалтера за допущені порушення, але в установлений законом строк, як вже зазначалось вище, це питання вирішено не було.
Надання пропозицій для усунення недоліків і складання 7 серпня 2007 року акту про не усунення пропозицій не є виявленням проступку.
Крім того, в акті від 7 серпня 2007 року дійсно відображені порушення податкового законодавства, але ці порушення були виявленні задовго до складання акту від 7 серпня 2008 року, в результаті перевірки, проведеної Охтирською міжрайонною державною податковою інспекцію та зафіксовані в акті від 31 травня 2007 року /а.с.72/ «Про результати виїзної планової перевірки підприємства облспоживспілки «Охтирський цегельний завод» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.04.2006 року по 31.03.2007 року».
В наказі про звільнення ОСОБА_3 з роботи / а.с. 2/ йдеться про порушення, які були виявлені саме 18 липня 2007 року й жодним чином звільнення не пов'язується з порушеннями податкового законодавства, виявленими в травні 2007 року.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача - підприємства «Охтирський цегельний завод» на користь держави підлягають стягненню судові витрати: судовий збір в розмірі 243 грн.70 коп / 8 грн. 50 коп. + 235 грн. 20 коп./ та витрати з інфомаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.
На підставі викладеного, керуючись
ст. ст.303, п.2 ч.1 ст.307, ч. 1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України колегія суддів,
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Скасувати рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 29 липня 2008 року в частині відмови в поновленні на роботі ОСОБА_3
Постановити нове рішення.
Поновити ОСОБА_3 на роботі на посаду головного бухгалтера підприємства облспоживспілки «Охтирський цегельний завод».
Стягнути з підприємства облспоживспілки «Охтирський цегельний завод» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 23520 грн. з відрахуванням від цієї суми передбачених законодавством податків і зборів.
Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 29 липня 2008 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними наказів по підприємству облспоживспілки «Охтирський цегельний завод» від 12.03.2007 року № 13-к та від 24.05.2007 року № 29 залишити без змін.
Стягнути з підприємства облспоживспілки «Охтирський цегельний завод» на користь держави судовий збір - 243 грн. 70 коп. та витрати з інформаційно - технічного забезпечення розгляду справи- 30 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржене протягом двох місяців в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий : підпис
Судді: підписи