Справа № 22-ц-1317/2008 Головуючий в суді першої інстанції: Левченко Т.А.
Категорія - 44 Суддя-доповідач: Дубровна В.В.
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
19 листопада 2008 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючої - Сибільової Л.О., ,
суддів - Дубровної В.В., Лузан Л.В.,
з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,
в присутності осіб, які приймають участь в справі - ОСОБА_1, її представника - адвоката ОСОБА_2, представника відкритого акціонерного товариства "Сумбуд" Канівець Романа Олександровича, представника товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Дім" Рой Миколи Володимировича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Зарічного районного суду м.Суми від 12 вересня 2008 року
у справі за позовом відкритого акціонерного товариства "Сумбуд" до ОСОБА_1, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Дім", Зарічний ВМ СМВ УМВС України в Сумській області в особі сектору громадянства, імміграції, реєстрації фізичних осіб, орган опіки і піклування Сумської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2007 року ВАТ «Сумбуд» звернулося до суду з вказаним позовом, який мотивувало тим, що воно є власником гуртожитку по вул.Харківській, 22 в м.Суми. Відповідачці була надана кімната НОМЕР_1 в зазначеному гуртожитку, де вона зареєстрована з 1996 року, також за цією адресою зареєстрована її малолітня донька ОСОБА_3, 2006 року народження.
З 2000 року без поважних причин в наданій їй кімнаті відповідачка не проживає, ніяких відомостей про причину своєї відсутності та про нове місцезнаходження вона не повідомляла, весь час здавала спірну кімнату в піднайом іншим особам.
Просило визнати відповідачку та її малолітню доньку такими, що втратили право користування спірним житловим приміщенням.
Рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 12 вересня 2008 року позовні вимоги ВАТ "Сумбуд" задоволені.
Визнано ОСОБА_1 та її неповнолітню доньку ОСОБА_3. такими, що втратили право користування житловим приміщенням-кімнатою НОМЕР_1, що розташована в будинку №22 по вул. Харківська в м.Суми.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ "Сумбуд" судові витрати в сумі 16 грн..
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту з'ясування фактичних обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказане рішення суду та постановити нове про відмову в задоволенні позовних вимог ВАТ «Сумбуд».
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд не дав належної оцінки поважності причин її не проживання у спірній кімнаті, якими є неможливість проживання в гуртожитку в зв'язку з тим, що протікав дах, а кімната знаходиться на останньому дев'ятому поверсі, що не працював ліфт й після народження дитини у липні 2006 року вона не в змозі була носити коляску та дитину на 9-ий поверх; не врахував того, що вагітність протікала з ускладненнями, в зв'язку з чим вона неодноразово знаходилась на стаціонарному лікуванні. Крім того, в кімнаті знаходяться всі її особисті речі, меблі, вона не втрачала інтерес до житла, постійно сплачуючи всі комунальні платежі за надані послуги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд виходив з того, що відповідачка разом зі своєю малолітньою дитиною втратила право користування спірним житловим приміщенням, оскільки не проживає там без поважних причин понад установлені законом строки - більше 6 місяців.
Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна.
Відповідно до правил ст.ст.71, 72 ЖК України наймач або члени його сім'ї можуть бути визнані судом такими, що втратили право користування жилим приміщенням, зокрема, за умови, що вони не проживають у ньому без поважних причин понад шість місяців.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, власником гуртожитку по вул. Харківській, 22 в м. Суми є ВАТ «Сумбуд» на підставі свідоцтва про право власності на житлові приміщення, виданого 30 серпня 2001 року.
Згідно ордеру № 68 від 20 червня 1996 року відповідачці було надано в користування кімнату НОМЕР_1 в гуртожитку по вул. Харківській, 22 в м. Суми, що знаходиться на останньому дев'ятому поверсі.
Місцевий суд при постановленні рішення виходив з того, що відповідачка не мешкає в спірній кімнаті з 2000 року. При цьому вважав, що в період з 2000 року до листопада 2005 року у відповідачки не було поважних причин не проживання у житловому приміщенні і нею не надано будь-яких доказів поважності не проживання саме в цей період. В той же час, суд вважав поважними причини не проживання відповідачки в кімнаті за місцем реєстрації з листопада 2005 року до жовтня 2007 року / до часу звернення до суду з позовом ВАТ «Сумбуд»/, посилаючись на те, що 30.07.2005 року відповідачка вийшла заміж, завагітніла та в зв'язку з цим знаходилась на стаціонарному лікуванні з 21.11. по 07.12.2005 року, з 02.02 по 22.02.2006 року; що 14.07.2006 року вона народила дочку, яку також зареєструвала в спірній кімнаті; що до серпня 2007 року в гуртожитку протікав дах та не працював до початку 2008 року ліфт.
Але сам позивач - ВАТ «Сумбуд», не зважаючи на не проживання в спірному житловому приміщенні відповідачки в зазначений судом період - з 2000 року до листопада 2005 року, не скористався наданим йому правом звернення до суду з позовом про визнання відповідачки такою, що втратила право користування житловим приміщенням, що свідчить про визнання позивачем за ОСОБА_1. права користування житловим приміщенням, як і та обставина, що в 2006 році в кімнаті, за місцем проживання відповідачки, була зареєстрована і її дитина.
На час звернення до суду ВАТ «Сумбуд» , протягом двох років, що передували зверненню до суду, у відповідачки, як це вірно встановив суд першої інстанції, були поважні причини не проживання в спірному помешканні. Ці обставини не оспорюються і самим позивачем.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, з пояснень відповідачки, іншого будь-якого житла вона не має, в спірному помешканні постійно знаходяться її особисті речі та меблі, вона регулярно сплачувала і сплачує всі належні платежі за надані комунальні послуги, також надавала грошову допомогу обслуговуючій організації - ТОВ «Сервіс-Дім» для проведення ремонту ліфта. Зазначені обставини не спростовані ні позивачем, ні третьою особою - ТОВ «Сервіс-Дім», вони свідчать про поважність причин не проживання відповідачки в спірному житловому приміщенні понад 6 місяців.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції, оскільки воно постановлене без повного з'ясування обставин справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права, про постановленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ВАТ «Сумбуд».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 307 ч.1 п.5, 309 ч.1 п.п. 2,3,4, ст.313, 316 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати рішення Зарічного районного суду м.Суми від 12 вересня 2008 року.
Постановити нове рішення.
Відмовити в задоволенні позовних вимог відкритому акціонерному товариству "Сумбуд" про визнання ОСОБА_1 такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: