копія

Справа №11- 563, 2008 року                                                Головуючий в 1-й інстанції Янішевська О.С.

Категорія ч.1 ст.121 КК України                                               Доповідач Дуфнік Л.М.

                                                    У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

10 вересня 2008 року                                                                         м. Хмельницький

           Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:

                            головуючого - судді     Шершуна В.В.

                            суддів                             Дуфнік Л.М., Цугеля І.М.,

                            з участю прокурора    Драча І.В.,

                            захисника                   ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2. та в його інтересах захисника ОСОБА_1. на вирок Ізяславського районного суду від 20 червня 2008 року.           

Цим вироком                ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця с.Верхня Липиця Рогатинського району Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, одруженого, на утриманні 2 неповнолітніх дітей, раніше не судимого в силу ст.89 КК України, -

засуджено за ч.1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі.         

Запобіжний захід змінено з підписки про невиїзд на тримання під вартою:             ОСОБА_2. взято під варту в залі суду.

Стягнуто з ОСОБА_2. на користь НДЕКЦ  при УМВС України в Хмельницькій області 235 грн. 39 коп. за проведення експертизи і  на користь Ізяславської ЦРЛ 790 грн. 06 коп. витрат на лікування потерпілого від злочину.

Стягнуто з ОСОБА_2. на користь потерпілого ОСОБА_3 10000 грн. моральної шкоди.

Долю речових доказів вирішено відповідно до  ст. 81 КПК України.

ОСОБА_2. засуджено за те, що  він 15 вересня 2007 року біля 23 год. на вулиці с.Білогородка Ізяславського району, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з мотивів особистої неприязні під час суперечки умисно наніс два удари ножем в область попереку та живота зліва ОСОБА_3, внаслідок чого потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя в момент спричинення, у вигляді ран в ділянці живота зліва та в лівій здухвинній ділянці, одна з яких проникає в черевну порожнину, що виникли від дії гострого колючо-ріжучого предмету.

В поданих апеляціях засуджений та його захисник просили скасувати вирок суду першої інстанції в зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, посилаючись на те, що в діях ОСОБА_2. по відношенню до ОСОБА_3, який розпочав бійку, мала місце необхідна оборона, а тому  засудження за ст.121 ч.1 КК України є необґрунтованим.

В запереченні на апеляцію ОСОБА_3. просить вирок суду першої інстанції залишити в силі,  вказуючи , що у вироку вірно викладені всі обставини справи. Зокрема, потерпілий вказує про те, що бійку із засудженим не розпочинав, а лише зробив зауваження останньому, який перший наніс йому удар.

Заслухавши доповідача,  пояснення засудженого, який , змінивши свої вимоги, просив змінити вирок суду та призначити. покарання із застосуванням ст.75 КК України, посилаючись на те, що у скоєному щиро розкаявся, відшкодував потерпілому збитки, на утриманні має двоє неповнолітніх дітей, в зв'язку  з чим постійно їздить на заробітки, пояснення захисника на підтримку доводів  своєї апеляції, який, зокрема, звернув увагу і на процесуальні порушення, допущені під час досудового слідства, думку  прокурора про законність та обґрунтованість вироку, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають задоволенню частково.

Висновки суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_2. у вчиненні злочину, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, повністю підтверджуються зібраними у справі та дослідженими в судовому  засіданні доказами.

Так, засуджений ОСОБА_2 як в ході досудового слідства, так і в суді  першої інстанції , а також і в апеляційному суді повністю визнав свою вину  і пояснив, що 15 вересня 2007 року він і ОСОБА_3. були на весіллі в с.Білогородка Ізяславського району. Там між ними виникла суперечка з вини ОСОБА_3, який почав його ображати. Оскільки образи з боку потерпілого мали місце і раніше,  біля 23 год. він пішов додому , взяв ножа , повернувся на весілля.  Коли ОСОБА_3. знову почав чіплятися до нього і вони вийшли на вулицю поговорити,  під час бійки він дістав з рукава ніж, яким  двічі вдарив потерпілого в лівий бік.

Потерпілий ОСОБА_3 підтвердив в місцевому суді, що 15 вересня 2007 року на весіллі в с.Білогородка  між ним та ОСОБА_2 виникла суперечка. Через деякий час після цього засуджений запропонував йому вийти .На вулиці ОСОБА_2 раптово наніс йому два  удари ножем в лівий бік. Захищаючись , він ударом відкинув засудженого від себе. Допомогу йому надав ОСОБА_5., який був неподалік, і  відвіз його в лікарню.

Свідок ОСОБА_5. підтвердив в суді показання потерпілого в тій частині, що саме засуджений першим наніс удар ОСОБА_3, після чого останній  ударом відкинув ОСОБА_2. і той втік з місця пригоди.

Ту обставину, що між засудженим та потерпілим ОСОБА_3. на весіллі  мав місце конфлікт і вони разом виходили на вулицю, підтвердив свідок ОСОБА_4

При огляді будинку засудженого  16 вересня 2007 року було виявлено та вилучено ніж (багнет) довжиною 24 см, яким, як пояснив при цьому ОСОБА_2, він наніс тілесні ушкодження ОСОБА_3 ( а.с.19).

Показання потерпілого узгоджуються з висновком судово-медичної експертизи, відповідно до якої виявлені у ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді ран в ділянці живота зліва та в лівій здухвинній ділянці, одна з яких проникає в черевну порожнину, виникли від дії гострого колючо-ріжучого предмету, яким міг бути ніж, можливо в строк та за обставин, вказаних обстежуваним, і  відносяться до категорії тілесних ушкоджень тяжкого ступеня тяжкості, як небезпечні для життя в момент спричинення (а.с.54-55).

З врахуванням  конкретних обставин справи, всіх зібраних по справі доказів в їх сукупності, колегія суддів вважає, що дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ст.121 ч.1 КК України як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень. Доводи апеляцій про те, що ОСОБА_2 перебував у стані необхідної оборони, є безпідставними, що сам засуджений фактично визнав  в апеляційному суді.

Враховуючи, що засуджений ОСОБА_2 свою вину визнав, у скоєному щиро розкаявся,  повністю відшкодував потерпілому матеріальну шкоду,  відповідно до довідки - характеристики від 27 червня 2008 року він позитивно характеризується за місцем проживання, одружений, на утриманні має двоє малолітніх дітей, є обмежено осудним, хворіє на розлади психіки та поведінки внаслідок перенесеної черепно-мозкової травми і потребує спостереження психіатра та невролога, а також враховуючи конкретні обставини справи , зокрема, неправомірну поведінку потерпілого, колегія суддів вважає можливим звільнення ОСОБА_2. від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів -

У х в а л и л а:

Апеляції засудженого ОСОБА_2. і захисника ОСОБА_1. задовольнити частково.

Вирок Ізяславського районного суду від 20 червня 2008 року щодо ОСОБА_2змінити.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2звільнити від відбування призначеного за ст.121 ч.1 КК України  покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 роки.

Зобов'язати ОСОБА_2. не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи, навчання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

ОСОБА_2. звільнити з-під варти негайно.

В решті вирок залишити без зміни.

Головуючий /підпис/

Судді /підписи/

Копія вірна:

Суддя апеляційного суду Хмельницької області                                                Л.М.Дуфнік