УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«22» листопада 2006 р.
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Декайла П.В.
Суддів - Демченко о.В., Коструби Г.І.
з участю прокурора Бурлаки Г.В.
представника потерпілої ОСОБА_1 ОСОБА_2
потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в М.Тернополі кримінальну справу за апеляціями ст.помічника прокурора М.Тернополя та представника потерпілої ОСОБА_1 ОСОБА_2 на вирок Тернопільського міськрайсуду від 2 серпня 2006 року, яким
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1, несудимий,
засуджений за ч.II ст. 121 КК України на 7 років позбавлення волі.
Цивільний позов потерпшої ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди задоволений. Стягнуто з засудженого ОСОБА_5 на її користь 11301.85 грн.
В позові потерпілої ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди у вигляді грошової компенсації до досягнення дитиною повноліття відмовлено за безпідставністю позовних вимог.
Цивільні позови про стягнення моральної шкоди на користь потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 задоволені частково, в розмірі 5 тис. грн. кожному.
Згідно вироку суду ОСОБА_5 засуджений за те, що 13 жовтня 2004р. біля 23 год:, познайомившись з гр.ОСОБА_7, вирішили розпити спиртне. Під час розпиття горілки на дитячому майданчику біля будинку АДРЕСА_1
Справа №11-357 Головуючий у 1 інстанції - Шміло В.І.
Категорія ч.2 ст. 121 КК України Доповідач - Коструба Г.І.
між ними виник конфлікт через те, що ОСОБА_7 почав вимагати з засудженого гроші на випивку, а коли той відмовився їх віддати, маючи намір йти додому, потерпілий наніс йому удар рукою в обличчя, від якого ОСОБА_5 впав, втративши свідомість.
Скориставшись нагодою, ОСОБА_7 сів на нього зверху та почав шукати по кишенях гроші, що він відчув, прийшовши до тями, і забрав таки в нього блокнот та гроші.
Коли ж ОСОБА_7 побачив в руках ОСОБА_5 ніж, яким вони нарізали закуску, накинувся на нього знову, повалив на землю та почав душити.
Побоюючись за своє життя, ОСОБА_5 умисно почав наносити потерпілому удари ножем в різні частини тіла, спричинивши при цьому тілесні ушкодження, які відносяться до тяжких, і від яких ОСОБА_7 невдовзі помер.
Смерть ОСОБА_7 настала внаслідок чисельних ножових поранень м"яких частин тіла з порушенням крупних судин ( підколінна артерія та вена), що призвели до зовнішньої кровотечі та обумовили масивну крововтрату, котра послужила безпосередньою причиною смерті.
В апеляціях:
- ст.помічник прокурора М.Тернополя просить вирок суду скасувати та постановити
новий, оскільки суд безпідставно перекваліфікував дії засудженого з ч.І ст.115 на
ч.ІІ ст. 121 КК України, хоча фактичні обставини справи свідчать про вчинення
останнім саме вбивства, а також призначив покарання, яке не відповідає ступеню
тяжкості вчиненого злочину, особі винного та обставинам , що пом"якшують і
обтяжують покарання.
Зокрема, в апеляції наголошується на те, що суд першої інстанції, перекваліфіковуючи дії засудженого на ч.2 ст. 121 КК України, послався на відсутність наміру ОСОБА_5 вбити потерпілого. Виявлені на тілі останнього тілесні ушкодження не є характерними при умислі на позбавлення життя, а були лише реакцією засудженого на протиправні дії потерпілого щодо нього.
В той же час суд не дав оцінки тим обставинам, що ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_7 тілесні ушкодження із застосуванням ножа, в тому числі як в голову так і у інші життєво важливі органи, що вказує на наявність у засудженого непрямого умислу на вбивство, а сама тривалість часу від спричинення тілесних ушкоджень до настання смерті для кваліфікації злочину за ч. 1 ст. 115 КК України значення немає.
Підставою для скасування вироку, на думку прокурора, є також немотивоване задоволення цивільного позову на суму 11301.85 грн., в той час як потерпіла ОСОБА_7 ставила питання про стягнення спричиненої матеріальної шкоди на суму 12621.69 грн;
- представник потерпілої ОСОБА_1 ОСОБА_2 також просить скасувати вирок суду та постановити свій вирок, оскільки в діях засудженого є склад злочину, передбачений ч.І ст.115, а не ч.П ст.121 КК України, як зазначив суд у своєму вироку, про що свідчать, зокрема, показання підсудного на досудовому слідстві, які є нелогічними, непослідовними, суперечливими щодо нападу на нього потерпілого, від якого він змушений був захищатись, і які спростовуються здобутими по справі доказами.
Так, на тілі ОСОБА_7 відсутні будь-які сліди, характерні для самозахисту чи самооборони.
Матеріалами справи версія засудженого про його пограбування потерпілим також не знайшла свого підтвердження.
При вирішенні питання про відшкодування моральної та матеріальної шкоди суд також допустився помилки.
Так, при вирішенні питання щодо стягнення матеріальної шкоди, понесеної у вигляді витрат на ритуальні послуги, судом не врахована сума 1319.14 грн. і не мотивовано, чому саме, хоча вона підтверджується документально.
Щодо стягнення моральної шкоди в сумі 15 тис. грн. на трьох потерпілих, то ця сума є занадто мізерною, враховуючи, що родичам загиблого спричинені важкі моральні та фізичні страждання вбивством єдиного сина та брата.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який підтримує свою апеляцію, думку представника потерпілої ОСОБА_1, який просить скасувати вирок суду і постановити новий, думку потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які підтримали апеляцію представника потерпілої ОСОБА_2, а також пояснення засудженого ОСОБА_5 про відсутність в нього наміру на вбивство, ознайомившись з матеріалами справи і доводами апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають до часткового задоволення.
Як вбачається із змісту ст.367 КПК України щодо підстав для скасування або зміни вироку чи постанови такими підставами є :
2) невідповідність висновків суду, викладених у вироку ( постанові), фактичним
обставинам справи, зокрема, тому, що у мотивувальній частині вироку суд
обґрунтовує рішення, яке буде викладене ним у резолютивній частині, і воно
повинно відповідати резолютивній частині. Недодержання даної вимоги є
підставою до скасування рішення суду в зв"язку з невідповідністю висновків
фактичним обставинам справи.
Визнаючи ОСОБА_5 винним в умисному заподіянні ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили смерть потерпілого, і кваліфікуючи його дії за ч.П ст. 121 КК України, суд допустив у вироку істотні суперечності.
Так, у вироку зазначено, що ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_7 тілесні ушкодження в той час, коли останній , поваливши підсудного на землю, став його душити.
Побоюючись за своє життя, він наніс йому ряд ножових поранень, від яких потерпілий помер.
І далі у вироку зазначено, що ОСОБА_5 вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, яке спричинило смерть потерпілого.
Отже, визнавши ОСОБА_5 винним в умисному злочині, передбаченому ч.2 ст. 121 КК України, суд в мотивувальній частині послався на ознаки злочину, вчиненого при перевищенні меж необхідної оборони.
Враховуючи те, що внаслідок такої суперечності у вироку неможливо дійти певного висновку, за який саме злочин засуджено винного, даний вирок підлягає до скасування з направленням справи на новий судовий розгляд.
При новому розгляді справи суду необхідно відповідно до вимог закону всебічно і повно перевірити обставини справи і залежно від встановленого вирішити питання про відповідальність ОСОБА_5, а в разі визнання його винним в тяжкому або особливо тяжкому злочині правильно кваліфікувати його дії та призначити покарання, яке б відповідало вчиненому і даним про особу винного, оскільки, дійшовши висновку про вчинення ОСОБА_5 умисного злочину, в тому числі у стані алкогольного сп"яніння, міськрайсуд призначив засудженому покарання, яке не можна визнати справедливим через його м"якість.
Крім того, в порушення вимог ст.328 КПК України щодо розв'язання цивільного позову суд, зазначивши, що цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 слід задовольнити повністю, стягнув на її користь лише 11301.85 грн., в той час як позов нею був пред"явлений на суму 12620.99 грн., та не мотивував це своє рішення.
Непереконливим є і рішення суду стосовно стягнення на користь трьох потерпілих внаслідок загибелі сина та брата 15 тис. грн. моральних збитків, оскільки суд не в повній мірі врахував моральні та фізичні страждання потерпілим незаконними діями засудженого, їх тривалість та інтенсивність.
Керуючись ст.ст.365, 367, 369, 372 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляції ст.помічника прокурора М.Тернополя, представника потерпілої ОСОБА_1 ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Тернопільського міськрайсуду від 2 серпня 2006 р. відносно ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.
Головуючий
Судді