АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

          УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

"26" грудня 2006 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого Козака І.О.

Суддів: Бахметової В.Х, Зварича С.Б.

при секретарі Стець І.В.

з участю ОСОБА_1.ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 18 вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики в сумі 24000 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 18 вересня 2006 року позов задоволено. Постановлено стягнути з ОСОБА_1. в користь ОСОБА_2. 24000 грн. боргу, 240 грн., судового збору, 500 грн. за проведення експертизи, всього на суму 24740 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення суду, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що суд неповно з'ясував всі обставини справи,порушив норми процесуального права.

В судовому засіданні ОСОБА_1. апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на обставини викладені в ній.

Справа №22-1158                                          Головуючий у 1 -й інстанції - Процько Я.В.

Категорія - інші                                              Доповідач - Бахметова В.Х.

ОСОБА_2. не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає, що рішення суду 1 інстанції є законним, відповідає матеріалам справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 до задоволення не підлягає виходячи з слідуючих підстав.

Задовольняючи позов ОСОБА_2. про стягнення з ОСОБА_1 24000 грн. боргу, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами був укладений договір позики і останній в зазначений термін не повернув борг.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду 1 інстанції, оскільки він грунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам закону.

Згідно вимог ст. ст. 1046,1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики)

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи а саме розписки, що ОСОБА_1. позичив 28.01.2002 року у ОСОБА_2. гроші в сумі 24000 грн., які зобов'язувався повернути до 1 грудня 2002 року. У зазначений термін ОСОБА_1. не повернув позику.

Твердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, що підпис на розписці не його є безпідставними,суперечать матеріалам справи.

Згідно висновку почеркознавчої експертизи № 1032 від 31 липня 2006 р. вбачається, що підпис на розписці від 28.01.2002 р. вчинений саме ОСОБА_1.

При вказаних обставинах колегія суддів вважає,що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1.,а тому рішення суду 1 інстанції слід залишити без змін.

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 18 вересня 2006 року залишити без змін.

/Ухвала набирає законнії сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.