Справа № 22ц-107/2007 р.                                   Головуючий у 1 інст. - Карнаух A.С.

Доповідач - Литвшнеико І.B.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

5 січня 2007 року   Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - Бойко О.В.

суддів - Литвиненко І.В., Шевченко В.М.

при секретарі - Пільгуй Н.В.

з участю ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Чернігівського районного суду від 08 грудня 2006 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства „Обрій" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

встановив;

В грудні 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому

просила стягнути з ВАТ „Обрій" на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08.04.2006 року по день фактичного розрахунку 27.10.2006 року в сумі 3463 грн.36 коп.

Ухвалою судді Чернігівського районного суду від 08 грудня 2006 року у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_1 було відмовлено на підставі п.2 ч.2 ст.122 ЦПК України, оскільки є рішення суду, що набрало законної сили у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначену ухвалу судді і постановити нову ухвалу про відкриття провадження у справі, посилаючись що їй безпідставно відмовлено у прийнятті її позовної заяви, оскільки в даному випадку мова йде про інший предмет спору, і вона просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку зовсім за інший період.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає  частковому  задоволенню,   а  ухвала  судді   є  незаконною,  підлягає скасуванню у зв'язку з порушенням норм процесуального права.

Відмовляючи у відкритті провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1, суд виходив з того, що є рішення суду, яке набрало законної сили у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Такий висновок судді не можна визнати обґрунтованим.

За матеріалами справи встановлено, що рішенням Чернігівського районного суду від 12 травня 2006 року з ВАТ „Обрій" на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість по заробітній платі та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.02,2006 року по 07.04.2006 року і у відшкодування моральної шкоди 100 грн.

Звертаючись до суду з позовом у грудні 2006 року, позивачка ОСОБА_1 посилалась /на те, що відповідачем ВАТ „Обрій" рішення суду від 12 травня 2006 року було виконано лише 27.10.2006 року, а тому просила стягнути з ВАТ „Обрій" середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14.02.2006 року по 27.10.2006 року, тобто вимоги до відповідача заявлені з інших підстав, а тому відмова у відкритті провадження у справі з підстав п.2 ч.2 ст.122 ЦПК України є безпідставною.

За таких обставин, ухвала судді не може бути визнана законною і обґрунтованою, так як порушено процесуальний закон. Ухвала підлягає скасуванню з направленням матеріалів справи до суду першої інстанції для вирішення питання про можливість відкриття провадження у справі, оскільки це питання відноситься до компетенції суду першої інстанції.

Керуючись ст.-ст. 303, 307, 312, 313-314, 315, 317, 325 ЦПК України, апеляційний суд, -

ухвалив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу судді Чернігівського районного суду від 08 грудня 2006 року -скасувати, матеріали справи повернути до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала набуває чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України впродовж двох місяців з дня набуття нею законної сили.