АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
________________________________________________ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ___
Справа № 22-5640/06 р. Голов. 1 інст.- Шильнов М. О.
Доповідач - Белинчук Т. Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року грудня місяця 18 дня, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим, в складі:
Головуючого, судді Панкова М. В., Суддів Ісаєва Г. А.,
Белинчук Т.Г.,
При секретарі Бахтагарєєвій М. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Третього міського поліклінічного об'єднання м Сімферополя, третя особа ОСОБА_2 про поновлення на роботі і стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду міста Сімферополя АР Крим від 02 червня 2006 року, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Третього міського поліклінічного об'єднання м. Сімферополя, третя особа ОСОБА_2 про поновлення на роботі і стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Свої вимоги мотивує тим, що з 09 вересня 1985 року вона працювала на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1в Третьому міському поліклінічному об'єднанні м. Сімферополя. Наказом НОМЕР_1 від 09 лютого 2005 року звільнена з роботи за п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогул без поважної причини. Вважає своє звільнення незаконним, тому що в період чергової відпустки з 14 по 31 грудня 2004 року з 21 по 27 грудня 2004 року була хвора, 1-3 та 7-9 січня 2005 року були неробочими днями, тому ці дні не повинні враховуватися при продовженні відпустки через хворобу. Вважає причиною звільнення неприязні відносини з адміністрацією.
Рішенням Залізничного районного суду міста Сімферополя АР Крим від 02 червня 2006 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_1
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення по суті позовних вимог. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог статті 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Постановляючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка скоїла прогул 11 та 12 січня 2005 року, та приймаючи до уваги, що на протязі 2004 року вона мала три дисциплінарних стягнення, то стягнення у виді звільнення за два дні прогулу відповідає вимогам чинного законодавства про накладення такого виду стягнення.
З даними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону і підтверджені зібраними по справі доказами.
Відповідності до ст. 78 КЗпроП України, дні тимчасової непрацездатності працівника, засвідчені у встановленому законом порядку, у щорічні відпустки не враховуються.
Згідно ст. 78-1 КЗпроП України, святкові і неробочі дні при визначенні тривалості щорічних відпусток не враховуються.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 Знаходилася в трудових стосунках з 3 міським поліклінічним об'єднанням, працюючи на посаді дільничного лікаря-терапевта.
З 14 по 31 грудня 2004 року ОСОБА_1 було надано щорічну відпустку. У період відпустки з 21 по 27 грудня 2004 року, тобто 7 днів позивачка була непрацездатна, що підтверджується лікарняним листом. Адміністрацією лікарні на період хвороби позивачки, відпустку було продовжено на 7 днів, тобто до 10 січня 2005 року.
ОСОБА_1 приступила до роботи 13 січня 2005 року, що нею підтверджено у судовому засіданні.
Наказом НОМЕР_1 від 09 лютого 2005 року ОСОБА_1 була звільнена з роботи
на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогул 11 та 12 січня 2005 року без поважної
причини. Звільнення позивача погоджене з профкомом.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що святкові і неробочі дні не продовжують період тимчасової непрацездатності, у зв'язку з чим з і урахуванням дів непрацездатності позивачка повинна була приступити до роботи 11 січня 2006 року.
При зазначених обставинах, суд дійшов висновку, що з урахуванням тимчасової
непрацездатності, позивач повинна була приступити до роботи 11 січня 2005 року.
У зв'язку з викладеним, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не знайшли
свого підтвердження у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим не
можуть бути взяті до уваги.
Судом правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та докази якими вони підтверджуються, правовідносини, та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і постановлено рішення по справі на підставі доказів, наданих особами в порядку правил ЦПК України.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, що в силу ст.З08 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 308, 315, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Залізничного районного суду міста Сімферополя АР Крим від 02 червня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.