ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" вересня 2014 р.Справа № 916/2046/14
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Єрмілова Г.А.,
Суддів: Воронюка О.Л., Лашина В.В.
(склад судової колегії сформовано розпорядженням голови суду №1915 від 13.08.2014р.)
при секретарі судового засідання Кубік О.В.
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився, про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином;
від відповідача - Єлісєєвої А.В., за довіреністю №3 від 08.01.2014р.
від ІІІ особи - Предоляк Н.Ю., за довіреністю №31-4/9 від 11.03.2014р.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "АП Овідіопольвино"
на рішення господарського суду Одеської області від 28.07.2014 р.
у справі №916/2046/14
за позовом: ТОВ "АП Овідіопольвино"
до Регіонального відділення ФДМУ по Одеській області
за участю ІІІ особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерства аграрної політики на продовольства України
про зобов'язання підписати договір про внесення змін до договору оренди
Відповідно до ст.44 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2014року ТОВ „АП Овідіопольвино" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про зобов'язання відповідача - Регіонального відділення ФДМУ по Одеській області підписати договір про внесення змін до укладеного поміж сторонами договору оренди цілісного майнового комплексу Державного малого підприємства „Овідіопольський винзавод" від 30.05.2003 р., доповнивши п.10.1 цього договору оренди реченням такого змісту: „Продовжити термін дії цього договору до 30.05.2019 р. включно".
Позовні вимоги обґрунтовані приписами ст..17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст..285 ГК України,ст..ст.651,777 ЦК України. Позивач вказував на те, що відповідач безпідставно відмовляється від продовження орендних відносин, не дивлячись на наявність у ТОВ „АП Овідіопольвино" переважного права на укладення договору оренди на новий термін, адже позивачем належним чином виконувались взяті на себе зобов'язання за договором, у т.ч. своєчасно і в повному обсязі перераховувались орендні платежі, соціальні виплати та податки, поліпшувалось орендоване майно, виконувались всі вимоги та розпорядження Міністерства аграрної політики та продовольства України (як органу управління державним майном) та Регіонального відділення ФДМУ по Одеській області.
Рішенням господарського суду Одеської області віл 28.07.2014р. (суддя Лічман Л.В.) в задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що Міністерство аграрної політики та продовольства України у встановлений законодавством термін проінформувало орендаря державного майна відносно наявності у нього наміру використовувати це майно для власних потреб. Відтак, умови, за яких ТОВ "АП Овідіопольвино" могло б реалізувати встановлене ч.3 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» переважне право на укладення договору оренди на новий строк, не настали.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ТОВ "АП Овідіопольвино" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення від 28.07.2014р. скасувати, а позов задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
- ТОВ "АП Овідіопольвино" належним чином виконувало умови договору оренди від 30.05.2003р., і це підтверджується належними доказами, що містяться в матеріалах справи. Однак ці обставини, в порушення п.4.3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" № 12 від 29.05.2013 р., не знайшли відображення в оскарженому рішенні;
- господарським судом не були досліджені обставини, пов'язані з наміром власника використовувати орендне майно для власних потреб,а власником, відповідно, не було надано ніяких доказів, що могли б підтверджувати цей намір.
В письмових поясненнях стосовно апеляційної скарги Міністерство аграрної політики та продовольства України проти її доводів та вимог заперечує та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду від 28.07.2017р. без змін, з огляду на те, що власник державного майно неодноразово висловлював свою позицію щодо наміру використовувати цілісний майновий комплекс для власних потреб. Тому, правові підстави для зобов'язання відповідача пролонгувати договір оренди після закінчення його дії відсутні.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача пояснила, що вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з огляду на належне виконання орендарем обов'язків по спірному договору оренди.
08.09.2014р. до Одеського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із перебування представника ТОВ "АП Овідіопольвино" у відпустці з 15.09.2014р. по 30.09.2014р.
Зазначене клопотання залишається судовою колегією без задоволення з огляду на приписи ст..28 ГПК України, яка не обмежує кількість осіб, які можуть за довіреністю представлять інтереси сторін в господарських судах. Тобто, позивач, який був заздалегідь повідомлений про час ті місце проведення судового засідання,не був позбавлений можливості направити в судове засідання апеляційної інстанції іншого уповноваженого представника.
11.09.2014р. до суду від ІІІ особи - Міністерства аграрної політики та продовольства України надійшло клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно позивача, розташоване за адресою: 67700, Одеська обл.., смт.Овідіопіль, вул.. Залізнична, 56, та орендоване державне майно - цілісний майновий комплекс державного малого підприємства «Овідіопольський винзавод», розташоване за цією ж адресою, до підписання сторонами спірного договору оренди акту приймання-передачі державного майна.
При вирішенні цього клопотання судова колегія враховує положення ст.66 ГПК України, відповідно до якої заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду, ст..21 ГПК України, яка визначає, що сторонами у судовому процесі є позивач та відповідач, а також п.1 Постанови Вищого господарського суду України від 26.12.2011, № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", в якому зазначено, що клопотання про забезпечення позову може бути подано також третіми особами, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, оскільки ці особи користуються правами позивача у процесі (частина третя статті 26 ГПК), і наведений у статті 66 ГПК перелік осіб, які вправі порушувати питання про забезпечення позову є вичерпними.
Міністерство аграрної політики та продовольства України виступає у цій справі у якості ІІІ особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Тому, з огляду на процесуальний статус цієї особи, клопотання про забезпечення позову залишається судовою колегією без задоволення.
Заслухавши пояснення представників відповідача та ІІІ особи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.05.2003 р. поміж Регіональним відділенням ФДМУ по Одеській області (орендодавець) та ТОВ „АП Овідіопольвино" (орендар) укладено договір оренди цілісного майнового комплексу Державного малого підприємства „Овідіопольський винзавод", на виконання умов якого на три роки орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: Одеська область, смт. Овідіополь, вул. Залізнична, 56.
Додатковими угодами від 29.05.2006р. та від 28.4.2009р. строк дії договору продовжувався до 30.05.2009 р. та до 30.05.2014 p.
Листом №505 від 19.12.2013р. ТОВ „АП Овідіопольвино" звернулось до орендодавця з листом, в якому просило продовжити термін дії договору оренди ще на 5 років, а саме до 30.05.2019р.
На підставі цього листа, 20.12.2013р. Регіональне відділення ФДМУ по Одеській області звернулось до власника орендованого державного майна із заявою щодо надання висновків стосовно можливості продовження дії вказаного договору на новий строк.
У відповідь (лист №37-27-4-15/1457 від 05.02.2014р.) Міністерство аграрної політики та продовольства України повідомило сторони договору оренди про небажання продовжувати строк його дії та намір використовувати вказане майно для власних потреб, і запропонувало розпочати процедуру повернення у користування держави належного їй майна.
Листами №37-27-4-15/5042 від 15.04.2014р. та №37-27-4-7/6785 від 15.05.2014р. міністерство, у відповідь на повторні звернення фонду щодо пролонгації договору оренди від 03.05.2003р. за №07-05-01035 від 05.02.2014р. та №10-16-5628 від 08.05.2014р.), повідомило про незмінність позиції, викладеної у листі від 05.02.2014р.
22.05.2014 р. Регіональне відділення ФДМУ по Одеській області надіслало на адресу ТОВ „АП Овідіопольвино" лист № 11-05-02393, в якому йдеться про те, що Фондом державного майна України прийнято рішення щодо повернення цілісного майнового комплексу органу управління - Міністерству аграрної політики на продовольства України, і запропоновано орендарю розпочати відповідну роботу та направити до регіонального відділення кандидатуру до складу Комісії по розмежуванню і оцінці вартості майна ЦМК ДМП «Овідіопольский винзавод».
Зазначене зумовило звернення ТОВ "АП Овідіопольвино" з позовом про зобов'язання Регіонального відділення ФДМУ по Одеській області підписати договір про внесення змін до укладеного поміж сторонами договору оренди від 30.05.2003р.
Проаналізувавши заявлені позивачем вимоги, судова колегія вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке.
Частиною 3 ст.17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 р. № 2269-XII (із змінами) визначено, що після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.
За змістом статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється(п.4.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" № 12 від 29.05.2013 р.).
У даному випадку , в матеріалах справи містяться належні докази того, що власник державного майна більш ніж на 3 місяці повідомив ТОВ "АП Овідіопольвино" про відсутність наміру пролонгації спірного договору оренди для використання орендного майно за власним бажанням, і послідовно дотримувався цієї позиції, що цілком узгоджується із вимогами законодавства, що регулює правовідносини оренди державного майна.
Крім того, на дату закінчення договору оренди від 30.05.2003р. мали місце заперечення безпосередньо орендодавця (Регіонального відділення ФДМУ по Одеській області)щодо продовження терміну дії договору (лист №11-05-02393 від 22.05.2014р.), що також відповідає положенням цивільного законодавства.
Доводи ТОВ "АП Овідіопольвино" щодо наявності у нього переважного права на укладення договору оренди на новий термін не можуть бути прийняті до уваги, оскільки матеріали справи не містять ніяких доказів того, що Міністерство аграрної політики та продовольства України має намір або вчиняє певні дії з укладення договору оренди вин заводу з іншою особою. Тобто, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що умови, за яких ТОВ „АП Овідіопольвино" могло б реалізувати це право, не настали.
Так само відхиляються доводи позивача щодо належного виконання ним обов'язків по договору від 30.05.2003р., та здійснення поліпшення орендованого майна, оскільки вони не можуть впливати на оцінку правовідносин, що склалися поміж учасниками спору, у випадку, коли власник майна не бажає продовжувати строк дії договору оренди з підстав, визначених ч.3 ст.17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна".
Крім того, судова колегія враховує встановлене ст..319 ЦК України право власника володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном на власний розсуд.
Зазначене спростовує доводи апеляційної скарги про те, що Міністерство аграрної політики та продовольства України зобов'язано було надати докази , які однозначно свідчать про такий намір. Крім того, Закон України „Про оренду державного та комунального майна" відповідних застережень не містить.
Отже, враховуючи, що доводи апеляційної скарги правильних висновків суду першої інстанції не спростовують, підстав для скасування рішення суду від 28.07.2014р. не вбачається.
Керуючись ст. ст.85, 99, 101,103,105 ГПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ТОВ "АП Овідіопольвино" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Одеської області від 28.07.2014р. у справі №916/2046/14 - без змін.
Повний текст постанови складено 18.09.2014р.
Головуючий суддя Єрмілов Г.А.
Суддя Воронюк О.Л.
Суддя Лашин В.В.