ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Господарський суд Чернігівської області
________________________________________________________________________________________________
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-99-18, факс 7-44-62
ПОСТАНОВА
"13" липня 2006 р. Справа № 6/161р
13 липня 2006р., 10 годин 10 хв., м. Чернігів справа №6/161р
Господарський суд Чернігівської області у складі:
судді Блохіної Ж.В.
при секретарі Сороці Я.Є.,
за участю представників
позивача: Нітченко Ю.В., довіреність №30681/10/10-010 від 30.12.06,
відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
позов Державної податкової інспекції у м. Чернігові,
м. Чернігів, вул. Кирпоноса, 28
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про припинення підприємницької діяльності та спонукання
виконати певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Державною податковою інспекцією у м. Чернігові подано позов до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про припинення підприємницької діяльності та зобов'язання відповідача для здійснення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності вчинити дії, передбачені ч. 9, 11 ст. 47 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”.
Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання 13.07.2006р., про що свідчить повідомлення про вручення №НОМЕР_1, проте у судове засідання не з'явився, заперечення на позов не надав.
Суд вирішує справу на основі наявних доказів на підставі ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
В силу п. 17 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органам державної податкової служби надано право звертатися у передбачених законом випадках до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до ст. 51 Господарського кодексу України підприємницька діяльність припиняється на підставі рішення суду у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законом.
Згідно зі ст. 239 Господарського кодексу України до таких санкцій, зокрема, віднесено скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання.
Частиною 1 ст. 247 Господарського кодексу України передбачено, що у разі здійснення суб'єктом господарської діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації. Скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду, що є підставою для ліквідації даного суб'єкта господарювання відповідно до статті 59 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
ОСОБА_1 зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької діяльності Деснянською районною радою м. Чернігова 01.06.2001р. та перебуває на обліку в ДПІ у м. Чернігові з 01.06.2001р.
У відповідності з вимогами чинного законодавства, зокрема ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991р. №1251-ХІІ, платник податків зобов'язаний вести бухгалтерський облік, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Як вбачається із матеріалів справи, Відповідач не подає до органів державної податкової служби декларацій та інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів з третього кварталу 2003 року, тобто більше року, що підтверджується актом, складеним працівниками ДПІ у м. Чернігові.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців” від 05.01.2004р. № 755-ІV (надалі -Закон № 755-ІV), неподання фізичною особою-підприємцем протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону, є підставою для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності такої особи.
Підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця є, зокрема, неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності.
Згідно ст. 52 вказаного Закону суд, який постановив рішення щодо відміни державної реєстрації, припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про відміну державної реєстрації фізичної особи-підприємця.
Частиною 3 статті 46 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” від 15.05.2003р. № 755-IV передбачено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Згідно ч.9 ст.47, ч.5 ст.49 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців” від 15.05.2003р. № 755-IV для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації подає державному реєстратору особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи:
- заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням;
- свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця;
- довідку відповідного органу державної податкової служби про зняття фізичної особи - підприємця з обліку як платника податків;
- довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про зняття з обліку;
- довідки відповідних органів фондів соціального страхування про зняття з обліку.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Припинити підприємницьку діяльність Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_2).
3. Фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1, АДРЕСА_1, подати державному реєстратору документи, передбачені п.9 ст. 47 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
5. Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
6. В день набрання постановою законної сили направити її копію державному реєстратору -Чернігівській міській раді, м. Чернігів, вул. Шевченка, 9.
Суддя Ж.В.Блохіна