ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

19.01.2009                                                                                       Справа№  2-75/08

 

          Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів  :

головуючого                                          Логвиненко А.О. (доповідач)

суддів:                                                Головко В.Г., Стрелець Т.Г.

при секретарі судового засідання       Ревковій Г.О.

з участю представників сторін :

позивача - ОСОБА_2 ОСОБА_3

відповідача -Тимофєєва Н.І., Вовк В.А.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду                  м. Дніпропетровська від 3.10.2008р. по справі  

за позовом       ОСОБА_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Марс”, м. Дніпропетровськ

з участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4

про визнання права власності, стягнення моральної шкоди та виділ майна в натурі

 

        В С Т А Н О В И В :

 

    21.03.2005р. до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшов позов ОСОБА_1 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Марс” (далі ТОВ “Марс”) вартості частини майна та прибутку і відшкодування моральних збитків.

     Під час розгляду справи позивач неодноразово уточнював позовні вимоги (т1 а.с.27-29, т2 а.с.6-8) і в остаточній редакцій позову просив визнати за ним право власності на 12% домоволодіння -торгівельного центру, розташованого за адресою : АДРЕСА_1 та просив виділити вказане майно йому в натурі. В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначив, що він був учасником ТОВ “Марс”. У 2003р. його було виключено зі складу учасників, але належну позивачеві частку у статутному фонді товариства виплачено не було. Оскільки ТОВ “Марс” не займається господарською діяльністю та не має грошових коштів, позивач просив виділити йому зі складу торгівельного комплексу, що належить товариству на праві власності, приміщення, які складають 12% зазначеного домоволодіння. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача моральні збитки в розмірі 10000гр.

     

    Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 3.10.2008р. (суддя  Антонюк О.А.) в задоволенні позову відмовлено.

    Не погодившись з рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення та задовольнити позовні вимоги. При цьому апелянт послався на те, що помилковими є висновки суду про те, що ОСОБА_1 не було внесено до статутного фонду товариства відповідної частки та про те, що позивач не має права вимагати виділення йому майна в натурі.

    У своєму відзиві відповідач зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим.

   

    Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Судом першої інстанції повно та всебічно досліджено матеріали справи, правильно встановлено фактичні обставини, яким дана належна правова оцінка, а висновки суду ґрунтуються на залучених до справи доказах та відповідають приписам закону. При цьому колегія суддів враховує таке.

    З матеріалів справи вбачається, що у вересні 2002р. ОСОБА_1 увійшов до складу учасників ТОВ “Марс”, при цьому його частка складала 12% статутного фонду товариства. Станом на травень 2003р. до складу учасників ТОВ “Марс”, крім позивача, входили ОСОБА_5 та ОСОБА_4 частки яких складали відповідно 23% та 65% статутного фонду (т1 а.с.11-14,18-20).

    Рішенням загальних зборів товариства від 12.05.2003р. ОСОБА_1 виключено зі складу учасників, а його частку передано ОСОБА_4 (т1 а.с.21-22). Законність вказаного рішення загальних зборів ОСОБА_1 у передбачений законом спосіб не оскаржував.

 

    Відповідно до приписів ст.54,64 Закону України “Про господарські товариства” (в редакції Закону, що діяла як на час виключення позивача, так і на час розгляду справи в суді) при виключенні учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

    Аналогічні положення щодо порядку та форми виплати вартості частки товариства містяться у ст.148 ЦК України та ст.4.5 Статуту ТОВ “Марс” (т1 а.с.8).

 

    Таким чином, внаслідок виключення зі складу учасників товариства, у ОСОБА_1 виникло право вимагати виплати вартості частини майна товариства, пропорційній його частці у статутному фонді (у поточній редакції Закону - у статутному (складеному) капіталі).

    З огляду на відсутність згоди відповідача повернути вклад в натуральній формі, вимоги ОСОБА_1 про виділенні йому в натурі об'єктів нерухомості не ґрунтуються на законі, а тому висновок суду першої інстанції про те, що позивачем обрано непередбачений законом спосіб захисту своїх інтересів є правильним та таким, що відповідає матеріалам справи.

 

    Викладене унеможливлює задоволення позову в частині виділення спірного майна в натурі та визнання за позивачем права власності на нього.

 

    Безпідставним є посилання апелянта на те, що товариство не має грошових коштів для виплати вартості вкладу, оскільки вказана обставина не змінює положень діючого законодавства щодо порядку та форми виплати вартості частки товариства.

 

    Оскільки дії відповідача, який відмовився задовольнити вимоги ОСОБА_1 про повернення вкладу у натуральній формі, не суперечать чинному законодавству, у відповідності до приписів ст. 1167 ЦК України, вимоги про відшкодування моральної шкоди також задоволенню не підлягають.         

 

    Колегія суддів не входить в обговорення питання щодо безпідставного залучення до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 Хоча позовні вимоги, у тому вигляді, які їх сформовано у позовній заяві, не впливають на права або обов'язки ОСОБА_4, але апеляційна інстанція позбавлена можливості змінювати склад учасників судового процесу та виключити останню з їх складу.

 

    Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає передбачених ст.104 ГПК України підстав для скасування чи зміни рішення суду.

   

    Керуючись ст. 101, 103 -105 ГПК України суд, -

 

 

 

 

 

 

 

 

 

П О С Т А Н О В И В :

 

    Апеляційну скаргуОСОБА_1залишити без задоволення, а рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 3.10.2008р. -без змін.

 

  

 

    Головуючий                                                                                                    А.О. Логвиненко

 

    Суддя                                                                                                                     В.Г. Головко

 

Суддя                                                                                                                  Т.Г. Стрелець

Постанову оформлено у відповідності до вимог ст.84 ГПК України 22.01.2009р.