ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2006 р.                                                                               Справа №  10/93

За позовом Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці

до відкритого акціонерного товариства “Авіакомпанія “Буковина”, м. Чернівці

про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 71335,43 грн.

Суддя       Т.І. Ковальчук

За участю представників:

Від позивача –Чорней Т.В., завідуюча юридичним сектором, дор. № 526/01 від 01.02.2006 р.

Від відповідача –Гречанюк Р. С., юрисконсульт, дов. № 34.5-414 від 12.07.2006 р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості  по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 48275,87 грн. за березень-квітень 2006 р.

Ухвалою від 02.06.2006 р. справу до розгляду в судовому засіданні призначено на 22.06.2006 р. за участю представників сторін, від відповідача витребувано пояснення на позов.

У судовому засіданні 22.06.2006 р. представник позивача звернувся з клопотанням про збільшення позовних вимог до суми 71335,43  грн., яке згідно з ч. 1 ст. 51 КАС України прийняте судом.

Позовні вимоги з урахуванням клопотання про збільшення позовних вимог обґрунтовані тим, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообов’язкове держане пенсійне страхування і має заборгованість по внесках за березень-травень 2006 року в сумі 71335,43  грн. згідно з даними обліку розрахунків суми страхових внесків за вказаний період.

Відповідач надав відзив, у якому позов визнав,  пояснив, що заборгованість виникла в зв’язку з арештом його розрахункового рахунку виконавчою службою.

Ухвалою від 22.06.2006 р. розгляд справи в судовому засіданні відкладався на 13.07.2006 р. за клопотанням представника відповідача для надання доказів перерахування внесків позивачу.

В судовому засіданні 13.07.2006 р. представник позивача позов підтримав в частині стягнення боргу за травень 2006 року.

Представник відповідача позов визнав, пояснив, що заборгованість по страхових внесках за березень та квітень 2006 року вже сплачено, борг за травень буде сплачено найближчим часом.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судовим розглядом справи встановлено, що згідно з поданими відповідачем позивачу розрахунками суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за березень, квітень та травень 2006 р., відповідач зобов’язаний сплатити 71335,43 грн. внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується також актом від 21.06.2006 р. (а.с. 6,7,13,15).

Вказану суму в установлені строки відповідач не сплатив, у зв’язку з чим позивачем було сформовано і направлено відповідачу вимоги про сплату боргу від 25.04.2006 р. № Ю-178,  від 24.05.2006 р. № Ю-215 та від 21.06.2006 р. № 236, наявними у справі доказами засвідчується отримання цих вимог відповідачем (а.с. 8,9,14).

З наданих відповідачем копій платіжних доручень вбачається, що на день розгляду справи в рахунок погашення заборгованості по страхових внесках відповідачем сплачено 48298,45 грн., залишок боргу складає 23036,98 грн. (а.с. 27-31).

01 січня 2004 року за винятками, зазначеними у Прикінцевих положеннях, набув чинності Закон України “Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування”, який визначає, зокрема, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування в Україні.

Згідно зі статтями 1 та 14  Закону України “Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування” (далі Закон № 1058-ІV) страхувальниками є роботодавці –зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від  форми власності, виду діяльності та господарювання.

У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 17 Закону № 1058-ІV страхувальник зобов’язаний  нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно з частиною 2 статті 106 Закону № 1058-ІV суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених статтею 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

У відповідності до частини 3 статті 106 Закону № 1058-ІV у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього штрафною санкцією, включеною до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після  отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається у встановленому законом порядку  і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

З урахуванням часткового погашення відповідачем боргу станом на день розгляду справи, задоволенню підлягають вимоги в частині несплаченої суми заборгованості в розмірі 23036,98 грн.

Судовий збір належить стягнути з відповідача на користь держави пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 98, 160-163, п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Авіакомпанія Буковина” (м. Чернівці, вул. Чкалова,30, р/р  № 26003301825074 в ЧФ “Промінвестбанк”, код 22838502):

-          на користь Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці  (м. Чернівці, вул. Головна 245, р/р 256093013757 в ЧОУ ВАТ “Державний ощадний банк України”, код 21430549) 23036,98 грн. боргу по страхових внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

-          в доход Державного бюджету України 230,37 грн. судового збору.

3. З набранням постановою законної сили видати виконавчі листи.  

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративого судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  КАС України,  постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У  разі  подання  апеляційної скарги судове рішення,  якщо його  не  скасовано,  набирає  законної  сили   після   закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо  строк  апеляційного  оскарження  буде поновлено,  то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 КАС України -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена в повному обсязі, проголошена і підписана 13 липня 2006 року.

Суддя

Т.І.Ковальчук