ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10:30год. 08 червня 2010 року м. Чернівці Справа № 2а-136/10/2470

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Ковтюк В.О.

при секретарі судового засідання Павлюку А.Г.

за участю :

представників позивача - Кондревій К.Г., Макаренка Р.С.

представника відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Контрольно-ревізійне управління в Чернівецькій області до Міське комунальне підприємство "Реклама" про виконання вимог КРУ, суд -

В С Т А Н О В И В :

Контрольно-ревізійне управління в Чернівецькій області (позивач) звернулося з адміністративним позовом (з урахуванням уточнених позовних вимог) до міського комунального підприємства «Реклама» (відповідача) про виконання вимог КРУ у Чернівецькій області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що працівниками позивача 23.02.09р. проведено ревізію фінансово-господарської діяльності відповідача за період з 01.01.2007 року по 01.01.2009 року в ході якої встановлено ряд порушень.

Позивачем на виконання вимог чинного законодавства листами від 20.03.2009 №24-05-10/1587 на адресу відповідача надіслані вимоги про усунення виявлених ревізією порушень фінансової дисципліни, однак на даний час не забезпечено виконання вимог щодо відшкодування коштів, виділених Чернівецькою міською радою, цільового фонду за відсутності потреби та витрачених на цілі не передбачених бюджетними призначеннями у сумі 65716,00 грн., нестачі товарно-матеріальних цінностей, виявлених інвентаризацією, під час проведення ревізії - 42037,43 грн., незаконно-витрачених паливно-мастильних матеріалів - 4692,88 грн., безпідставно-виплаченої заробітної плати - 708,78 грн., з одночасним проведенням коригування внесків до державних цільових фондів у сумі 259,91 грн. та поновити безпідставно списану кредиторську заборгованості по заробітній платі перед ОСОБА_3 в сумі 1554,61 грн. та провести її виплату, відшкодувати розмір збитків від нестачі товарно-матеріальних цінностей, виявлених інвентаризацією, під час проведення ревізії в сумі 84074,86 грн., з яких 42037,43 грн. перерахувати до Державного бюджету відповідно до вимог п. 10 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабміну України від 22.01.1996р. №116 (далі - Порядок).

А тому, позивач просить суд позов задовольнити в повному обсязі та зобов'язати відповідача виконати вимоги.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали та наполягали на його задоволені.

Відповідач позов визнав частково та надав заперечення в яких зазначив наступне.

Так, що стосувалося використання коштів невідповідно до розпоряджень Виконавчого комітету Чернівецької міської ради суму 65716 грн., то відповідно до положень Постанови КМУ № 228 від 28.02.2002р. використання бюджетних коштів здійснюється згідно планів використання бюджетних коштів, затверджених у встановленому порядку. Кошти у сумі 65716,0 грн., які були виділені згідно рішень Виконавчого комітету Чернівецької міської ради як фінансова допомога за КФК 190, КЕКВ 1310 (поточні видатки), використані згідно планів використання бюджетних коштів, затверджених департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин, та виписок управління державного казначейства в м.Чернівці за вищевказаним КЕКВ, тобто використанні за цільовим використанням.

Що стосується безпідставного нарахування заробітної плати на суму 707,78 грн. з нарахуваннями до державних цільових фондів в сумі 259,91 грн. бухгалтеру ОСОБА_4, то у зв'язку з виробничою необхідністю, до штатного розкладу в грудні 2008 року була введена посада бухгалтера, що засвідчено наказом № 118-К від 9.12.08р. Правомірність включення посади бухгалтера до штатного розкладу безпосередньо директором без погодження з головним бухгалтером та іншими працівниками визначається п.7.3 розділу 7 Колективного договору на 2008-2011 рр. (додаток 6).

Що стосується не проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей при звільненні матеріально-відповідальної особи, а саме майстра ОСОБА_5, що стало причиною нестачі в сумі 42037,43 грн., то відповідач зазначив, що ним проведені відповідні заходи: аналіз всієї наявної документації на підприємстві; встановлено остаточну суму нестачі після проведення списання дійсно використаних матеріальних цінностей, про що складено акт від 28.05.09р.; складено акт про визнання винною особою в нестачі матеріальних цінностей колишнього директора ОСОБА_6; відповідно до положень Порядку розраховано суму збитків від нестачі на підприємстві на загальну суму 87400,00 грн. Для відшкодування визначеної суми збитків в даний час формується позов до суду на ОСОБА_6. на примусове стягнення коштів.

Щодо списання пального на використання особистого автомобіля колишнього директора ОСОБА_6 на суму 4692,88 грн. то дана сума включена в розрахунок суми збитків та позов, який подається до суду на примусове стягнення коштів з ОСОБА_6

Вимоги про поновлення кредиторської заборгованості по заробітній платі ОСОБА_3 в сумі 1554,61 грн. виконані, заборгованість поновлена в обліку згідно бухгалтерської довідки № 7 від 30.06.09р. та віднесена на розрахунки по депонованій заробітній платі. На даний час звернень щодо виплати даної суми на підприємство не надходило.

Виходячи з вище наведеного відповідач просить відмовити у винесенні рішення щодо відшкодування коштів: в сумі 65716 гривень у зв'язку в відсутністю порушення в частині цільового використання бюджетних коштів та в сумі 708,78 та 259,91 гривень у зв'язку з відсутністю факту безпідставності виплати заробітної плати ОСОБА_4 та залишити без розгляду вимоги щодо поновлення в бухгалтерському обліку кредиторської заборгованості по заробітній платі перед ОСОБА_3 в сумі 1554,61 гривні у зв'язку з усуненням порушення на дату отримання позову та відшкодування коштів в частині нестачі товарно-матеріальних цінностей в сумі 41050,35 грн., враховуючи рішення Прокуратури м. Чернівці від 23.08.09р. № 15зл-09.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що працівниками позивача 23 лютого 2009 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності МКП «Реклама» за 2007р. та завершений період 2008р., в ході якої встановлено ряд порушень та за результатами якої складено акт позапланової ревізії фінансово-господарської діяльності №24-05/60 від 23.02.2009р. (а.с.6-29).

Позивачем на виконання вимог чинного законодавства листами від 20.03.2009 №24-05-10/1581 (а.с.30-31) на адресу відповідача надіслані вимоги про усунення виявлених ревізією порушень фінансової дисципліни, однак на даний час не забезпечено виконання вимог щодо відшкодування коштів, виділених Чернівецькою міською радою, цільового фонду за відсутності потреби та витрачених на цілі не передбачених бюджетними призначеннями у сумі 65716,00 грн., нестачі товарно-матеріальних цінностей, виявлених інвентаризацією, під час проведення ревізії - 42037,43 грн., незаконно-витрачених паливно-мастильних матеріалів - 4692,88 грн., безпідставно-виплаченої заробітної плати - 708,78 грн., з одночасним проведенням коригування внесків до державних цільових фондів у сумі 259,91 грн. та поновити безпідставно списану кредиторську заборгованості по заробітній платі перед ОСОБА_3 в сумі 1554,61 грн. та провести її виплату, відшкодувати розмір збитків від нестачі товарно-матеріальних цінностей, виявлених інвентаризацією, під час проведення ревізії в сумі 84074,86 грн., з яких 42037,43 грн. перерахувати до Державного бюджету відповідно до вимог п. 10 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабміну України від 22.01.1996р. №116 (далі - Порядок).

До спірних правовідносин слід застосувати такі законодавчі акти: Закон України «Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні», Бюджетний кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України «Про оплату праці», Кодекс Законів про працю України, Інструкцію по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 року №64, Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 22.10.1996 року №116.

Відповідно до п.8 ст.7 Бюджетного кодексу України бюджетна система України ґрунтується на принципі цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.

Пунктом 19 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999року №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999р. за №860/4153 передбачено, що цільове фінансування для компенсації витрат (збитків), яких зазнало підприємство, та фінансування для надання підтримки підприємству без установлення умов його витрачання на виконання у майбутньому певних заходів визнаються дебіторською заборгованістю з одночасним визнанням доходу.

Судом встановлено, що в 2007 році відповідачу були виділені кошти Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин на відшкодування витрат за святкове оформлення міста на загальну суму 65716, 00 грн., а саме до Дня Перемоги та Петрівського ярмарку - 23 623,0грн., до Дня незалежності - 6 935,0, до Новорічних та різдвяних свят - 35 158,0 грн., що підтверджується рішеннями Чернівецької міської ради (а.с.48-50).

Вказані кошти використані на проведення оплати за право розміщення рекламних щитів на суму 59916,00 грн. та перераховано до державного бюджету суму податку на додану вартість 5800,00 грн., про що свідчать копії планів використання бюджетних коштів на 2007 рік, копії розшифровок до планів використання бюджетних коштів (а.с.35-40) та копії платіжних доручень (а.с.41-47), що є порушенням п.8 ст.7 Бюджетного Кодексу України, а саме нецільове використання коштів.

Таким чином, проведені у 2007 році відповідачем за рахунок коштів з цільового фонду міської ради за КПКВ 240900 КЕКВ 1310 видатки в загальній сумі 65 716,0грн. виділені за відсутності потреби у них та використано на цілі не передбачені бюджетними призначеннями.

Відповідачем не надано підтверджуючих документів щодо понесення ним витрат на вказані вище роботи.

Пунктом 3 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 №69 (далі - Інструкція) передбачено, що інвентаризація проводиться обов»язково при зміні матеріально відповідальних осіб (на день прийому - передачі справ).

Проте відповідачем не було забезпечено проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей при звільненні матеріально відповідальної особи, що стало причиною нестачі, за результатами інвентаризації, проведеної під час ревізії на загальну суму 42037,43 грн.

Так, ревізією стану закріплення необоротних активів та запасів за матеріально-відповідальними особами встановлено, що всі необоротні активи та запаси, що рахуються в обліку Відповідача було закріплено за матеріально-відповідальною особою ОСОБА_5, з яким укладено договір про повну матеріальну відповідальність (а.с.102).

Вищезазначене є порушенням підпункту в п.3 Інструкції.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача, що згідно наказу про звільнення ОСОБА_5 №115-к від 10.01.09р. (а.с.94) головний бухгалтер ОСОБА_7 повинна була вжити заходів щодо проведення інвентаризації матеріальних цінностей і що це є порушення безпосередньо ОСОБА_7, оскільки договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 14.07.2005 року був укладений між МКП «Реклама» в особі директора ОСОБА_6 та майстра ОСОБА_5 і відповідно до підпункту «в» п.2 вищезазначеного договору підприємство зобов»язується проводити в установленому порядку інвентаризацію матеріальних цінностей.

Крім того, п.2 Інструкції передбачає, що відповідальність за організацію інвентаризації несе керівник підприємства, який повинен створити необхідні умови для її проведення у стислі строки, визначити об'єкти, кількість і строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим.

Згідно до п.10 вимог порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою КМУ від 22.01.1996 року №116, розмір збитків від нестачі товарно-матеріальних цінностей, виявлених інвентаризацією становить 84 074,86грн., з яких 42037,43грн. підлягають перерахуванню до Державного бюджету України.

Відповідно до ч.1 ст.67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Частина 5 статті 75 Господарського кодексу передбачає, що державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати майнові об'єкти, що належать до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом. Розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені цим Кодексом та іншими законами.

Проте в порушення вищезазначених вимог Закону, колишній директор ОСОБА_6 відповідача на підставі власного наказу від 31.07.2007 №26, без укладання будь-яких правочинів, отримав компенсацію у розмірі 3030,00 грн. за використання власного легкового автомобіля, крім того було проведено списання пального на зазначений вище автомобіль без наявності будь-яких розпорядчих документів, дозволів, договорів, на загальну суму 12650,23 тис. грн., в т. ч. у 2007 році - 3604,99 грн. та у 2008 році - 9045,24 гривень. Відповідно до бухгалтерської довідки №4, наданої позивачу листом від 15.04.2009 №40, відповідачем частково відшкодовано списання паливно-мастильних матеріалів за рахунок погашення заборгованості по підзвітним сумам на загальну суму 10987,35 грн., отже, невідшкодованою залишилася сума в розмірі 4692,88 грн.

Дане порушення відповідачем не заперечується, проте суд не може прийняти до уваги твердження відповідача про те, що дана сума включена в розрахунок збитків, який подається до суду на примусове стягнення коштів з ОСОБА_6, оскільки будь-яких доказів про підтвердження подання позову до суду відповідачем надано не було.

Всупереч вимог ст. 14 Закону України „Про оплату праці" від №24.03.1998 №108/98 та Колективного договору, відповідач без наявності вакансії та змін в штатному розписі, прийняв на посаду бухгалтера ОСОБА_4 відповідно до наказу від 09.12.2008 №118-К, що призвело до безпідставного нарахування заробітної плати на суму 707,78 грн. та нарахування до державних цільових фондів коштів в сумі 259,91 грн., всього 968,69 гривень. А саме наказ не містив підпису головного бухгалтера.

В порушення ст. 22 та ст. 25 Закону України „Про оплату праці" від 24.03.1995 №108/95 та ч.І ст. 47 та ст. 97 Кодексу Законів про працю України, відповідач безпідставно списав кредиторську заборгованість по заробітній платі ОСОБА_3 на суму 1554,61 грн., що привело до недоотримання нею заробітної плати на вказану суму.

Даний факт не заперечується відповідачем та зазначено, що заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_3 поновлена в обліку та віднесена на розрахунки по депонованій заробітній платі, виплата вказаної суми не проведена. Проте суд не може прийняти до уваги як доказ бухгалтерську довідку№7 від 30.06.09р., так як зазначена довідка належним чином не оформлена (відсутній підпис керівника установи та гербова печатка), інших доказів виконання даної вимоги Позивача суду надано не було.

Пункт 7 статті 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» передбачає, що Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з вимогами ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об'єктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку - задовольнити позов.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати міське комунальне підприємство «Реклама» виконати вимоги КРУ у Чернівецькій області від 20.03.2009р. №24-05-10/1587 в частині відшкодування коштів виділених Чернівецькою міською радою коштів цільового фонду за відсутності потреби та витрачених на цілі не передбачені бюджетними призначеннями у сумі 65716грн., незаконно витрачених паливно-мастильних матеріалів - 4692,88грн., безпідставно виплаченої заробітної плати - 708,78 грн. з одночасним коригуванням внесків до державних цільових фондів у сумі 259,91грн., поновити в бухгалтерському обліку безпідставно списану кредиторську заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_3 в сумі 1554,61 грн. та провести її виплату.

3. Зобов'язати МКП «Реклама» відшкодувати розмір збитків від нестачі товарно-матеріальних цінностей, виявлених інвентаризацією під час проведення ревізії в сумі 84 074,86грн., з яких 42 037,43 грн. перерахувати до Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-третьої, п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.

Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для її подання.

Постанову в повному обсязі виготовлено 14 червня 2010 р.(13.06.10р. -вихідний день).

Суддя В.О. Ковтюк