а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2009 р. Справа № 2-а-13046/08
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Курко Олега Петровича,
При секретарі судового засідання: Савченко Олені Олегівні
За участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1
відповідача : ОСОБА_2 - за довіреністю
розглянувши матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1
до: Генерального прокурора України ОСОБА_3
про: визнання упередженою бездіяльність та зобов'язати забезпечити особистий прийом
ВСТАНОВИВ :
Подано позов про визнання упередженою бездіяльність Генерального прокурора України ОСОБА_3стосовно зобов'язання розглянути скаргу ОСОБА_1 від 13.06.2007 року та зобов'язання відповідача забезпечити особистий прийом позивача.
Мотивуючи свої вимоги, позивач зазначив, що 13.06.2007 року він письмово звернувся до відповідача з проханням провести службове розслідування діяльності прокурора Вінницької області, на що не отримав жодної відповіді. В зв'язку з чим ОСОБА_1 вважає, що така бездіяльність Генерального прокурора порушує його права, а відтак і вимоги ст.ст. 19, 20 та 29 Закону України "Про звернення громадян" №393/96-ВР від 02.10.1996 року.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив його задовольнити у повному обсязі. Суду пояснив, що 13.06.2007р. він направив Генеральному прокурору України скаргу стосовно протиправної діяльності прокурора Вінницької області, однак до цього часу жодної відповіді не отримав. Також він неодноразово звертався в Секретаріат Президента України звідки йому надходили супровідні листи про направлення його звернень в Генеральну прокуратуру України. Крім того, позивач повідомив , що він безпосередньо звертався у відділ прийому громадян Генеральної прокуратури України, де йому відмовили в особистому прийомі Генеральним прокурором чи його заступником, натомість запевнили, що в його скарзі обов'язково розберуться і дадуть відповідь.
Представник Генеральної прокуратури України в судовому засіданні проти позову заперечила. Суду пояснила, що звернення позивача повернуто йому без розгляду 13.01.2009 року відповідно до ст.5 Закону України "Про звернення громадян" №393/96-ВР від 02.10.1996 року та п.4.12 Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України №9гн від 28.12.2005 року в зв'язку з тим, що подаючи скаргу, ОСОБА_1 не зазначив в чому полягає порушення його прав прокурором Вінницької області.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши думку учасників процесу, оцінивши надані докази, суд встановив, що ОСОБА_1 звернувся до Генерального прокурора України з письмовою скаргою від 13.06.2007 року (а.с.3).
З пояснень відповідача вбачається, що зазначене письмове звернення зареєстровано в Генеральній прокуратурі України 25.06.2007 року.
Статтею 20 Закону України "Про звернення громадян" №393/96-ВР від 02.10.1996 року визначено, що: "Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів".
Всупереч викладеному, станом на час розгляду даної справи в суді представник відповідача не надала суду доказів виконання зазначеної вимоги Закону, в зв'язку з чим суд вважає, що бездіяльність прокуратури щодо ненадання вчасної відповіді на звернення є протиправною. А надання все ж таки відповіді позивачу Генеральною прокуратурою України 13.01.2009р. , на думку суду є наслідком розгляду судом даної справи та доказом протиправної бездіяльності щодо розгляду скарги позивача на протязі 17 місяців.
При цьому, згідно п.3.1 Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України №9гн від 28.12.2005 року: "Відповідальність за своєчасний і якісний розгляд звернень покладається на керівників структурних підрозділів Генеральної прокуратури України...".
На підставі викладених положень нормативно-правових актів суд вважає, що належним відповідачем у даній справі є Генеральна прокуратура України, оскільки чинним законодавством України обов'язок по розгляду звернення ОСОБА_1 покладений на посадових осіб прокуратури, а не особисто на Генерального прокурора України ОСОБА_3, як зазначив позивач.
Тому суд вважає, що стосовно позовних вимог до особисто Генерального прокурора України ОСОБА_3 слід відмовити, вважаючи правомірними такі вимоги до Генеральної прокуратури України як до державного органу.
Ст.12 Закону України "Про прокуратуру" №1789-XII від 05.11.1991 року та ст.22 Закону України "Про звернення громадян" №393/96-ВР від 02.10.1996 року ОСОБА_1 надано право на особистий прийом посадовими особами прокуратури.
Відповідно до п.7.1 Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України №9гн від 28.12.2005 року: "У генеральній прокуратурі України особистий прийом громадян здійснюється відділом прийому громадян". Пунктом 7.4 Інструкції також визначено, що особистий прийом керівництвом Генеральної прокуратури України здійснюється згідно із затвердженим Генеральним прокурором України графіком та встановленим розпорядком. Генеральний прокурор України приймає громадян та інших осіб за попереднім записом (але не в день прийому) за зверненнями, якщо у задоволенні їх раніше відмовлено його заступниками.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 в частині зобов'язання Генеральної прокуратури України забезпечити йому особистий прийом керівництвом Генеральної прокурату України підлягає задоволенню.
В зв'язку з тим, що судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати (судовий збір в розмірі 3 грн. 40 коп., сплачений згідно квитанції від 22.11.2008 року) підлягає стягненню з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Генеральної Прокуратури України щодо розгляду скарги ОСОБА_1 від 13.06.2007р.
Зобов'язати Генеральну прокуратуру України забезпечити ОСОБА_1 особистий прийом керівництвом Генеральної прокуратури України.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3.40 грн. понесених судових витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Згідно положень ч.3 ст.160 КАС України постанова у повному обсязі складена 19.01.2009 року.
Суддя Курко Олег Петрович