Львівський апеляційний адміністративний суд

у х в а л а

І м е н е м     У к р а ї н и

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 грудня 2007 року у справі №2-а-972/07

за адміністративним позовом ОСОБА_1

до управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області

про перерахунок та виплату пенсії, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом в якому просить зобов'язати відповідача з 01 січня 2006 року провести перерахунок призначеної йому пенсії, врахувавши в грошове забезпечення, з якого проводиться обчислення пенсії: щомісячну доплату в розмірі від 50% суми пенсії, яка б могла бути нарахована у відповідності до п.3 указу Президента України «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» №926/96 від 04 жовтня 1996 року; можливі інші додаткові види грошового забезпечення, які вводились після його виходу на пенсію. Стягнути з відповідача на його користь 12 000,00 гривень недонарахованої йому пенсії та судові витрати по справі.

Покликається на те, що при виході на пенсію і в подальшому його обмежено у конституційному праві і гарантії соціального захисту: не в повному обсязі обчислено пенсію. При призначенні та виплаті пенсії за вказаний період не була врахована щомісячна доплата до пенсії. Також позивач зазначає, що наказ УМВС України в Тернопільській області «Про впорядкування пенсійних надбавок співробітникам органів внутрішніх справ області» №214 о/с від 16 липня 1997 року є безпідставним, оскільки в ньому невірно трактується поняття пенсійної доплати, а тому просить його скасувати, як прийнятий з порушенням трудового законодавства і положення про проходження військової служби.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 грудня 2007 року у справі №2-а-972/07 в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 грудня 2007 року у справі №2-а-972/07 і ухвалити нову, якою його позовні вимоги задоволити повністю.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що незгідний з викладеним в постанові суду першої інстанції, якою йому відмовлено в задоволенні позову, в якій вказано, що позивачем не доведено факт одержання під час проходження служби щомісячної пенсійної надбавки в розмірі 25-50% на включення якої в грошове забезпечення, і у зв'язку з цим на перерахунок пенсії, він претендує.

Апелянт зазначає, що представив суду витяг наказу №214 о/с від 16 липня 1997 року УМВС України в Тернопільській області, з якого випливає, що на час звільнення спірну надбавку він одержував, проте вказаному документі суд оцінки не дав. Звільнений апелянт з органів не з 23 липня 1997 року, а з 17 липня 1997 року про що стверджено в атестаті грошового забезпечення. Також не виконано прохання щодо допиту свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та інших, які працювали разом з ним і отримували такі ж надбавки. Не взято до уваги і те, що пенсія нараховувалась за повний останній місяць, а не за 16 днів липня 1997 року, бо з 17 липня він був звільнений. Це означає, що пенсія нараховувалась за попередній місяць червень 1997 року в якому він отримував цю надбавку, але її йому не врахували до пенсії.

Позивач (апелянт) вимоги апеляційної скарги в судовому засіданні підтримав та просить її задоволити та скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 грудня 2007 року у справі №2-а-972/07 і ухвалити нову, якою його позовні вимоги задоволити повністю.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Відповідач 1 або його представник в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за його відсутності. Натомість відповідач 1 направив на адресу суду заперечення на апеляційну скаргу в якому просить залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга  не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ у Тернопільській області та наказом №221 о/с від 23 липня 1997 року УВС в Тернопільській області був звільнений із служби з посади помічника начальника відділу оперативного чергового чергової частини Тернопільського РВ УМВС України в Тернопільській області у званні майора міліції в запас по хворобі згідно ст..64 «б». З 1997 року УМВС України в Тернопільській області позивачу призначена пенсія за вислуги років.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що до грошового забезпечення, яке виплачувалося на день звільнення і враховувалося для нарахування пенсії апелянта увійшли: посадовий оклад, оклад за спеціальне звання, відсоткова надбавка за вислугу років, надбавка за роботу з таємними документами.

Як вбачається з указу Президента України «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ» №926/96 від 04 жовтня 1996 року особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їхньою згодою та в інтересах справ на службі, встановлено щомісячну доплату в розмірі від 25 до 50 відсотків суми пенсії, яка б могла бути їм нарахована.

Виходячи із змісту ст..43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» №2262-XI від 9 квітня 1992 року та п.7 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» №393 від 17 липня 1992 року пенсія повинна призначатися виходячи з розміру грошового забезпечення на момент звільнення зі служби та додаткових видів грошового забезпечення. При цьому середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби визначається шляхом ділення загальної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд (перед зверненням за пенсією) на 24.

Згідно з п.7 постанови №393 пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до п.6 тієї ж постанови пенсії обчислюються із суми грошового забезпечення, що виплачується особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ на день звільнення зі служби.

Судом першої інстанції в судовому засіданні встановлено, що на день звільнення зі служби спірна доплата позивачу не була призначена і позивач її не отримував. Таким чином,  суд правильно встановив, що в даному випадку відсутні порушення прав позивача з боку відповідачів, оскільки підстав для перерахунку призначеної йому пенсії немає.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального права і є правильними. Доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують, а тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 грудня 2007 року у справі №2-а-972/07 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області про перерахунок та виплату пенсії - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.