Справа № 22-ц-4 57 2008 року Головуючий в 1 інстанції Захарчук В.В

Категорія: 34                                                   Доповідач: Лісова Г.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

2008 року березня місяця 05 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:                                                Лісової Г.Є.

Суддів:                                                           Семиженка Г.В.,

Приходько Л.А.

при секретарі:                                                Борисовій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бериславського районного суду від 21 грудня 2001 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної  та моральної шкоди,   -

ВСТАНОВИЛА :

Рішенням Бериславського районного суду від 27 грудня 2007 року стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 2350 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 500 грн. - моральної шкоди, 300 грн. витрат на правову допомогу, 81 грн. судових витрат, а всього 3231 грн.

В решті позовних вимог про відшкодування моральної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_1 просить його скасувати і ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

У судовому засіданні відповідач та його представник апеляційну скаргу підтримали з підстав викладених у ній, просять скасувати рішення суду як незаконне.

Позивач та його представник апеляційну скаргу не визнали, просять її відхилити як безпідставну.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що її слід відхилити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31 жовтня 2006 року ОСОБА_1 управляючи КАМАЗОМ 5410, реєстраційний номер НОМЕР_1 заїхав на територію автомайстерні, що знаходиться в с.Веселе, вул.Дорожна, 4д Бериславського району, поставив на ремонт автомобіль, невживши необхідних заходів, щоб запобігти самовільному руху автомобіля, що стало причиною наїзду КАМАЗА на автомобіль ВАЗ 21043, державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2 по довіреності.

Даний факт підтверджується карткою обліку дорожньо-транспортної пригоди, повідомленням на ім'я начальника ОДАІ УМВС України в Херсонській області, показаннями свідка ОСОБА_3, який виїжджав на місце події (а.с.5,6).

2

Внаслідок неправомірних дій відповідача позивачу завдано матеріальну шкоду, розмір якої в сумі 2350 грн. визначено спеціалістом по ремонту автомобілів в присутності позивача та відповідача, виходячи з наявних ушкоджень автомобіля та необхідних затрат на його відновлення.

Про те, що сторони досягли згоди щодо розміру завданої шкоди свідчить також і представлена позивачем розписка, в якій ОСОБА_1 визнає факт заподіяння позивачеві матеріальної шкоди на суму 2350 грн. та зобов'язується її відшкодувати до 15.12.2006 року (а.с.11).

Згідно з ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Оскільки ОСОБА_2 володіє автомобілем ВАЗ 321043, реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 на підставі виданої йому у встановленому законом порядку довіреності, то він вправі вимотати відшкодування шкоди, заподіяної цьому майну, тому що положення щодо захисту права власності поширюється також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на законних підставах, а тому доводи апелянта про те, що позивачу не належить право вимоги необґрунтовані.

З цих же підстав не заслуговують на увагу і доводи апелянта про притягнення до участі в справі власника автомобіля ВАЗ 321043 ОСОБА_4

Інші доводи апелянта також не спростовують висновки суду підтверджені належними, дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав оцінку відповідно до ЦПК України та відповідають нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Отже, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Бериславського районного суду від 27 грудня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.