ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"11" липня 2006 р. | Справа № 33/161-06-2773 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів Гладишевої Т.Я., Лавренюк О.Т.
при секретарях судового засідання Гудими І.Б., Сукачова Є.С.
за участю представників сторін в судовому засіданні від 04.07.2006р.
від позивача: Сидоренко О.І., довіреність №44 від 28.06.2006р.;
від відповідача: не з’явилися;
за участю представників сторін в судовому засіданні від 11.07.2006р.
від позивача: Сидоренко О.І., довіреність №44 від 28.06.2006р.;
від відповідача: не з’явилися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю „Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів, приладів”
на рішення господарського суду Одеської області
від 19.04.2006р.
у справі №33/161-06-2773
за позовом Приватного підприємства агрофірми „Золотий колос”
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів, приладів”
про спонукання укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Присутньому в судовому засіданні представнику позивача роз’яснено його процесуальні права та обов’язки. Усних клопотань, в тому числі відводу суддям колегії не заявлено.
Відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд апеляційної скарги відкладено на 11.07.2006р..
Рішенням господарського суду Одеської області від 19.04.2006р. по справі №33/161-06-2773 (суддя Д.Т. Мазур) задоволено позов ПП агрофірми „Золотий колос” до ТОВ Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів, приладів” про спонукання укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки: зобов’язано відповідача укласти з позивачем договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 250 кв.м.. вартістю 8 грн. за 1 м.кв. у відповідності до проекту договору купівлі-продажу у редакції покупця, мотивуючи це тим, що: 1) п. 2.1 договору оренди від 25.06.2003р. передбачено право орендатора на викуп орендованої земельної ділянки по ціні 8 грн. за 1 кв.м.; 2) реалізуючи попередню домовленість, визначену у договорі, ПП агрофірма „Золотий колос” у відповідності до ст. 635 ЦК України 06.12.2005р. звернулася до відповідача з пропозицією укласти договір купівлі-продажу частки орендованої земельної ділянки у розмірі 250 кв.м. на умовах, визначених у договорі оренди, з скеруванням відповідачу проекту договору купівлі-продажу земельної ділянки, який містить в собі усі передбачені чинним законодавством істотні умови щодо предмету договору, розміру та порядку розрахунків, відповідальності продавця та покупця, їх обов’язків на, що відповідач відповів відмовою; 3) якщо сторона, яка уклала попередній договір, одержавши проект договору від іншої сторони, ухиляється від укладення основного договору, друга сторона має право вимагати укладення такого договору в судовому порядку, а враховуючи, що відповідно до положень ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач –ТОВ „Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів, приладів” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №06/01 від 05.06.2006р., в якій просить рішення господарського суду Одеської області скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що: 1) договором оренди від 25.06.2003р. порядок викупу сторонами не встановлений, крім того орендодавець земельної ділянки у договорі передбачив право орендаря на викуп земельної ділянки лише через 10 років після спливу строку дії договору оренди; 2)ринкова вартість земельної ділянки значно вище ніж встановлено умовами договору та довідкою управління земельних ресурсів; 3) відповідач не може бути примушений укладати договір купівлі-продажу земельної ділянки, оскільки право власності відповідно до ст. 321 ЦК України є непорушним та ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні; 4) договір оренди земельної ділянки від 25.06.2003р. не може вважатися попереднім договором купівлі-продажу земельної ділянки в розумінні ст. 182 ГК України, а тому посилання суду на попередню домовленість сторін безпідставне та протирічить чинному законодавству.
04.07.2006р. до Одеського апеляційного господарського суду від ПП агрофірми „Золотий колос” надійшов відзив на апеляційну скаргу №79 від 29.06.2006р., в якому позивач просить рішення господарського суду Одеської області залишити без змін, оскільки воно відповідає нормам чинного законодавства та обставинам справи, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Сторони повідомлені про розгляд справи належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про доставку ухвал Одеського апеляційного господарського суду ПП агрофірмі „Золотий колос” та повернення поштового відправлення для ТОВ „Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів та приладів”, яке надіслано на юридичну адресу відповідача, вказану у позовній заяві та свідоцтві про реєстрацію юридичної особи (повернення поштового відправлення у зв’язку з відсутністю адресата).
Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. №01-8/1228 „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу про вчинення певних процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції повернуті органами зв’язку з позначками „адресат вибув”, „адресат відсутній” і т. п., з урахуванням конкретних обставин можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, колегія суддів, -
В с т а н о в и л а:
25.06.2203р. між ВАТ „Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів та приладів” (орендодавець), правонаступником якого є ТОВ „Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів та приладів”, та ПП агрофірмою „Золотий колос” (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар набуває право на оренду відокремленої земельної ділянки несільськогосподарського призначення, розміром 650 квадратних метрів, яка є власністю орендодавця та розташована за адресою: вул. Люстдорфська дорога, 96 Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, строком на 10 років від дня підписання договору з правом викупу по 8 грн. за 1 кв.м., при цьому орендар сплачує орендодавцю орендну плату за земельну ділянку щорічно в термін до 31 грудня поточного року з розрахунку 0,1 грн. за 1 м. кв., що складає 65 грн. на рік.
06.12.2005р. ПП агрофірма „Золотий колос” звернулася до ТОВ „Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів та приладів” з проханням укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки на 250 кв.м., з наданням тексту договіру купівлі-продажу земельної ділянки від 12.12.2005р., підписаний керівником орендаря.
ТОВ „Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів та приладів” відповіді на звернення орендаря не надав, що примусило ПП агрофірму „Золотий колос” 21.03.2006р. звернутися до господарського суду з позовом до ТОВ „Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів та приладів” про спонукання укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки.
Рішенням господарського суду Одеської області від 19.04.2006р. по справі №33/161-06-2773 задоволено позов ПП агрофірми „Золотий колос” до ТОВ „Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів, приладів” про спонукання укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки: зобов’язано відповідача укласти з позивачем договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 250 кв.м.. вартістю 8 грн. за 1 м.кв. у відповідності до проекту договору купівлі-продажу у редакції покупця з підстав, наведених у описовій частині постанови.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представника позивача матеріали справи та доводи ТОВ „Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів, приладів”, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Одеської області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин та п. 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України щодо господарських відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
25.06.2003р. між ВАТ „Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів та приладів” (орендодавець), правонаступником якого є ТОВ „Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів та приладів”, та ПП агрофірмою „Золотий колос” (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар набуває право на оренду відокремленої земельної ділянки несільськогосподарського призначення, розміром 650 квадратних метрів, яка є власністю орендодавця та розташована за адресою: вул. Люстдорфська дорога, 96 Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, строком на 10 років від дня підписання договору з правом викупу по 8 грн. за 1 кв.м., при цьому орендар сплачує орендодавцю орендну плату за земельну ділянку щорічно в термін до 31 грудня поточного року з розрахунку 0,1 грн. за 1 м. кв., що складає 65 грн. на рік.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 289 Господарського кодексу України орендар має право на викуп об’єкта оренди, якщо таке право передбачено договором оренди.
Отже, дослідивши договір оренди, укладений між ПП агрофірмою „Золотий колос” та ВАТ „Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів та приладів”, правонаступником якого є ТОВ „Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів та приладів” 25.06.2003р., а саме п. 2.1 договору, за яким земельна ділянка передається в оренду терміном на 10 років від дня підписання, з правом викупу по 8 грн. за 1 кв.м., колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що у орендаря виникло право на купівлю земельної ділянки саме за вартістю 8 грн. за 1 кв.м..
Статтею 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правило викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами тощо; проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін, у разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках, а сторона яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог ч.1 цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні, або надсилає відповідь на лист у 20 денний строк після одержання договору.
06.12.2005р. ПП агрофірма „Золотий колос” реалізуючи попередню домовленість сторін звернулася до ТОВ „Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів та приладів” з проханням укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки на 250 кв.м. з наданням тексту договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12.12.2005р., підписаний керівником орендаря.
ТОВ „Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів та приладів” відповіді на звернення орендаря не надав.
Дослідивши проект договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12.12.2005р., колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що він відповідає нормам чинного законодавства, а саме: Земельного кодексу України, Закону України „Про оренду землі”, Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, оскільки містить в собі усі істотні умови: строк виконання зобов’язань за договором, ціна договору, розмір земельної ділянки, порядок розрахунків між сторонами, відповідальність сторін в разі неналежного виконання умов договору, умови про нотаріальне посвідчення договору.
Не приймається до уваги колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду твердження відповідача щодо невстановлення умов викупу земельної ділянки у договорі оренди від 25.06.2003р., оскільки це спростовується текстом самого договору та матеріалами справи.
Також не враховується посилання відповідача на ст. 9 Закону України „Про оренду землі”, оскільки за змістом, вказаної статті орендар має переважне право на придбання її у власність у разі продажу цієї земельної ділянки, крім того договором оренди передбачено таке право орендаря.
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду не погоджується з висновком ТОВ „Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів та приладів” про те, що право викупу земельної ділянки позивач набуває лише через 10 років після закінчення строку дії договору, оскільки в договорі вказана умова відсутня, натомість встановлено строк дії договору –10 років та право викупу за ціною, обумовленою договором.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду відповідає нормам чинного законодавства та обставинам справи, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
При таких обставинах справи та керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, судова колегія, –
П о с т а н о в и л а :
Рішення господарського суду Одеської області від 19.04.2006р. по справі № 33/161-06-2773 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий суддя: Я.Ф. Савицький
Суддя: Т.Я. Гладишева
Суддя: О.Т. Лавренюк