ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"06" липня 2006 р. | Справа № 15/53-06-1625А |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Л.В. Поліщук
суддів : Л.І. Бандури, В.Б.Туренко
при секретарі судового засідання : Г.В. Селіховій
за участю представників сторін:
від позивача –В.І. Паєв
від відповідача –М.О. Жирноклеєва,В.А. Дерев’янко
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПІ у м. Іллічівську
на постанову господарського суду Одеської області від 12.04.2006р.
у справі № 15/53-06-1625А
за позовом Компанії „Maersk Eastern Europe ApS”
до ДПІ у м. Іллічівську
про спонукання виконати певні дії
встановив:
Компанія „Maersk Eastern Europe ApS”, що діє під назвою “Мерск Силенд”, звернулася з позовом про зобов’язання ДПІ у м. Іллічівську не перешкоджати у користуванні контейнером INBU 3527139 шляхом звільнення вказаного контейнера від вантажу, який визнаний безхазяйним та перейшов у власність держави, і передати вказаний контейнер компанії “Мерск Силенд”.
Постановою господарського суду Одеської області від 12.04.2006р. (суддя В.С. Петров) позов задоволено. Зобов’язано ДПІ у м. Іллічівську усунути перешкоди в користування контейнером INBU 3527139 шляхом звільнення його від вантажу, визнаного безхазяйним та який перейшов у власність держави, і зобов’язано ДПІ у м. Іллічівську передати вказаний контейнер позивачу. Постанова мотивована тим, що контейнер INBU 3527139, який є власністю Компанії „Maersk Eastern Europe ApS”, утримується ДПІ у м. Іллічівську для зберігання вантажу (карбонату кальцію), що належить державі, чим порушуються права та законні інтереси позивача.
ДПІ у м. Іллічівську, не погоджуючись із постановою суду, звернулася із апеляційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, позов залишити без задоволення, посилаючись на те, що судом не надано належної правової оцінки обставинам справи, чим порушені норми матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що майно з ознаками безхазяйного, яке знаходиться у контейнері INBU 3527139, не було визнано судом безхазяйним, і держава в особі ДПІ у м. Іллічівську не набула права власності на це майно, оскільки ДПІ не зверталася до суду з відповідним позовом, а лише склала акт опису та попередньої оцінки майна, прийнятого на облік до рішення відповідного органу про визнання майна безхазяйним № 1367/22/23 від 03.06.2004р. і поставила його на облік відповідно до Постанови КМУ „Про порядок обліку, зберігання, оцінки та реалізації конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави і розпорядження ним” № 1340 від 25.08.1998р., а тому ні вантажем, ні контейнером ДПІ у м. Іллічівську розпоряджатися не має права. Крім того, вказаний контейнер знаходиться під митним контролем.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши правильність застосування норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови, судова колегія встановила наступне.
Позивач просив повернути йому контейнер на підставі положень ч.2 ст.48 Закону України „Про власність” і ч. 2 ст.20 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч.2 ст.20 ГК України кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб’єктів захищаються шляхом припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушенн. Згідно з ч.2 ст. 48 Закон України „Про власність” власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднанні з позбавленням володіння і відшкодування завданих цим збитків. В частині 5 вказаної статті зазначено, що положення щодо захисту права власності поширюються також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління, довічного успадковуваного володіння або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором.
Отже, аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що позивач повинен довести, що він є власником контейнера або користувачем, у зв’язку з чим його законні права порушені.
В якості доказів права користування контейнером INBU 3527139 позивач надав лист іноземної компанії „Interpool Limited” від 28.02.2006р. із незасвідченим належним чином перекладом, з якого вбачається, що вищевказана компанія повідомляє про знаходження спірного контейнеру в її власності і що на даний момент цей контейнер переданий в оренду компанії „Maersk Sealand”, а також копію коносаменту № МАЕU SJO 10286 (а.с. 21-24). Між тим, дослідивши вказані документи, апеляційна інстанція вважає, що вони не можуть бути доказами знаходження контейнеру INBU 3527139 у власності (як зазначено в рішенні суду першої інстанції) або в оренді у позивача, оскільки без договору оренди і будь-яких правоустановчих документів на спірний контейнер лист іноземної компанії не є належним доказом, на підставі якого можливо встановити факт власності або оренди. В коносаменті № МАЕU SJO 10286 зазначено лише вантажовідправника і вантажоотримувача , а також назву і кількість вантажу, що перевозиться в контейнері INBU 3527139. Будь-яких відомостей про право власності на контейнер або право розпорядження ним не вказано.
Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються заперечення.
Враховуючи, що позивач не надав доказів права власності на спірний контейнер або права користування ним, а також не надавав доказів, що вантаж, який прибув у цьому контейнері, визнано безхазяйним і перейшов у власність держави в особі ДПІ у м. Іллічівську, тоді як відповідач заперечує цей факт, оскільки взагалі не звертався до суду про визнання права власності на майно за державою в його особі, висновки місцевого господарського суду про те, що контейнер INBU 3527139 є власністю компанії „Maersk Eastern Europe ApS” використовується ДПІ у м. Іллічівську для зберігання вантажу, що належить державі, не підтверджені матеріалами справи.
За таких обставин постанова господарського суду Одеської області підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ДПІ у м. Іллічівську задовольнити.
Постанову господарського суду Одеської області від 12.04.2006р. у справі № 15/53-06-1625А скасувати, в позові відмовити.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом місяця в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя Л. В. Поліщук
Суддя Л.І. Бандура
Суддя В. Б. Туренко