АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-1265/08 Головуючий у 1-й інстанції: Дзярук М. П.
Суддя-доповідач: Боєва В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2008 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Боєвої В.В.
Суддів: Бабак А.М. , Полякова 0.3.
При секретарі: Петровій О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 09 січня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу,
ВСТАНОВИЛА:
В липні 2007 рокуОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу. В обгрунтування позовних вимог зазначав, що у серпні 2006 року він та ОСОБА_1 для здійснення підприємницької діяльності купили транспортні засоби:
· вантажний сідловий тягач RENAULT моделі MAGNUM, 1997 року випуску, -напівпричеп бортовий тентований SСНМІТZ моделі 801, 2000 року випуску,
· сигналізацію на тягач вартістю 300 доларів США,
· ноутбук вартістю 280 євро.
Позивач зазначав, що спільна діяльність з відповідачем не склалась, тому вони дійшли згоди, що вищевказане майно залишається у ОСОБА_1, а останній сплачує йому грошову компенсацію за майно та інші витрати. 22.11.2006 року ОСОБА_1 на виконання цієї домовленості сплатив гроші в сумі, еквівалентній 8000 євро та видав розписку, в якій зобов*язався до 01.03.2007 року сплатити ще таку суму грошей: в якості компенсації за транспортні засоби - 11500 євро, вартість 2-х запасних коліс - 250 євро, витрати на виготовлення техпаспортів - 2000 грн., 1/2 частину вартості сигналізації та 1/2 частину вартості ноутбука, що в загальній сумі складає (відповідно до курсу валют) 83609 грн. 50 коп.
ОСОБА_2 , посилаючись на те, що відповідач в добровільному порядку не повертає борг, просив стягнути на його користь з ОСОБА_1 83609 грн. 50 коп. та витрати по оплаті судового збору - 836 грн. 10 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 30 грн., а також інші судові витрати, що будуть мати місце в справі.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивач не надав доказів щодо спільного ведення підприємницької діяльності, а також сторонами не придбавались за спільні кошти зазначені транспортні засоби, власниками цих засобів були ПФ „Принт", а згодом -ОСОБА_1 Позивач вказував, що 8000 євро у листопаді 2006 року він передав ОСОБА_2 саме з наміром подальшого придбання вантажного автомобіля для спільної роботи. З огляду на те,
що сторонами не придбавалось майно для спільної діяльності, тобто, відсутні відносини, зов'язані з вкладенням коштів у купівлю спільного майна та їх часткового повернення, просив в позові відмовити.
Рішенням Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 09 січня 2008 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користьОСОБА_2 борг в сумі 83609 грн. 50 коп., а також витрати по оплаті судового збору в сумі 836 грн. 10 коп. і витрати на інфолрмаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення як таке, що не відповідає дійсним обставинам справи, ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.
Дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права і обов*язки осіб, які не були притягнуті до участі в справі.
З матеріалів справи (а. с. 65-68) видно, що зазначені автотранспортні засоби, які за ствердженням позивача були придбані за спільні коштиОСОБА_2 і ОСОБА_1, були придбані не ними, а ОСОБА_1.
На а. с. 13 містяться копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, відповідно до яких власником вантажного сідлового тягача КЕМАІЛЬТ моделі МАОЖЖ, 1997 року випуску та напівпричепу бортового тентованого 8СНМІТ2 моделі 801, 2000 року випуску зареєстровано ОСОБА_1.
Судова колегія вважає, що при зазначених обставинах при ухваленні судового рішення порушуються права власника транспортних засобів - ОСОБА_1, тому зовної заяви суд першої інстанції в порядку ст. 33 ЦПК України повинен був вирішити питання про залучення до участі в справі в якості співвідповідача або 3-ї особи ОСОБА_1
Враховуючи допущені судом першої інстанції при розгляді справи порушення норм процесуального права, постановлене рішення не можна вважати законним та обґрунтованим, і тому воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись ст. ст. 307, 311, 314, 317 ЦПК України, судова колегія
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 09 січня 2008 року по цій справі скасувати. Справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена протягом двох місяців в касаційному порядку шляхом подачі скарги до Верховного Суду України.