Справа №22 -672|08 Категорія 30, 32

Головуючий у 1 інстанції Чельник О.І. Доповідач Кривохижа В. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 квітня 2008 року                               Колегія суддів судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Головуючої:      Кривохижі В.І. Суддів:     Черниш Т.В.

Чорнобривець О.С. при секретарі     Салабай М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 січня 2008 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2004 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Інгульської шахти СГЗК про відшкодування моральної шкоди. Зазначав, що протягом 32,8 років працював на шахті з тяжкими та шкідливими умовами праці, у зв'язку з чим у 1999 році було встановлено хронічне професійне захворювання та визнаний інвалідом 3 групи. Тому і просив стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 2 550 грн. та 1 000 грн. витрат на правову допомогу, а всього 3 550 грн. Збільшивши позовні вимоги в судовому засіданні, просив стягнути з відповідача також компенсацію по несвоєчасній виплаті моральної шкоди в сумі 1 244 грн. 40 коп., а всього 4 797 грн. 40 коп.

Замінивши первісного відповідача належним відповідачем - державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" ( далі - ДП СГЗК), рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 січня 2008 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Суд дійшов висновку, що право позивача на відшкодування моральної шкоди виникло у 1988 році, тобто до набрання чинності Закону України "Про охорону праці", а професійне захворювання позивач отримав у 1999 році. Тому відповідно до ст. 58 Конституції України дія зазначеного закону на правовідносини, що встановлені судом, не поширюється. Крім того, позивач звернувся до суду з пропуском тримісячного строку, встановленого для даної категорії трудових спорів, з заявою про поновлення якого не звертався.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду через порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначається, зокрема, що підстави для стягнення моральної шкоди були підтверджені медичними висновками лише у 1999-2003 роках. До того ж, позовна давність не поширюється на ці правовідносини. Крім того, справу розглянуто неповноважним

суддею.

Заслухавши   доповідача,   пояснення   позивача,   його   представника,   які

2

підтримували доводи апеляційної скарги, представника відповідача, яка заперечувала проти її доводів, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішенця суду - скасуванню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 21 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, у перегляді справи у зв'язку з винятковими обставинами, а так само у новому розгляді її судом першої інстанції після скасування попереднього рішення або ухвали про закриття провадження в справі.

Із матеріалів справи вбачається, що по ній було закрито провадження у справі ухвалою суду від 13 вересня 2004 року під головуванням судді Чельник О.І. ( а.с.35), яка скасована ухвалою апеляційного суду від 1 червня 2005 року ( а.с.62).

Згідно п.1 ч.1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто неповноважним суддею або складом суду.

Тому рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311,313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 січня 2008 року скасувати, а справу повернути на новий розгляд до того ж суду іншому судді.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.