СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
12 липня 2006 року |
Справа № 2-4/6918-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коваля В.М.,
суддів Латиніна О.А.,
Антонової І.В.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Бєлоглазова І.К.) від 20.04.2006 у справі № 2-4/6918-2006
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим
(вул. Леніна, 17, Сімферополь, 95001)
до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про стягнення 1360,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.04.2006 у справі № 2-4/6918-2006 позов Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим задоволено. З суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на користь позивача стягнуто 1360,00 грн. штрафу з відстрочкою виконання рішення строком на 6 місяців. Крім того, з відповідача у дохід Державного бюджету України стягнуто 102,00 грн. державного мита, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118, 00 грн. на користь Державного підприємства „Судовий інформаційно-технічний центр”.
Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зупинити виконання рішення суду першої інстанції у частині надання відстрочки виконання рішення, скасувати зазначене рішення у цій частині.
Апеляційна скарга мотивована тим, що невчасна сплата грошових коштів платниками податку на обов'язкове державне пенсійне страхування може спричинити невчасну виплату пенсій. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на статтю 70 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік”, відповідно до якої заборонено реструктуризацію або списання заборгованості (недоїмки) суб'єктів господарювання за податками, зборами (обов'язковими платежами), надання відстрочки термінів її сплати.
Відзив на апеляційну скаргу до Севастопольського апеляційного господарського суду не надходив.
У судове засідання представники сторін не з'явились. Клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги до суду не надходило.
Порадившись на місці, судова колегія ухвалила розглядати справу за відсутності сторін, належним чином повідомлених про розгляд справи.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим як платник страхових внесків за № НОМЕР_1 (арк.с. 10).
Відповідно до статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” № 2181- від 21.12.2000 і п. 5.10 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (які діяли на час виникнення порушення) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, подає до територіального відділення Пенсійного фонду України розрахунок зобов'язань зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для реєстрації незалежно від наявності у звітному періоді у платника зобов'язання.
Відповідно до пункту 17.1.1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 вимоги законодавства щодо подання розрахунку зобов'язань зі сплати збору за II, III, IV квартал 2002 року та за I, II, III, IV квартал 2003 року не виконала, у зв'язку з чим рішенням Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя № НОМЕР_2 на підставі п.17.1 статті 17 „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” на відповідача було накладено штрафні санкції у розмірі 1190,0 грн. Сума штрафу підлягала сплаті протягом 10 днів з дня отримання зазначеного рішення.
Вказане рішення відповідачем у встановленому частиною 13 статті 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” порядку оскаржено не було.
Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя № НОМЕР_3 на підставі пункту 5 частини 9 статті 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за ненадання розрахунків сум страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування за 2004 рік в строки, встановлені законодавством, до відповідача застосовані фінансові санкції у розмірі 170,0 грн. Зазначене рішення відповідачем також оскаржено не було.
Крім того, вказані рішення Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя не скасовані та не визнані недійсними у встановленому законодавством порядку.
Таким чином, станом на 27.02.2006 (на момент подання позову) суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 мала заборгованість у сумі 1360,0 грн.
Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення 1360,0 грн.
Заперечуючи проти позову, відповідач з рішенням Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя № НОМЕР_3 не погодився, та зауважив, що ним у звітному періоді ніякої діяльності не велося та його не було належно повідомлено про необхідність подання звіту при відсутності здійснення ним господарської діяльності у звітному періоді.
Під час розгляду спору, у судовому засіданні 20.04.2006 відповідачем було заявлено клопотання про розстрочку виконання рішення у справі № 2-4/6918-2006 строком на 6 місяців.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.04.2006 у справі № 2-4/6918-2006 позов Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим задоволено. З суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на користь позивача стягнуто 1360,00 грн. штрафу з відстрочкою виконання рішення строком на 6 місяців. Крім того, з відповідача стягнути судові витрати по справі.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції прийняв до уваги те, що рішення Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 про застосування фінансових санкцій відповідачем у встановленому законодавством порядку не оскаржені, не скасовані та не визнані недійсними, добровільно штрафні санкції суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 не сплачені.
Надання відстрочки виконання рішення суд мотивував складним фінансовим становищем відповідача.
Позивач з судовим рішенням у частині відстрочки його виконання не погодився, просить суд апеляційної інстанції у цій частині рішення скасувати.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 121 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника, або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Відповідно до пункту 2 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 № 02-5/333 підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Матеріали справи не містять доказів складності або неможливості виконання відповідачем рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.04.2006 у справі № 2-4/6918-2006, клопотання відповідача також про надання розстрочки виконання рішення (арк. с.19) необгруновано, вказівка в рішенні суду на складність фінансового становища відповідача ніякими конкретними доказами не підтверджується.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що відповідач не довів суду першої інстанції поважних причин для задоволення вимог про розстрочку виконання рішення від 20.04.2006 у справі № 2-4/6918-2006, заявником також не обґрунтована можливість виконання рішення в подальшому, тому у суду не було підстав для їх задоволення.
Крім того, складність фінансового становища відповідача, про яку йдеться в рішенні суду першої інстанції, не визнається судовою колегією винятковою обставиною, яка може стати підставою для надання розстрочки виконання рішення суду відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення і не допустити їх настання. Судом першої інстанції не враховано, що несвоєчасна сплата платежів на обов'язкове державне пенсійне страхування, суперечить матеріальним інтересам позивача, веде до дефіциту засобів, з яких формується бюджет Пенсійного фонду України, що може привести до невчасної виплати пенсій та інших соціальних виплат. Також не прийняті до уваги положення статті 70 Закону України „Про державний бюджет України”, відповідно до якої у 2006 році заборонено надання розстрочки термінів сплати заборгованості (недоїмки) суб'єктів господарювання за податками, зборами (обов'язковими платежами).
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.04.2006 у справі № 2-4/6918-2006 підлягає частковому скасуванню у частині надання розстрочки його виконання.
Керуючись статтями 101, 103 (пунктом 2), 104 (пункт 2), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим задовольнити.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.04.2006 у справі № 2-4/6918-2006 скасувати частково.
Відмовити суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 у наданні відстрочки виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.04.2006 у справі № 2-4/6918-2006.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Головуючий суддя В.М. Коваль
Судді О.А.Латинін
І.В. Антонова