СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
10 липня 2006 року | Справа № 2/19-4818-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коваля В.М.,
суддів Сотула В.В.,
Прокопанич Г.К.,
за участю представників сторін:
прокурора : не з’явився
позивача: не з’явився
відповідача: не з’явився
розглянувши апеляційне подання Сакського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Сакського районного управління водного господарства Державного комітету України по водному господарству на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г.) від 10 квітня 2006 року у справі №2/19-4818-2006
за позовом Сакського міжрайонного прокурора (вул. Леніна, 34, м.Саки,96500) в інтересах держави в особі Сакського міжрайонного управління водного господарства Державного комітету України по водному господарству (вул. Промислова, 11-а, м. Саки, 96500)
до Дослідного господарства "Чорноморське" Кримського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук (вул. Тітова, 4,Сизівка, Сакський р-н,96531)
про стягнення 33485,82 грн.
ВСТАНОВИВ:
Сакський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Сакського міжрайонного управління водного господарства Державного комітету України по водному господарству звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Дослідного господарства "Чорноморське" Кримського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук про стягнення заборгованості за надані послуги з подачі води в сумі 33485,82 грн., на підставі договору №76 від 29.04.2005 .
Ухвалою господарський суд Автономної Республіки Крим від 10 квітня 2006 року у справі №2/19-4818 позовну заяву Сакського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Сакського міжрайонного управління водного господарства Державного комітету України по водному господарству повернув без розгляду, пославшись при цьому на те, що прокурор, який звернувся з цим позовом, невірно визначив склад сторін цього спору, оскільки Сакське міжрайонне управління водного господарства Державного комітету України по водному господарству є самостійним суб’єктом господарювання.
Не погодившись з вказаною ухвалою, Сакський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Сакського міжрайонного управління водного господарства Державного комітету України по водному господарству звернувся в суд апеляційної інстанції з апеляційним поданням, в якому він просить відновити строк внесення апеляційного подання, прийняти апеляційне подання до провадження, скасувати ухвалу суду першої інстанції, та передати справу на розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
В апеляційному поданні прокурор вказує на те, що висновок суду першої інстанції суперечить фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства. На думку прокурора, судом першої інстанції не було належним чином з’ясовано питання щодо статусу позивача та не обґрунтувано застосування частини 1 статті 62 Господарського кодексу України.
Ухвалою від 15 червня 2006 року апеляційне подання було прийнято до провадження Севастопольського апеляційного господарського суду. Про час і місце розгляду спору сторони були повідомлені належним чином.
Судове засідання 21.06.2006 відкладено на 10.07.2006 у зв’язку з неявкою представників сторін.
У судове засідання 10.07.2006 представники прокуратури і відповідача не з’явились, клопотань про його відкладення від зазначених учасників процесу не поступало. Оскільки явка сторін не визнавалась обов’язковою, судова колегія визнала матеріали справи достатніми для розгляду справи за відсутністю представників зазначених сторін.
Розглянувши матеріали справи повторно в порядку, передбаченому статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Прокурор чи його заступник, звертаючись до господарського суду з позовом, зокрема, виконує функцію представництва інтересів держави, що визначено статтею 121 Конституції України, статтею 36-1 Закону України “Про прокуратуру”. При цьому, випадки такого представництва визначені законом.
Згідно статті 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
В силу частини 5 статті 36 -1 зазначеного Закону, прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Підставою для порушення справи, за змістом частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, є позовні заяви прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.
Частина третя вказаної норми також визначає, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Вирішуючи питання про прийняття такої позовної заяви, господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 №3рп/99 у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), прокурори та їх заступники подають до господарського суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.
В силу пункту 2 резолютивної частини цього рішення під поняттям “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах”, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, як вказано у зазначеному рішенні, фактично є позивачем у справах, порушених за позовною заявою прокурора.
Звертаючись до суду з даним позовом, Сакський міжрайонний прокурор зазначив, що органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є Сакське міжрайонне управління водного господарства, органом управління якого є Державний комітет України по водному господарству.
Суд першої інстанції при надходженні позовної заяви вирішив повернути її згідно з пунктом 1 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, зробивши при цьому висновок про те, що позов фактично подано в інтересах самостійного господарюючого суб’єкта. Тобто, судом було зроблено висновок, що прокурор невірно визначив у позовній заяві склад сторін цього спору.
Однак, судова колегія вважає, що судом першої інстанції при прийнятті ухвали, що оскаржується, неправильно застосовані норми процесуального права і неповно з’ясовані обставини справи.
Так, у пункті 3 роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 22.05.2002 № 04-5/570 “Про деякі питання участі прокурора в розгляді справ, підвідомчих господарським судам” зазначено, що господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органа, на який державою покладено обов’язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов’язаних із захистом інтересів держави.
Крім того, судова колегія критично оцінює посилання суду першої інстанції на частину 1 статті 62 Господарського кодексу України, яка визначає поняття „підприємство”.
Згідно з пунктом 1.1 Положення про Сакське міжрайонне управління водного господарства, затвердженого наказом Державного комітету по водному господарству від 15.11.2005 № 313, - Управління є бюджетною неприбутковою організацією (арк.с. 17), а не підприємством. Також в пункті 2 вищевказаного Положення визначені основні завдання Сакського міжрайонного управління водного господарства, серед яких, зокрема є: здійснення єдиної технічної політики, забезпечення проведення комплексу організаційно-технічних заходів з охорони та утримання в робочому стані всіх елементів державних меліоративних систем, здійснення обліку державного меліоративного фонду, здійснення контролю за дотриманням вимог Водного кодексу України та природоохоронного законодавства щодо збереження і раціонального використання водних ресурсів, здійснення контролю за раціональним використанням, охороною вод та відтворенням водних ресурсів, дотриманням суб’єктами господарювання незалежно від форми їх власності, в тому числі й іноземними, вимог водного законодавства, стандартів, норм і правил водокористування. Тобто Сакське міжрайонне управління водного господарства має певні владні та управлінські повноваження.
Таким чином, судом першої інстанції не було належним чином з’ясовано питання щодо статусу позивача.
За таких обставин, апеляційне подання прокурора підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції від 10.04.2006 - скасуванню, а матеріали справи, відповідно до правил частини 4 статті 106 Господарського процесуального кодексу України, передачі до господарського суду Автономної Республіки Крим.
При новому розгляді суду першої інстанції необхідно з’ясувати обставини щодо визначення правового статусу Сакського міжрайонного управління водного господарства, та залежно від встановлення фактичних обставин вирішити питання щодо прийняття позову до провадження або повернення позовної заяви без розгляду.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 101,103 ( пункт.2), 104 (частина 1, пункти 1,4),105,106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційне подання Сакського міжрайонного прокурора задовольнити.
Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.04.2006 у справі № 2/19-4818 - 2006 скасувати.
Матеріали справи № 2/19-4818-2006 передати на розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Головуючий суддя В.М. Коваль
Судді В.В.Сотула
Г.К. Прокопанич