справа № 2-135/200

9

 Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

      04  лютого 2009 року                                              м. Запоріжжя

    Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

Головуючого судді	Яцуна О.С.
при секретарі представника позивачів представника відповідача	Єговітіної І.Ю. ОСОБА_1 ., ОСОБА_2 . ОСОБА_3 .

    розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5  до ОСОБА_6  про усунення перешкод у користуванні власністю, виселення та зняття з реєстрації за неможливістю спільного проживання,

В С Т А Н О В И В:

    У листопаді 2008 року ОСОБА_4 . та ОСОБА_5 . звернулись до суду з позовом до ОСОБА_6 . про усунення перешкод у користуванні власністю, виселення та зняття з реєстрації за неможл ивістю спільного проживання. В обґрунтування своїх позовних вимог посилались на те, що   АДРЕСА_1 , в якій вони проживають, належить на праві спільної часткової власності позивачам та неповнолітньому ОСОБА_7 . Також у спірній квартирі мешкає відповідач – колишній чоловік ОСОБА_4 ., який, після розірвання шлюбу, самовільно зайняв у квартирі саму велику кімнату, перешкоджає позивачам нею користуватись, грошей для сплати комунальних послуг не надає, зловживає спиртними напоями. Відповідач погрожує фізичною розправою позивачу ОСОБА_4 , вчиняє сварки, які переростають у бійку, що негативно відображається на психічному стані неповнолітнього ОСОБА_4 . Позивач була змушена у зв’язку із анти суспільною поведінкою відповідача звертатись до Заводського РВ ЗМУ. Вищезазначені обставини унеможливлюють спільне проживання сторін у спірній квартирі. Крім того, у відповідача є у власності АДРЕСА_2

    Позивач ОСОБА_4 . у судовому засіданні підтримала свій позов, просила його задовольнити. Додала, що офіційні попередження Заводського РВ щодо недопустимості антисуспільної поведінки з боку ОСОБА_6 . виявилися безрезультатними, відповідач продовжує  чинити насильство в сім’ї, зловживати спиртними напоями.

    Позивач ОСОБА_5 . підтримала позов, просила його задовольнити.

    Відповідач проти позовних вимог заперечував, зазначив, що не чинить будь-яких перешкод у користуванні квартирою позивачам, зокрема позивачу ОСОБА_5 ., яка майже 15 років у спірній квартирі не мешкає. Алкогольними напоями не зловживає, має постійне місце роботи, за яким позитивно характеризується, приймає участь в утриманні квартири та неповнолітньої дитини, надаючи щомісячно позивачу ОСОБА_4  гроші. Іноді, мешкаючи у одній квартирі із позивачем ОСОБА_4 ., виникають незначні сварки, які не носять системного характеру, позивач провокує виникнення конфліктів, з метою виселення його зі спірної квартири. На даний час у спірній квартирі проживає він, позивач ОСОБА_4 ., їх неповнолітній син ОСОБА_7 . та троюрідний брат позивача ОСОБА_10

    Представник третьої особи – відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Заводського РВ ЗМУ до суду не з’явився, надіславши заяву про розгляд справи без їх участі.

    Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків, вивчивши і дослідивши письмові матеріали справи, аналізуючи і оцінюючи всі надані сторонами докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Судом встановлено що квартира АДРЕСА_1  належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_5 . – 1/3 частка, ОСОБА_4  – 1/3 частка, ОСОБА_7 . - 1/3 часка.

    Відповідач ОСОБА_6 . – є колишнім чоловіком позивача ОСОБА_4 ., що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу  від 05.02.08, актовий запис НОМЕР_1 , який, відповідно до довідки з ЖЕД зареєстрований у спірній квартирі.

    На час розгляду справи у спірній квартирі фактично проживають позивач ОСОБА_4 ., відповідач, їх неповнолітніх син ОСОБА_7 ., троюрідний брат позивача ОСОБА_10

    Виходячи з положень ч.1 ст. 116 Житлового кодексу України обов’язковими умовами, для вирішення питання щодо виселення особи без надання іншого жилого приміщення, є систематичне руйнування чи псування жилого приміщення, або  використання його не за призначенням, або систематичне порушення правил співжиття, яке робить неможливим для інших проживання із ним в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявилися безрезультатними.

    Згідно позиції позивачів, з боку відповідача має місце систематичне порушення правил співжиття, яке робить неможливим для інших проживання із ним в одній квартирі.

    Допитані у якості свідків, з боку позивача, ОСОБА_8 ., ОСОБА_9 ., ОСОБА_10 , зазначили, що безпосередньо не бачили з боку відповідача проявів анти суспільної поведінки по відношенню до позивачів, не підтвердили факт зловживання ОСОБА_6 . алкогольними напоями. Зі слів позивача ОСОБА_4 ., свідки ОСОБА_8 . та ОСОБА_10 , суду повідомили про інцидент, який був між сторонами у серпні 2008 року. Свідки ОСОБА_9 . та ОСОБА_10  характеризують відповідача як спокійну, врівноважену людину. Свідок ОСОБА_10 , який тривалий час проживає у спірній квартирі не підтвердив факт чинення відповідачем перешкод у користуванні позивачами квартирою.

    Відповідно до постанови дільничного інспектора міліції від 22.08.08 за даним фактом було відмовлено у порушенні кримінальної справи, з відповідачем проведена профілактична бесіда.

    Попереднє звернення ОСОБА_4 . з приводу неправомірних дій відповідача було у грудні 2007 року, за результатами розгляду якого 22.12.07 було відмовлено у порушенні кримінальної справи.

    Допитаний, за правилами ст. 182 ЦПК малолітній свідок ОСОБА_7 ., дитина позивача та відповідача, у присутності педагога   ОСОБА_11  зазначив, що між батьками мають місце сварки, які не носять системного характеру. Причину цих сварок свідок бачить у зловживанні батьком спиртними напоями.  Навів суду факти конфліктних ситуацій між батьками,  свідком яких він був у 6-річному та 12-річному віку. Зазначив, що на даний час з батьком має нормальні відносини, бажає продовжувати спілкування із татом. Батько яких-небудь перешкод у користування квартирою не чинить.

    Позивачами, ані в змісті позову, ані у вільних показах не наведено переконливих обставин чинення відповідачем перешкод у користуванні ними спірною квартирою. Судом встановлено, що відповідач проживає у окремій кімнаті, в якій, на відміну від інших кімнат, тривалий час не робився поточний ремонт. Проживання відповідача саме у цій  кімнаті було вирішено спільно колишнім подружжям ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того було встановлено, що позивач ОСОБА_5 . тривалий час, проживає за іншою адресою, з показів свідків приходить до спірної квартири не більше одного разу на тиждень, особистих речей у спірній квартирі не має.

    З урахуванням зазначеного, позивачі не довели що з боку відповідача має місце систематичне порушення правил співжиття, яке робить неможливим для інших проживання із ним в одній квартирі, а також існування з боку відповідача перешкод у користування позивачами спірною квартирою.

     На підставі викладеного та керуючись ст.116 ЖК України, ст.ст.57-60, 209, 212-215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог   ОСОБА_4  та ОСОБА_5   до ОСОБА_6  про усунення перешкод у користуванні власністю, виселення та зняття з реєстрації за неможливістю спільного проживання відмовити .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Заводський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

            Суддя                           О.С. Яцун

Згідно частини 1 статті 116 Житлового кодексу України, якщо наймач систематично руйнує чи псує жиле приміщення, або використовує його не за призначенням, або систематичним порушенням правил співжиття робить неможливим для інших проживання із ним в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявилися безрезультатними,  виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

    Відповідно до ст. 391 ЦПК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

    Як встановлено та підтверджено матеріалами справи квартира АДРЕСА_1  належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_5 . – 1/3 частка, ОСОБА_4  – 1/3 частка, ОСОБА_7 . - 1/3 часка.

    Відповідач ОСОБА_6 . – є колишнім чоловіком позивача ОСОБА_4 ., що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу  від 05.02.08, актовий запис НОМЕР_1 , який, відповідно до довідки з ЖЕД зареєстрований у спірній квартирі.

    Згідно інформації з ОП «ЗМБТІ»  за відповідачем зареєстровано право власності  на квартиру АДРЕСА_2  у м. Запоріжжі.

    Позивач неодноразово зверталась до Заводського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області щодо неправомірної поведінки її колишнього чоловіка ОСОБА_6 ., який чинив насильство у сім»ї, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння. Про це свідчать постанови дільничного інспектора про відмову в порушенні кримінальної справи від 22.12.07 та 22.08.08, згідно змісту яких із ОСОБА_6 . проводились профілактичні бесіди щодо недопустимості анти суспільної поведінки.

    Про протиправну поведінку ІНФОРМАЦІЯ_1   ОСОБА_6 . свідчать покази свідків …………., які зазначили, що

    Відповідно до долучених до справи позивачами квитанцій про сплату житлово-комунальних послуг вбачається, що відповідач не приймає участі у сплаті комунальних платежів.

    Таким чином, всі надані докази в сукупності вказують на те, що позов обґрунтований, підтверджений матеріалами справи та показаннями свідків щодо того, що відповідач чинить перешкоди у користуванні майном, належним позивачам,  систематично зловживає алкогольними напоями, систематично порушує правила співжиття, що робить неможливим для інших проживання із ним в одній квартирі, застосовує насильство у сім’ї,  а заходи запобігання та громадського впливу виявилися безрезультатними, тому відповідач підлягає виселенню без надання іншого жилого приміщення.

     На підставі викладеного та керуючись ст.116 ЖК України, ст.391 ЦК України,  ст.ст.57-60, 209, 212-215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_4  та ОСОБА_5  задовольнити.

Усунути перешкоди у здійсненні прав власників у користуванні житловим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1  шляхом виселення з неї ОСОБА_6 , за неможливістю спільного з ним проживання, без надання іншого житлового приміщення.

Зобов'язати   відділ   громадянства,   міграції  та   реєстрації   фізичних   осіб Заводського   РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області скасувати реєстрацію ОСОБА_6  за адресою: м. Запоріжжя, АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Заводський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

            Суддя                           О.С. Яцун

справа № 2-135/200

9

 Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

      04  лютого 2009 року                                              м. Запоріжжя

    Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

Головуючого судді	Яцуна О.С.
при секретарі представника позивачів представника відповідача	Єговітіної І.Ю. ОСОБА_1 ., ОСОБА_2 . ОСОБА_3 .

    розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5  до ОСОБА_6  про усунення перешкод у користуванні власністю, виселення та зняття з реєстрації за неможливістю спільного проживання,

    На підставі викладеного та керуючись ст.116 ЖК України, ст.ст.57-60, 209, 212-215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог   ОСОБА_4  та ОСОБА_5   до ОСОБА_6  про усунення перешкод у користуванні власністю, виселення та зняття з реєстрації за неможливістю спільного проживання відмовити .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Заводський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

            Суддя                           О.С. Яцун