Справа № 1-307/ 08р.
В И Р О К
Іменем України
29 січня 2009 року Франківський районний суд м. Львова
в складі: головуючої- судді Мікули О.І.
при секретарі Куп'як В.М., Копиняк Т.І.
з участю прокурора Садлівського В.В.
адвоката ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м.Львова, громадянина України, німця, не працює, розлученого, освіта незакінчена вища, раніше судимого: 10.07.1984 року Червоноармійським районним народним судом м. Львова за ст. 215-3 ч.2 КК України (1963 р.) на два роки позбавлення волі; 20.05.1986 року Ленінським районним судом м. Львова за ст.140 ч.1 КК України на один рік шість місяців позбавлення волі; 09.07.1996 року Галицьким районним судом м. Львова за ст.229-6 ч.1 КК України на один рік позбавлення волі; 11.01.1999 року Залізничним районним судом м.Львова за ч.2 ст.188-1 КК України на один рік позбавлення волі, не працює, проживає: м.Львів, вул.АДРЕСА_1
за ст. ст. 15, ч. 2, 115 ч. 1 КК України, суд
в с т а н о в и в :
ОСОБА_2. 23.01.2008 року приблизно між першою та другою годинами ночі, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо з особливою зухвалістю порушив громадський порядок та загальноприйняті норми поведінки у суспільстві, без видимих на те підстав, заздалегідь приготувавши знаряддя злочину - кухонний ніж, підійшов до потерпілого ОСОБА_3. біля під'їзду будинку №АДРЕСА_1 в м.Львові, та заподіяв останньому ножове поранення у ліву частину грудної клітки, спричинивши легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.
Підсудний в судовому засіданні свою вину у інкримінованому злочині заперечив та пояснив, що 22.01.2008 року близько 12 год. він зустрів свого знайомогоОСОБА_4., з яким близько 20 год. вечора купив пляшку горілки, вживав спиртне у барі „Арка” по вул. Воровського в м.Львові. Біля 21 год. вони пішли до нього додому по вул. Котляревського в м.Львові. Дорогою зустріли візуально знайомих ОСОБА_3., ОСОБА_5., а такожОСОБА_6., ОСОБА_7. і дівчину на ім'я ОСОБА_8. Останні мали при собі спиртні напої, які запропонували розпити на його квартирі, на що він погодився. Прийшовши у помешкання, вони вживали спиртне. ОСОБА_4. невдовзі заснув, а інші хлопці сп'яніли та поводили себе непристойно із Оленою, проти чого він заперечив, попросивши їх залишити помешкання. З цього приводу між ними виник конфлікт. ОСОБА_5. почав розбивати фужери, намагався затіяти бійку. Потім вони усі залишили квартиру. Це сталося біля 2 год. ночі. Він почав збиратися спати, однак приблизно через півгодини у двері хтось почав бити ногами, відчинивши які, він у загальному коридорі знов побачив тих же хлопців. З інших квартир почали виходити інші сусіди. Двері до загального коридору виявилися зламаними. Хлопці тримали у своїх руках палиці. ОСОБА_5. вдарив його в щоку. Тоді він взяв кухонний ніж зі столу, а хлопці почали втікати по сходах униз. Поки він, тримаючи ніж в руці, оглядав зламані двері, хлопці декілька разів спускалися і піднімалися. Він вирішив зачинити вхідні двері до під'їзду. Хлопці оточили його, аОСОБА_3 намагався завдати удар палицею, яку мав у руці. Захищаючись, він почав відмахуватися від нападника рукою з ножем і випадково, не маючи на це умислу, завдав ножове поранення потерпілому. Інші хлопці також намагався побити його, але безрезультатно, тому що він вдало захищався. Відразу після цієї бійки розбудивОСОБА_4. і повідомив про ці події. Ніж викинув, де саме і по якій причині - не пригадує. З ОСОБА_4. вони після цього знаходились вдома, де спали до ранку, зранку їх розбудили працівники міліції. У вчиненому розкаюється.
Не дивлячись на запереченняОСОБА_1. своєї вини в інкримінованому йому злочині, вчинення ним суспільно небезпечного діяння стверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими у судовому засіданні доказами.
З оголошених та перевірених в судовому засіданні показів потерпілого ОСОБА_3. /а.с.65-67/ вбачається, що 22.01.2008 року він зустрівся із своїми знайомими ОСОБА_7., ОСОБА_5., ОСОБА_6. Пізніше цього ж дня вони у барі „Славутич”, розташованому біля магазину „Магнус”, познайомилися із дівчиною на ім'яОСОБА_8, а після цього пішли в центр міста гуляти. Біля площі Івана Франка зустріли візуально знайомого ОСОБА_1. Той запропонував усім (крім ОСОБА_5., який раніше поїхав додому) піти до нього на квартиру по вул. Котляревського, щоб там випити горілку. Усі погодились. На квартирі розпивали спиртне. Через деякий час зателефонували до ОСОБА_5., щоб він приїхав, а згодом зустріли його зОСОБА_1. на трамвайній зупинці і разом повернулися на квартиру підсудного. Раптом ОСОБА_2. почав поводитись агресивно, ображав усіх нецензурними словами, виганяв з квартири та ініціював словесний конфлікт. Вже у загальному коридорі в нього із підсудним виникла шарпанина, ОСОБА_2. кинув його на спільні двері. ОСОБА_5. та ОСОБА_7. відтягували підсудного. Всі вони спустилися сходами донизу, а підсудний повернувся до себе додому. Біля під'їзду допивали пляшку горілки, яку забрали з квартири. В той час ОСОБА_2. вийшов з під'їзду у збудженому стані. Щоб уникнути агресії підсудного, він намагався закрити вхідні двері. Але раптом ОСОБА_2. обняв його лівою рукою за шию чи за плечі, а правою наніс різкий удар чимось гострим у ліву підпахову ділянку. Одяг почав набирати кров, а голова крутитися. Він встиг лише крикнути, що підсудний його підрізав. Після цього нічого не чув та не бачив. Отямився уже в лікарні, де був прооперований.
Аналогічні покази, перевірені у судовому засіданні, надав під час проведення досудового слідства свідок ОСОБА_5. /а.с. 48-49/, уточнивши, що не був безпосереднім очевидцем удару ножем, але почувши шум, повернувся і побачив як потерпілий підняв куртку і був весь вимазаний кров'ю. Тоді йому стало зрозуміло, що ОСОБА_2. підрізав ОСОБА_3.
Показами свідка ОСОБА_9. стверджуються обставини конфлікту у загальному коридорі за адресою м. Львів, вул. АДРЕСА_1. При цьому остання пояснила, що 22.01.2008 року близько 21 год. побачила ОСОБА_1. та ще чотирьох невідомих хлопців напідпитку. Вони пройшли до квартири підсудного. Звідти потім лунали крики, нецензурна лайка, дзвін посуду. Раптом їй почулося, що ламаються вхідні двері до загального коридору. Вона відчинила свою квартиру і побачила, що вони дійсно пошкоджені, причому зсередини, а не ззовні. В цей час у коридорі тривала шарпанина, якийсь хлопець намагався вийти. Інші люди пішли по сходах униз, а ОСОБА_2. нецензурно кричав на них у коридорі та згодом з свого балкону. Вона повернулася у свою квартиру і більше не виходила. Чула якийсь шум біля під'їзду. Її мати потім розказала, як хлопці, що вийшли з квартири ОСОБА_1. зупинили на дорозі швидку допомогу, яка їх підібрала. Тільки зранку довідалась, що підсудний завдав ножового поранення одному з хлопців. Внаслідок дій ОСОБА_1. вона та її мати похилого віку не спали півночі, у останньої піднявся тиск, їй прийшлось вколоти снодійне. Сама приймала заспокійливі ліки. Крім цього, було дуже неприємно, що підсудний викрикував нецензурні слова. Його дії характеризує як хуліганські. Палок чи інших подібних предметів у руках хлопців вона не бачила.
Вина підсудного в частині порушення громадського порядку підтверджується також даними в судовому засіданні аналогічними показами свідків ОСОБА_10,ОСОБА_11., ОСОБА_12.
Їхні свідчення логічно узгоджуються та додатково підтверджуються експертним висновком №5/81 від 20 лютого 2008 року /а.с.208-211/, згідно якого на поверхні фрагменту декоративної оздоблювальної дошки дверей загального коридору, вилученої з місця події по вул. АДРЕСА_1 у місті Львові від 23.01.2008 року, відсутні будь-які сліди дії сторонніх предметів, в тому числі і сліди дії підпружиненої защіпки врізного замка даних дверей. Ці свідчення та згадане дослідження спростовують показання підсудного стосовно ініціювання конфлікту потерпілим, ОСОБА_5. і ОСОБА_7., версію про їх незаконне проникнення у загальний коридор та протиправне посягання на його здоров'я.
Показами свідкаОСОБА_4. /а.с.79-80/ стверджується сильний стан сп'яніння підсудного у день вчинення ним злочину. Зокрема повідомив, що 22.01.2008 року він спільно зОСОБА_1. в барі „Арка” по вул. Воровського у м.Львові вжили декілька пляшок горілки. Сам він також був п'яний і тому погано пригадує інші події цього ж дня. Крім цього ОСОБА_4. засвідчив обставини та персональний склад осіб, які розпивали спритні напої на квартирі підсудного. Інших подій пригадати не зміг, крім того, як вночі його розбудив ОСОБА_2. і сказав, що когось підрізав. Після цього вони разом пішли на його квартиру. Зранку до них приїхали працівники міліції.
Свої показання вказані вище свідки підтвердили під час проведення ставок віч-на-віч із підсудним /а.с.69-72, 73-75, 83-85, 213-215, 236-237/, а також в ході проведення відтворення обстановки та обставин події /а.с.224-227, 229-235,252-256/.
Згідно з висновку цитологічної експертизи №23/2008-ц від 11-15.02.2008 року /а.с.105-110/ на речових доказах, вилучених з місця події виявлено кров, яка може походити як від підсудного, так і від потерпілого.
Відповідно до висновків медико-криміналістичної експертизи №20/2008-мк року від 20-24.03.2008 року /а.с.115-121/, №21/2008-мк від 20-23.03.2008 року /а.с.122-127/, 22/2008-мк від 20-24.03.2008 року /а.с.128-134/, 23/2008-мк від 20-25.03.2008 року /а.с.135-140/, №24/200-мк від 20-24.03.2008 року /а.с.141-146/, № 25/2008-мк від 20-24.03.2008 року /а.с.147-152/, 26/2008-мк від 20-24.03.2008 року /а.с.153-158/, № 27/2008-мк від 20-25.03.2008 року /а.с.159-164/, 28/2008-мк від 20-25.03.2008 року /а.с.165-170/, 29/2008-мк від 20-25.03.2008 року /а.с.171-176/ на лівій полі куртки, передній поверхні джемпера та футболки зліва, виявлені колото-різані пошкодження, утворені від дії гострого колюче-ріжучого знаряддя типу клинка ножа, який мав одне лезо та обух, могли виникнути від дії клинка ножа, наданого для проведення дослідження. Колото-різані пошкодження на одязі співпадають з локалізацією колото-різаної рани, виявленої на тілі потерпілого ОСОБА_3., а тому могли бути нанесені в момент, коли потерпілий був одягнутий в дані речі.
Згідно з висновком експерта-цитолога №24/2008-ц від 06-12.02.2008 року /а.с.199-202/ у піднігтьовому вмісті зрізу нігтів пластинки з обох рук ОСОБА_1. виявлено білок людської клітини плоского епітелію особи чоловічої статі, які найбільш імовірно походять за рахунок власного піднігтьового ложа ОСОБА_1. Домішок клітин від потерпілогоОСОБА_13. не виключається.
Відповідно до висновка стаціонарної судово-психіатричної експертизи від 19.03.2008 року /а.с.245-247/ підсудний психічним захворюванням не страждає, виявляє ознаки органічного розладу особи та поведінки внаслідок ураження головного мозку змішаного ґенезу (травматичного, інтоксикаційного) з нерізко вираженим психоорганічним синдромом. Ступінь вказаної патології виражена неглибоко не досягає рівня психічного захворювання чи недоумства, тому не позбавляє його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними під час вчинення інкримінованих дій та в період проведення експертного дослідження.
Як вбачається з висновка судово-медичної експертизи №42/08 від 25.02.2008 року /а.с.259-261/ на тілі потерпілого ОСОБА_3. виявлено поранення м'яких тканин лівої підпахвинної ділянки з ушкодженням гілок внутрішньої грудної артерії та вени і краю великого грудинного м'язу. Дані ушкодження заподіяні колюче-ріжучим чи подібним до нього знаряддям, є легкими з короткочасним розладом здоров'я. Рана та канал вказаного поранення проходив зверху вниз, зліва направо та спереду назад. Враховуючи його хід, а також дані матеріалів справи зазначені поранення могли утворитись як від нанесення ударуОСОБА_1. в ліву половину грудної клітки ОСОБА_3., так і при наштовхненні на ніж, що був у руці підсудного. Крім цього, у потерпілого виявлено закритий перелом 4-го пальця правої кисті, котрий відноситься до тілесного ушкодження середньої важкості за ознакою тривалого розладу функції правої руки. Він міг утворитися при падінні ОСОБА_3. на дорожнє покриття з ударом об нього кистю правої руки.
Підсумки наведених вище медико-криміналістичної та судово-медичної експертиз взаємо узгоджуються та доповнюють одне одного, а у сукупності підтверджують обставини покладені в основу обвинувачення.
Оцінюючи зібрані досудовим слідством та перевірені у судовому засіданні засоби доказування, суд вважає їх достовірними та об'єктивними. Покази підсудного суперечать безспірно встановленим обставинам справи і є способом захисту, спрямованим на уникнення кримінальної відповідальності за вчинене.
Таким чином, дане посягання повністю знайшло своє підтвердження у суді. Разом з тим, з обсягу обвинувачення слід виключити спричинення потерпілому перелому четвертого пальця правої руки, що відноситься до середньої тяжкості тілесного ушкодження, оскільки жодних доказів причетності ОСОБА_1. до настання таких наслідків досудовим слідством та судом не здобуто. Крім цього, дії підсудного помилково кваліфіковані за ст. 15 ч. 2, ст. 115 ч. 1 КК України.
У судовому засіданні була спростована версія підсудного, спрямована на захист від пред'явленого обвинувачення. Свідки ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11., ОСОБА_12., заперечили, що потерпілий, ОСОБА_5., ОСОБА_7. мали палки у руках під час конфлікту у загальному коридорі за адресою м.Львів, вул. АДРЕСА_1. Вхідні двері у це приміщення були пошкодженні зсередини, а не ззовні, що виключає незаконне проникнення ОСОБА_3. та інших осіб, а відтак і підстави для захисту ОСОБА_1. від начебто наявного з їхнього боку посягання.
Тілесні ушкодження потерпілому заподіяні не внаслідок неправильної поведінки чи протиправних вчинків останнього, а з причини грубого порушення самим підсудним громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства із використанням нікчемного приводу для ініціювання конфлікту, що супроводжувалося особливою зухвалістю. Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови №10 від 22 грудня 2006 року „Про судову практику у справах про хуліганство” такі діяння належить кваліфікувати як хуліганство. Крім цього, підсудний до початку вчинення злочину приготував ніж, яким згодом завдав ножове поранення потерпілому, а тому його дії слід кваліфікувати з урахуванням п. 11 вказаної вище постанови Пленуму Верховного Суду України за ст. 296 ч. 4 КК України.
Крім того в судовому засіданні встановлено, що завдавши ножового удару ОСОБА_3. ОСОБА_2. заподіяв йому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. Як пояснила в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_13, смерть від спричиненого підсудним пошкодження настати не могла. При цьому він мав реальну можливість продовжити нанесення ножових поранень, зокрема у життєво важливі органи, оскільки потерплій активно та без перешкод з боку підсудного оглядав своє поранення, спілкуючись із свідками по справі, а потім знепритомнів. Однак, як встановлено судом, підсудний повернувся до своєї квартири. Інші особи, присутні на місці події, в цей час не втручалися у конфлікт. При цьому ОСОБА_2. не вчиняв жодних дій, спрямованих на позбавлення життя ОСОБА_3. Згідно висновку судово-медичної експертизи та пояснень експерта у судовому засіданні не виключається механізм спричинення тілесного ушкодження за обставин, вказаних самим підсудним, тобто в результаті наштовхування потерпілого на ніж. Враховуючи стан сп'яніння усіх учасників і очевидців конфлікту біля під'їзду будинку, беручи до уваги наведені вище докази, не можна вважати подоланими сумніви стосовно умислу ОСОБА_1. завдати цілеспрямований удар у життєво важливий орган потерпілого саме з метою позбавлення останнього життя. В силу ст. 62 Конституції України, вирок не може ґрунтуватися на припущеннях. У разі суперечливих доказів усі сумніви стосовно доведення вини підсудного повинні тлумачитися на його користь.
Таким чином, дії підсудного слід кваліфікувати за ч.4 ст.296 КК України, оскільки ОСОБА_2. грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, вчинив хуліганство, супроводжуване особливою зухвалістю, поєднане із застосуванням предмету, заздалегідь приготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують ти обтяжують покарання, особу підсудного, який раніше притягався до кримінальної відповідальності, разом з тим, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні матір пенсійного віку, критично ставиться до вчиненого.
Тому, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_1. можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і покарання підсудному слід призначити в межах санкції статті, за якою кваліфіковано злочини, у виді позбавлення волі.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
з а с у д и в :
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років шести місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1. рахувати з часу фактичного затримання, тобто дати складання протоколу затримання - 23.01.2008 року.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб: підсудним з часу вручення копії вироку, іншими учасниками з часу проголошення вироку.
Суддя :