АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-5415/06 р.                      Голов. 1 інст.- Бишов М. В.

Доповідач - Белинчук Т. Г.

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2006 року грудня місяця 18 дня, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим, в складі:

Головуючого, судді   Панкова М. В., Суддів   Ісаєва Г. А.,

Белинчук Т.Г.,

При секретарі            Бахтагарєєвій М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за поданням Державної виконавчої служби в Білогірському районі АР Крим про визнання мирової угоди між ОСОБА_1 та приватним сільськогосподарським підприємством „Монтанай"

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Білогірського . районного суду АР Крим від 24 травня 2006 року, -

ВСТАНОВИЛА:

ДВС в Білогірському районі АР Крим звернулася до суду з поданням про визнання мирової угоди між ОСОБА_1 та ПСП „Монтанай".

Ухвалою Білогірського районного суду АР Крим від 24 травня 2006 року у визнанні мирової угоди між ОСОБА_1 та ПСП „Монтанай" відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції. скасувати та розглянути скаргу по суті, затвердивши мирову угоду між ним та ПСП „Монтанай". Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ухвала суду постановлено з порушенням норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог статті 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Постановляючи ухвалу, суд виходив з того, що все майно ПСП „Монтанай" знаходяться під арештом, а тому не може передаватися у власність іншій особі. Крім того, вимога сторін про визнання права власності на майно, розглядається у порядку позовного провадження, та не може бути вирішена при розгляді та визнанні мирової угоди, яка укладена сторонами в стадії виконання рішення суду.

З даними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону і підтверджені зібраними по справі доказами.

Відповідно до вимог ст. 372 ЦПК України мирова угода, укладена між сторонами, або відмова стягувана від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному виконавцю, який не пізніше триденного строку передає її до суду за місцем виконання рішення для визнання. Суд має право перевірити і не визнати мирову угоду або не прийняти відмови стягувана від примусового виконання, якщо це суперечить закону або порушує права чи свободи інших осіб

З матеріалів справи вбачається, що згідно з судових наказів, які набрали законної сили, з ПСП „Монтанай" стягнуто на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в загальній сумі 17355 грн. 84 коп.

Згідно умов мирової угоди між ПСП „Монтанай" та ОСОБА_1 в стадії. виконання судових рішень слід, що ПСП „Монтанай" - боржник, та ОСОБА_1 -стягувач, дійшли до згоди про те, боржник передає, а стягувач отримує в рахунок погашення заборгованості ПСП „Монтанай" перед ОСОБА_1 в сумі 17355 грн. 84 коп. майно, яке розташоване в с. Зуя Білогірського району: млин вартістю 5200 грн.; будівлю контори на млину вартістю 1100 грн.; складське приміщення на млину вартістю 5300 грн.; маслоцех вартістю 18000 грн., а всього майна на загальну суму 29600 грн. Суму 12244 грн. 16 коп. стягувач повертає боржнику до кінця 2006 року.

Згідно з інформацією завідуючого Білогірською державною нотаріальною конторою все майно та майнові права ПСП „Монтанай" знаходяться під арештом, який накладено державною виконавчою службою та Білогірським відділенням СМДПІ, за такими обставинами суд першої інстанції обгрунтвоанно прийшов до висновку що передача майна ПСП „Монтанай" у власність ОСОБА_1 може порушити інтереси держави в особі відділу ДВС та СМДПІ, та відмовив в визнанні мірової угоди.

У зв'язку з викладеним, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не можуть бути взяті до уваги судом апеляційної інстанції з тих підстав, що вони не спростовують висновки суду першої інстанції і не є підставами для скасування чи зміни ухвали суду.

Суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням вимог норм процесуального права, підстав до її скасування немає.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 312, 315, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 24 травня

2006 року залишити без змін.                                     

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.