Судове рішення #3892610
Справа № 22ц - 12/09

Справа № 22ц - 12/09                                      Головуючий у 1 інстанції - Іщук Л.П.

Категорія :   57                                                Доповідач - Антонюк К.І.

 

 

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

 

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 

    2009 року  січня 12                                                                                 місто Луцьк                 

                  

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого Лончука В.Г.

суддів Антонюк К.І., Киці С.І.

при секретарі Масляній С.В.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до спільного міжгосподарського підприємства «Луцькагробуд» про визнання незаконним рішення загальних зборів за апеляційною скаргою представника відповідача  спільного міжгосподарського підприємства «Луцькагробуд» ОСОБА_3 на окрему ухвалу Луцького  міськрайонного суду Волинської області від 2 жовтня 2008 року

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 2 жовтня 2008 року визнано незаконним рішення загальних зборів спільного міжгосподарського підприємства по агропромисловому будівництву «Луцькагробуд», що оформлене протоколом від 2.05.2008 року загальних зборів СМП «Луцькагробуд».

Також судом 2 жовтня 2008 року постановлено окрему ухвалу, якою доведено до відома голову дисциплінарної палати Волинської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про поведінку в судових засіданнях по даній справі адвоката ОСОБА_3 для вжиття відповідних заходів. В окремій ухвалі зазначено, що протягом розгляду справи адвокат ОСОБА_3 намагався будь-яким способом затягнути її розгляд, порушував порядок у судовому засіданні, допускав сперечання з судом та висловлювання, що принижують честь і гідність суду. Такі дії адвоката свідчать про його  недобросовісну поведінку та порушення Закону України «Про адвокатуру», ст.ст.53, 58, 59 Правил адвокатської етики, прояв неповаги до суду, тому він повинен нести відповідальність, передбачену чинним законодавством про адвокатуру.

Не погоджуючись з окремою ухвалою суду представник відповідача ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій покликаючись на незаконність та необгрунтованість ухвали просить її скасувати. Апеляційна скарга обгрунтована тим, що з його сторони, як представника відповідача, не було вчинено жодних дій по зловживанню процесуальними правами, сперечань з судом та висловлювань, що принижують честь і гідність суду та інших учасників процесу, також не вчиняв дій по затягуванню судового розгляду справи.

Колегія суддів, перевіривши законність і обгрунтованість ухвали суду першої інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а ухвала суду  скасуванню з наступних підстав.

Так, з технічного запису судового засідання в даній справі від 8 вересня, 2 жовтня 2008 року вбачається, що в судовому засіданні після задоволення судом клопотань сторін про виклик та допит свідків, витребовування додаткових доказів представник відповідача ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про оголошення перерви, в зв'язку з неможливістю його участі в судовому засіданні, обгрунтовуючи обов'язковістю його участі в розгляді справи господарським судом. Суд відмовив в клопотанні про оголошення перерви, однак головуючим роз'яснено апелянту його право залишити залу судового засідання. Вибачившись перед судом та іншими учасниками процесу,  ОСОБА_3 залишив залу судового засідання. Суд продовжував розгляд справи у відсутності представника відповідача та оголосив перерву в її розгляді, у зв'язку з необхідністю подання нових доказів.

2 жовтня 2008 року після перерви на обідній час, представник відповідача ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, суд закінчив розгляд справи у його відсутність.

При ознайомленні з повідомленням про оголошення перерви 2 жовтня 2008 року представник відповідача ОСОБА_3 відмовився поставити свій підпис в повідомленні.

Суд першої інстанції постановляючи окрему ухвалу, вважав, що такі дії адвоката ОСОБА_3 свідчать про невиправдане і свідоме затягування розгляду справи, неповагу до суду, недобросовісну поведінку під час розгляду справи,  порушення Закону України «Про адвокатуру», Правил адвокатської етики.

Однак, висновки суду щодо порушень закону зі сторони адвоката ОСОБА_3 не відповідають обставинам справи і не підтверджені доказами, на які посилається суд.

Відповідно до довіреності від 20.05.2008 року адвокату ОСОБА_3 надані повноваження на ведення справи у суді з вчиненням від імені відповідача усіх процесуальних дій. (а.с.99 т.1)

Згідно зі ст.27 ЦПК України брати участь у судових засіданнях є правом, а не обов'язком осіб, які беруть участь у справі.

У випадку неявки відповідача, належним чином повідомленого про дату судового засідання, також якщо сторона залишить залу судового засідання, суд ухвалює рішення на підставі наданих доказів (ч.ч.4, 5 ст.169 ЦПК України).

Відповідно до ч.2 ст.169 ЦПК України неявка представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи.

Аналізуючи норми закону та встановлені в судовому засіданні обставини, колегія суддів приходить до висновку, що залишення судового процесу представником відповідача після обгрунтування своїх дій та роз'яснення головуючим про його право залишити зал судового засідання, також неявка ОСОБА_3 в судове засідання 2 жовтня 2008 року не є процесуальним правопорушенням, відповідно до норм ЦПК України, не є перешкодою для розгляду справи та не свідчить про неповагу до суду.

З технічного запису судових засідань не вбачається, що ОСОБА_3 порушував порядок у судовому засіданні, допускав сперечання з судом та висловлювання, що принижують честь і гідність суду та інших учасників процесу.

Відповідно до ст.211 ЦПК України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону і встановивши причини і умови, що сприяли вчиненню порушення, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин і умов.

У п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року «Про посилення судового захисту, прав та свобод людини і громадянина» вказується, що при постановленні окремих ухвал слід мати на увазі, що ці ухвали повинні грунтуватися на достовірно встановлених фактичних даних.

Твердження суду про недобросовісність адвоката ОСОБА_3 в судовому процесі, порушення закону «Про адвокатуру», Правил адвокатської етики не обгрунтовано, не підтверджено належними доказами.

Колегія суддів вважає, що окрема ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.303, 312, 313 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 задовольнити.

Окрему ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 2 жовтня 2008 року щодо порушення закону представником відповідача ОСОБА_3 по даній справі скасувати.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

 

 

Головуючий 

 

Судді 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація