КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: №22-а-4157/08 Головуючий суддя у суді 1-ї інстанції: Трусова Т.О.,
Суддя-доповідач: Дурицька О.М.
У Х В А Л А
Іменем України
08 грудня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Дурицької О.М., суддів Зайцева М.П. та Глущенко Я.Б., при секретарі Мальцевій К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача - ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду м.Києва від 20 липня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дарницької районної у м.Києві державної адміністрації, треті особи: ВАТ «Київські телекомунікаційні мережі», КП «Управління житлового господарства» Дарницького району м.Києва, про скасування розпорядження від 03.03.2007 року №172,-
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернувся до суду з позовом до суду до Дарницької районної у м.Києві державної адміністрації, треті особи: ВАТ «Київські телекомунікаційні мережі», КП «Управління житлового господарства» Дарницького району м.Києва, про скасування розпорядження від 03.03.2007 року №172.
Постановою Дарницького районного суду м.Києва від 20 липня 2007 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що розпорядженням від 3 березня 2007 року № 172 Дарницька районна у місті Києві державна адміністрація надала дозвіл Комунальному підприємству "Управління житлового господарства" Дарницького району міста Києва на укладання з TOB "Київські телекомунікаційні мережі" (його правонаступником є ВАТ "Київські телекомунікаційні мережі") договору сервітуту про право користування нерухомим майном комунальної власності територіальної громади Дарницького району міста Києва у багатоквартирних житлових будинках згідно з переліком, викладеним у додатку до цього розпорядження, для можливості проходу та доступу до технічного обслуговування, а саме, прокладання та експлуатації ліній телекомунікацій строком на три роки, без права пролонгації.
В додаток до цього розпорядження внесено, зокрема, будинок № 174-Б по Харківському шосе в Дарницькому районі міста Києва, який перебуває в комунальній власності територіальної громади Дарницького району міста Києва, що підтверджується додатком № 3 до рішення Київської міської ради від 27.12.2001 р. № 208/1642 "Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва".
Згідно ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" управління нерухомим майном, що перебуває в комунальній власності територіальної громади, здійснює відповідний представницький орган місцевого самоврядування, яким є Дарницька районна в місті Києві рада.
Рішенням Дарницької районної районної в місті Києві ради від 14 липня 2006 року № 2 "Про делегування повноважень Дарницькій районній у м. Києві державній адміністрації -виконавчому органу Дарницької районної в місті Києві ради" визначено, що виконавчий орган райради, яким є Дарницька районна у місті Києві державна адміністрація, є органом управління майном територіальної громади Дарницького району м. Києва.
Цим рішенням райдержадміністрації делеговані повноваження Дарницької районної в місті Києві ради щодо управління майном, що належить територіальній громаді району.
Таким чином суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що оспорюване розпорядження прийняте Дарницькою районною у місті Києві державною адміністрацією в межах її повноважень.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оспарюване розпорядження ніяким чином не обмежує права позивача як мешканця багатоквартирного жилого будинку №174-б по Харківському шосе в місті Києві щодо користування допоміжними приміщеннями даного будинку.
З таким висновком погоджується і колегія суддів, оскільки відповідно до п. 2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання та елементів зовнішнього благоустрою... Офіційне тлумачення вказаної норми закону дано в Рішенні Конституційного Суду України від 02.03.2004 року № 4-рп/2004 (справа № 1-2/2004 про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків), де зазначено, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.п.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків.
За змістом вказаної норми закону власники квартир багатоквартирних будинків мають право спільно володіти, користуватися та розпоряджатися вказаним майном, і у відповідності з ст. 358 ЦК України це право здійснюється за їхньою згодою.
Оскільки позивач не надав суду доказів, що підтверджують його право власності на квартиру № 52 в будинку № 174-6 по вул. Харківське шосе в м. Києві, а також на квартири в інших будинках, які вказані в додатку до розпорядження, яке оспорюється позивачем в повному обсязі, то відсутні докази про порушення його права власності.
Крім того слід зазначити, що згідно ч. 5 ст. 403 ЦК України сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном, що є змістом права власності. Оспорюване розпорядження Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації надає дозвіл балансоутримувачу цього будинку укласти договір сервітуту для надання можливості доступу працівників ТОВ (зараз -ВАТ) "Київські телекомунікаційні мережі" до власних ліній телекомунікацій. Вказані лінії були введені в експлуатацію ще в 2000 р. і іншим шляхом, окрім сервітуту, неможливо забезпечити підтримання їх в належному стані та якісне забезпечення мешканців будинку телекомунікаційними послугами.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 -- залишити без задоволення, а постанову Дарницького районного суду м.Києва від 20 липня 2007 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий:
Судді: