АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-246/2008р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія ст. ст. 115 ч.1, 289 Ткаченко О.М.
ч.1 КК Доповідач в апеляційній інстанції
Охріменко І.К.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 квітня 2008 року колегія судців судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Охріменка І.К.
суддів Восколовича В.І., Євтушенка В.Г.
за участю: прокурора Гришанової Н.Д.
адвоката ОСОБА_1
потерпілої ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальну справу за апеляцією старшого помічника прокурора Катеринопільського району ОСОБА_3 та потерпілої ОСОБА_2 на постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 23.01.2008 року, якою кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_4 за ст. ст. 115 ч.1, 289 ч.1 КК України направлена прокурору Катеринопільського району для проведення додаткового розслідування, -
встановив:
Органами досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він 07.10.2004 року близько 4-ї години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на території центрального ринку по вул. .Гагаріна в м. Тальне Черкаської області, на грунті раптово виниклих неприязнених відносин з громадянкою ОСОБА_5 та під час сварки з останньою, умисно, з метою вбивства наніс їй численні удари рукою в область обличчя внаслідок чого потерпіла впала на асфальтне покриття, після чого наніс їй удар ногою по тулубу, від якого вона втратила свідомість. Продовжуючи свої дії, ОСОБА_4 перетягнув ОСОБА_5 до каналізаційного колодязя, розташованого поблизу вхідних воріт ринку, вкинув її туди та закидав потерпілу камінням від чого остання отримала тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала її смерть.
Він же, 19.09.2006 року, близько 2 год.30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, , умисно всупереч волі ОСОБА_6 заволодів його автомобілем ВАЗ 2106 д.н.НОМЕР_1 вартістю 4116 грн., на якому здійснив поїздку від бару «Люкс», розташованого по вул. .Леніна, 117 в м. Тальне, до 49-го кілометра автодороги Умань-Черкаси в районі с. Соколівочка Тальнівського району.
Направляючи справу на додаткове розслідування, суд зазначив про те, що органом досудового слідства не виконані вказівки постанови Тальнівського районного суду від 06.09.2006 року та ухвали апеляційного суду Черкаської області від 14.11.2006 року про направлення даної кримінальної справи на додаткове розслідування, в зв'язку з проведенням деяких слідчих дій поза межами встановлених процесуальним законом строків досудового
2
слідства. Зокрема, не виконані вказівки суду щодо необхідності під час додаткового розслідування визначити точний час, коли по справі закінчився строк досудового слідства, з урахуванням його продовження заступником прокурора області, після чого вирішити питання про те, які слідчі дії проведені поза межами встановлених в справі строків слідства, які є незаконними, а здобуті в той час докази - недопустимими. Також, суд вважає призупинення провадження по справі, у зв'язку з хворобо'ю обвинуваченого ОСОБА_4, також незаконним. Суд першої інстанції вказує і на те, що по справі не встановлений мотив вчинення ОСОБА_4 злочину.
В своїх апеляціях:
-старший помічник прокурора Катеринопільського району ОСОБА_3, не погоджуючись з постановою суду, просить її скасувати, посилаючись на те, що під час судового розгляду суд поверхово та однобічно дослідив докази по справі, постановив судове рішення у відсутність потерпілого ОСОБА_6, не з'ясувавши його думку про направлення справи на додаткове розслідування. Апелянт також вважає, що суд безпідставно відхилив клопотання державного обвинувача про призначення та проведення судових експертиз, не мотивувавши дане рішення про неможливість усунення вказаних недоліків самим судом, чим порушив вимоги ч.1 ст. 281 КПК України. На думку апелянта суд, не дослідивши матеріали справи по епізоду незаконного заволодіння ОСОБА_4 автомобіля ОСОБА_4, направив і в цій частині справу на додаткове розслідування. Крім того, прокурор вважає, що суд міг, без направлення справи на додаткове розслідування в судовому засіданні усунути недоліки досудового слідства, якщо вони мали місце, зокрема призначити та провести судові експертизи.
-потерпіла ОСОБА_2 просить також скасувати постанову суду та направити справу на новий судовий розгляд, вказуючи, в основному, на ті ж обставини, зазначені в апеляції прокурора. Апелянт також вважає, що суд так і не вказав в своїй постанові яку саме неповноту досудового слідства неможливо усунути в судовому засіданні, вважає що дана справа розглядається судом неприпустимо тривалий час.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, міркування прокурора та потерпілої ОСОБА_2 , підтримавших зазначені апеляції, пояснення адвокатаОСОБА_1 в інтересах підсудного ОСОБА_4 щодо залишення постанови суду без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони підлягають задоволенню з таких підстав.
Висновок суду щодо направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні ним зазначених вище злочинів на додаткове розслідування не грунтується на обставинах даної справи та суперечить вимогам ст. 281 КПК України.
Крім того, при розгляді кримінальної справи судом допущені істотні порушення кримінально-процесуального законодавства, які є безумовною підставою для скасування цього судового рішення.
Так, після надходження кримінальної справи в суд для розгляду її по суті ( а.с. 120 т. 4) судом не винесена
Постанова про попередній її розгляд та про призначення її до розгляду в судовому засіданні, відповідно до вимог ст. ст. 237-245 КПК України.
Крім того, в протоколах судових засідань ( т.4 а.с. 132, 141, 151) не вказано ім. 'я прокурора, який підтримував обвинувачення в суді першої інстанції.
Згідно ст. 273 КПК України, при вирішенні питання в судовому засіданні про призначення експертизи суд виносить своє рішення в нарадчій кімнаті у вигляді окремого документу.
Як вбачається з матеріалів справи ( т.5 а.с. 138), в судовому засіданні прокурор заявив клопотання про призначення та проведення повторних судових психолого-психіатричної та медико-біологічної експертиз. Проте при розгляді даного клопотання суд не видалявся до нарадчої кімнати і не виносив з даного питання судового рішення у вигляді окремого документа, а в усній формі відмовив у задоволенні вказаного клопотання, достатньо не мотивуваши підстави такої відмови.
3
Направляючи справу на додаткове розслідування, суд фактично в своїй постанові чітко не вказав, яка ж неповнота чи неправильність допущена органом досудового слідства під час розслідування даної справи і, що ця неповнота чи неправильність не може бути усунута в судовому засіданні. Суд, при цьому, не зазначив, які ж додаткові слідчі дії необхідно провести під час додаткового розслідування, а лише посилається на те, що органом досудового слідства не виконані вказівки викладені в постанові Тальнівського районного суду від 06.09.2006 року про направлення даної справи на додаткове розслідування та в ухвалі апеляційного суду Черкаської області від 14.11.2006 року, якою вказана
Постанова суду першої інстанції залишена без змін.
Так, після направлення справи на додаткове розслідування, згідно постанови суду, від
06.09.2006 року справа була прийнята до провадження слідчим прокуратури
Катеринопільського району ОСОБА_7 По справі прокурором вказаного району,
згідно вимог ст. 120 КПК України був встановлений строк додаткового розслідування
терміном на один місяць. В період цього строку органом досудового слідства проведені
додаткові слідчі дії по усуненню недоліків досудового слідства, вказаних в постанові суду
першої інстанції та ухвалі апеляційного суду. Зокрема, до справи приєднані додаткові
документи про рух даної справи під час її досудового слідства ( т.4 а.с. 6-19) і в цілому із
матеріалів справи вбачається про рух справи із одного слідчого органу в інший.
По справі проведені також необхідні слідчі дії і винесена
Постанова слідчого від
15.03.2007 року про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно працівників
Тальнівського РВ УМВС по факту порушення права на захист обвинуваченого ОСОБА_4 та застосування до нього незаконних методів дізнання та нанесення йому тілесних
ушкоджень за відсутністю в їх діях складу злочину.( т.4 а.с. 56-59 ).
Також під час додаткового слідства, в черговий раз перевірялася причетність до вчинення вказаного злочину щодо потерпілої ОСОБА_5 інших осіб, зокрема ОСОБА_8 , ОСОБА_9, ОСОБА_10 В зв'язку з цим слідчим винесена
Постанова від 24.03.2007 року про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно цих осіб за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст. 115 КК України. (т.4 а.с. 73-75 ).
По справі проведені також інші слідчі дії на виконання вказівок суду першої інстанції та апеляційного суду.
Колегія суддів вважає безпідставним посилання суду в своїй постанові на необхідність органу слідства під час додаткового розслідування встановити які слідчі дії проведені поза межами встановлених у справі строків слідства, тоді як ці обставини повинен був встановити сам суд і зазначити в своїй постанові, якщо це мало місце, про порушення таких строків та недопустимість доказів і яких саме, здобутих поза межами досудового слідства.
Безпідставним є і посилання суду про не встановленням органом досудового слідства мотиву вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ст. 115 ч.1 КК України.
Так, ще в постанові про порушення кримінальної справи (т.1 а.с. 1) від 07.10.2004 року по факту умисного нанесення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_5, а потім в подальшому в
Постановах про пред'явлення обвинувачення ОСОБА_4 та в обвинувальних висновках, в тому числі і за ст. 115 ч.1 КК України, зазначалося, що вказаний злочин вчинений обвинуваченим на грунті особистих неприязнених відносин, які виникли у нього раптово під час сварки з вказаною громадянкою. Вказана мотивація дій ОСОБА_4 просліджується із доказів, зібраних по справі.
Направляючи справу на додаткове розслідування, суд першої інстанції не врахував роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11.02.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» про те, що якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку,
4
передбаченому в ст. 315-1 КПК України, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим (п.9 Постанови).
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що вказана
Постанова суду першої інстанції про направлення справи на додаткове розслідування підлягає скасуванню. При цьому, необхідно зазначити, що справа не знаходить свого вирішення по суті з 2004 року, що породжує обґрунтовані на це нарікання з боку зацікавлених осіб, а тому при новому розгляді справи необхідно прийняти заходи по оперативному її вирішенні по суті та в залежності від встановленого постановити законне та обґрунтоване судове рішення.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляції прокурора Катеринопільського району ОСОБА_3 та потерпілої ОСОБА_2 задоволити, а постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 23 січня 2008 року про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 115 ч.1, 289 ч.1 КК України, на додаткове розслідування прокурору Катеринопільського району скасувати, а матеріали кримінальної справи направити в цей же суд на новий судовий розгляд зі стадії її попереднього розгляду.