КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №22-а-4137/08                          Головуючий суддя у суді 1-ї інстанції: Пухній О.М.,

                                                               Суддя-доповідач: Дурицька О.М.        

                                                                У  Х  В  А  Л  А

                                                 Іменем   України

   08 грудня 2008 року                                                                м. Київ

  Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Дурицької О.М., суддів Зайцева М.П. та Глущенко Я.Б., при секретарі Мальцевій К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача -військової частини А2299 на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1до військової частини А2299 про зарахування строку навчання до загального строку військової служби та проведення перерахунку грошового забезпечення, з урахуванням нових строків служби,-

                                               В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до суду до військової частини А2299 про зарахування строку навчання до загального строку військової служби та проведення перерахунку грошового забезпечення, з урахуванням нових строків служби.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2007 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

            Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

            Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1,  200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції задовольняючи позов, мотивував свої рішення тим, що  згідно з ст. ст. 19, 22 Конституції України органи виконавчої влади, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до вимог ст. 24 ЗУ «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» в редакції від 25.03.1992 року та ст. 4 Тимчасового положення «Про проходження військової служби солдатами, матросами, сержантами і старшинами», введеного в дію Указом Президента України від 13.05.1993 року за №174/93 початком перебування на військовій службі вважається день прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею) вказаний у приписі, виданому військовим комісаріатом допризовників, призовників і військовозобов'язаних.

Правовідносини щодо проходження військової служби в Збройних Силах України зОСОБА_1виникли 20.08.1995 року, коли наказом начальника Ліцею від 20.08.1994 року його зараховано в списки особового складу ліцею та присвоєно звання ліцеїст, і на день набрання чинності законом України «Про внесення змін до Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» за №766-ХІУ від 18.06.1999 року (відповідно до якого норма, що містилася у ст. 24 ЗУ «Про загальний військовий обов'язок і військову службу стосовно військових ліцеїв та військово-навчальних закладів втратила чинність) не припинилися. Тобто на час зарахування позивача до Ліцею та закінчення навчання норма ст. 24 вищезазначеного Закону в ред. 25.03.1992 року, надавала останньому право на встановлення початком військової служби день зарахування до військового ліцею, що був утворений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.1992 року за №490 «Про реформу системи військової освіти».

Відповідно до вимог наказу МО України №237 від 16.07.2002 року «Про затвердження інструкцій про організацію виконання положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками Збройних Сил України» періоди служби, які підтвердженні відповідним документами заносяться у послужний список, який у свою чергу засвідчується начальником відділу кадрів та печаткою військової частини.

Обґрунтованими є посилання позивача, що він з 20.08.2005 року набув права на отримання щомісячної надбавки за вислугу років на військовій службі до окладів за військовим званням і основною чи тимчасово займаною посадою в розмірі 25%, встановленої п. 13.1 Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 05.03.2001 року за №75 і щомісячної надбавки за безперервну військову службу у відсотках від грошового забезпечення залежно від стажу служби в розмірі 30 % грошового забезпечення встановленої пунктом 1.2 Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України затвердженої Наказом Міністра оборони України від 26.05.2003 року за №149.

Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України визначено загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах. Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України.

В ст. 58 вказаного Статуту визначено, що командир відповідно до посади, яку він займає, повинен виконувати сам і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.

Наказом Міністра оборони СРСР від 01.11.1982 року за №0200 передбачено, що внесення змін в персональні облікові документи військовослужбовців здійснюється кадровим органом військової частини на підставі наказу командира військової частини по стройовій частині не пізніше наступного дня після його підписання.

      Враховуючи вище викладене, проаналізувавши обставини справи, колегія суддів знаходить, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позову.

       Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм  процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не вбачається.

Тому, апеляційну скаргу військової частини А2299 на  ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 18.06.2007 року по справі за позовом ОСОБА_1до військової частини А2299 про проведення перерахунку грошового забезпечення, з урахуванням нових строків служби, необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів  

                                                    У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача -військової частини А2299 на залишити без задоволення, а постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2007 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:                                Судді: